Рекомендації з оцінки збитків, при наявності різниці між оцінкою експерта та реальною вартістю ремонту автомобіля

Після настання страхового випадку виникає необхідність визначити розмір шкоди, заподіяної потерпілій стороні. Визначення збитків є складною техніко-правовою процедурою з різного роду професійними та людськими нюансами.

Правовою базою для визначення збитку є наступна:

1. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

2. Закон України «Про судову експертизу».

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. N 1440 «Про погодження національного стандарту N 1″ Загальні засади оцінки майна і майнових прав “.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. N 1442 «Про погодження національного стандарту N 2 “Оцінка нерухомого майна”.

5. Наказ Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. N 142/5/2092 «Про погодження Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів».

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 р. N 8 «Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів».

Ці та інші документи можна знайти на сайті Верховної Ради України за адресою http://zakon1.rada.gov.ua/laws

Для спрощення викладу рекомендацій зробимо це в тезовому вигляді, звернувши увагу на таке:^

1. Кожна сторона договору страхування (страхова компанія, її клієнт або вигодонабувач) має право самостійно і незалежно від інших сторін визначати розмір збитку (див. ст.25 Закону України «Про страхування»).

2. При неможливості узгодження виникли[ у сторін договору розбіжностей у сумі збитків спір вирішується в суді.

3. Визначення розміру шкоди повинно виконуватися особами, що мають відповіднe професійну підготовку та повноваження, що повинно підтверджуватися офіційними документами, що додаються до звіту про оцінку.

4. Найважливішою вимогою до осіб, які проводять оцінку збитку, є забезпечення об’єктивності оцінки.

Страхові компанії, користуючись правовою неграмотністю і довірою клієнтів, часто порушують вимогу про забезпечення об’єктивності оцінки і звертаються до оцінювачів, з якими мають взаємні комерційні інтереси, або навіть доручають виконання оцінки своїм співробітникам, що в кінцевому підсумку призводить до спотворення розміру збитків та заниження суми відшкодування .

При визначенні об’єктивності розрахунків, наданих страховою компанією, рекомендуємо наступне:

1. Без звернення до експерта, виходячи тільки з власних уявлень про розмір збитку оцінити реальність розрахунку, наданого страховою компанією.

2. Якщо розрахунок страхової компанії явно не відповідає реальній сумі збитку, то:

a) або провести власну оцінку збитку шляхом звернення до експерта, який має відповідні повноваження,

b) або знайти зачіпки в наданому страховою компанією розрахунку з метою доказу його неспроможності – наявності в ньому грубих помилок або навіть його незаконності.

Для доказу неспроможності розрахунку, наданого страховою компанією, необхідно знайти в ньому порушення (бажано серйозні і безперечні) положень будь-якого з наведених вище нормативних документів.

При пошуку порушень в першу чергу треба звернути увагу на те, ким зроблена експертиза.

Якщо експертиза зроблена незалежним експертом або експертною організацією, то проблема виявлення порушень ускладнюється, тому що зовнішні вимоги до проведення експертизи формально дотримані.

У цьому випадку зачіпки треба шукати в повноті завдань, поставлених страховою компанією перед експертом, в повноті переданих йому документів, у повноті та правильності виконання ним процедури експертизи.

На жаль, доступ до зазначених документів у постраждалої сторони, як правило, обмежений.

Необхідні документи можуть бути запитані у страхової компанії, а у разі її відмови – можуть бути витребувані у неї через суд.

Якщо ж експертиза зроблена співробітником страхової компанії, наприклад, її аварійним комісаром, то для визнання експертизи незаконною досить послатися на ч.1 п.8 Типового положення «Про організацію діяльності аварійних комісарів», відповідно до якого «Аварійний комісар не може з’ясовувати обставини і причини настання страхового випадку та визначати розмір збитків на замовлення осіб, з якими він перебуває у прямих родинних стосунках або знаходиться у службовій чи іншій залежності

від них».

Вказівка на те, що експертиза в порушення нормативних вимог виконана залежним від страхової компанії особою, є достатньою підставою для визнання такої експертизи незаконною.

Якщо в експертизі вказано, що вона зроблена судовим експертом, то на сайті http://rase.minjust.gov.ua/ можна перевірити, чи даний експерт є атестованим судовим експертом, має відповідні права та повноваження на проведення експертиз.

Використано матеріали:

http.//insurhelp.org.ua

Друкувати Юридичний помічник » Фізичним особам » Страхування »
782 переглядів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.