В Україні існують два види спадкування – по заповіту та по закону. По заповіту Ви у документі маєте виявити свою волю у тому, кому, що і скільки буде виділено після Вашої смерті. Якщо ж заповіту не було написано, а також у випадках відмови від спадку, недійсності заповіту або його не прийняття вступають у силу норми закону щодо спадкування по закону. При цьому, спадкоємці можуть виступати як особи, які живуть після смерті спадкодавця, так і ті, що ще не народились, але були зачаті за життя померлого. Потрібно відмітити, що заповіт може бути оформлений як на фізичних осіб так і на юридичних, тобто організацію. При цьому, Ви маєте право прописати долі кожного спадкоємця, чи то фізична чи то юридична особа.
Порядок спадкування для кожного із двох видів заповітів – письмовому або по закону різний, але основа для всієї процедури єдина. Заповіт відкривається лише у зв’язку з встановленням смерті спадкодавця. При цьому місцем відкриття спадщини може бути останнє місце проживання спадкодавця, або місцезнаходження більшої частини майна. Для того, щоб вступити у спадкування ви не повинні примусово припинити життя спадкодавця, заважати в укладанні заповіту, а також його виправлення або відміна. Не можуть бути спадкоємцями і ті, хто ухиляються від виконання своїх батьківських обов’язків або обов’язків щодо догляду батьків. В окремих випадках суд може завадити Вам вступити у спадщину.
При спадкуванні по заповіту потрібно відмітити той факт, що дійсний лише той заповіт, який був складений останнім. Тобто, якщо спадкодавець змінив свою думку щодо питання спадщини і переписав заповіт, то законним буде останній. Суть складання заповіту у тому, що Ви самі можете передбачити і вказати на деталі заповіту. Починаючи, з того кому буде успадкована конкретна річ, закінчуючи тим, що Ви можете позбавити кого-небудь із спадкоємців Вашого заповіту, крім тих, хто по закону претендує на обов’язкову частку. У самому заповіті може бути прописано і умови спадкодавця до спадкоємця, це може бути прохання поховати у конкретному місці або іншого роду побажання.
Основні обов’язкові характеристики заповіту – повинен бути складений в письмовій формі, підписаний особисто заповідачем і засвідчено нотаріально, в іншому випадку органом місцевого самоврядування.
По відношенню до спадкування по закону потрібно відмітити те, що воно може бути дійсним у випадку не складеного письмового заповіту, а також у випадку спадкування обов’язкової частки майна померлого. При спадкуванні по закону повинна бути дотримана черговість, яка може бути змінена смертю когось із черги на спадщину або договором між спадкоємцями. Відповідно до статті 1261 – 1265 цивільного кодексу України, можливо уявити черговість наступним чином. По закону черговість спадкоємців будується наступним чином: діти і чоловік/дружина спадкодавця, його брати, сестри та баба з дідом, далі йдуть рідні тітка та дядько, особи, які проживали зі спадкодавцем більше 5-ти років однією сім’єю, далі закінчують черговість інші родичі. Потрібно відмітити, що долі спадкоємців є рівними і зміна їх розміру можлива тільки шляхом усної щодо рухомого майна, або письмової згоди, щодо нерухомого майна.
Для прийняття спадщини у строк – шість місяців з моменту смерті спадкодавця, спадкоємцю по закону або по заповіту потрібно особисто подати заяву щодо прийняття спадщини нотаріусу. Якщо Ви пропустите строк – то не приймаєте спадщину.
Юридичний помічник
»
Фізичним особам » Спадкування » 2 470 переглядів
