Заперечення на апеляційну скаргу СК “Провідна”

Апеляційний суд Львівської області

79008, м.Львів, пл.Соборна, 7

Справа №  464/159/13-ц

Провадження №  22-ц/783/753/14

Суддя доповідач Великий А.В.

(за апеляційною скаргою ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 01.04.2014 р.)

Позивача:              Нечипоренка Никифора Калістратовича

79066, м.Львів, вул.Б.І.Антонича,00/00

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

на апеляційну скаргу

У зв’язку з поданою ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» апеляційною скаргою, я повідомляю, що заперечую проти її задоволення, оскільки вважаю її необґрунтованою з наступних підстав.

Апелянтом в апеляційній скарзі вказано, що підставою для її подання є порушення матеріального та процесуального права судом 1-ї інстанції. Поряд з тим, апелянтом не вказано, яка саме норма процесуального права була порушена судом, чи яка норма матеріального права була порушена судом при винесенні рішення.

Весь зміст апеляційної скарги становлять відомості, що були досліджені судом 1-ї інстанції при розгляді справи.

У відповідності до п. 35.1 ст.35 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі по тексту “Закон”, в редакції чинній станом на день укладення полісу, наслідком якого є даний судовий позов) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Судом 1-ї інстанції вірно встановлено, що позивач та страхувальник у визначений Законом строк, звертались до відповідача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

Також, позивачем було надано відповідачу документи, визначені  п. 35.2 ст. 35 Закону , які необхідні для виплати страхового відшкодування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.988 ЦК України страховик зобов’язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.988 ЦК України та п.3 ч. 1 ст.20 Закону України “Про страхування” страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Положеннями п.п. 36.2. ст.36 Закону встановлено, що при відсутності документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

Потерпілий (позивач) надав страховикові документ, що підтверджував розмір понесеної шкоди – Звіт про вартість матеріального збитку від 05.10.2013 року № Х-00001.

Згідно зі цим звітом, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «ЗАЗ-965», становить 8863,90 грн.

В той же час, на підтвердження своїх заперечень, зокрема й стосовно заперечень дійсної величини шкоди, Страховиком надано лише акт огляду транспортного засобу з якого не вбачається наявність освітньо-кваліфікаційних знань у особи, що його склала, розрахунок-калькуляція збитку де взято до уваги комплекс пошкоджень, що був зафіксований Актом огляду страховика, завірена копія Страхового АКТУ №125/865/Е, з яких вбачається, що такі не підписані жодною уповноваженою особою, та не містить інформації де й коли такий складений.

За наведених обставин, суд правомірно прийшов до висновку, що з відповідача ПАТ «СК «ПРОВІДНА» слід стягнути 2900,00 грн. недоплаченої суми матеріальної шкоди.

Вимога про відшкодування витрат на оплату послуг сервісного центру з огляду пошкодженого автомобіля в сумі 290,00 грн. та 400,00 грн. збитків по оплаті вартості автотоварознавчого дослідження теж правомірно стягнені з відповідача ПАТ «СК «ПРОВІДНА», оскільки такі були покликані зафіксувати дійсну величину шкоди, в тому числі й через приховані пошкодження, що не могли бути дослідженні в умовах перебування автомобіля поза сервісним центром.

Витрати на правову допомогу підлягають до відшкодування, оскільки наявні докази їх понесення із відповідним розрахунком.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в сумі 229,41 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Судова практика, на яку посилається апелянт (ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 21.01.2013 р. по справі №6-49399 св12 та рішення апеляційного суду Львівської області від 01.11.2012 р. по справі №1312/2-866/11, яким було встановлено, що ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» правомірно провело виплату страхового відшкодування на підставі наданого суду розрахунку, здійсненого співробітниками ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» згідно методики товарознавчої експертизи за допомогою програмного комплексу АУДАТЕКС, дане рішення підтверджувалося зокрема листом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.10.2012 р. №4729) взагалі не слід брати до уваги, оскільки справа, на рішення по якій і опирається апелянт хоча є має подібності з даною, однак:

– лист Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.10.2012 р. №4729, не вказував, що розрахунок ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» є належним документом. В ньому лише зазначався перелік програм якими користуються експерти. Серед цих програм було також зазначено і АУДАТЕКС. Лист був взятий судом до уваги, оскільки інших доказів, окрім як розрахунку наданого страховиком, в матеріалах справи не було. Сторони по тій справі відмовилися від проведення експертиз. В нашій же справі, позовні вимоги базувалися саме на висновку експерта, тобто особи, кваліфікація якої була підтвердженою кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача, дійсним до 19.03.2015 року, до звіту було додано усі підтверджуючі матеріали, що засвідчують кваліфікацію та достатній фах вказаного спеціаліста, що надав свій висновок на замовлення Позивача, та не довіряти вказаному висновку у суду 1-ї інстанції не було підстав, та не має підстав у суду Апеляційної інстанції.

Щодо посилання Апелянтом на той факт, що страхове відшкодування не включало в себе податок на додану вартість, то ним навіть не наведено суми ПДВ, що не була виплачена Страховиком. Окрім того, в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011р.р. вказано, що у деяких випадках страхові компанії відшкодовують потерпілим вартість відновлювального ремонту, встановлену висновком експертизи, зменшивши її на суму ПДВ, проте таке зменшення не передбачено законодавством, оскільки ПДВ включається до ціни товарів та послуг і хоча сплачується платником податку, однак за рахунок коштів покупця.

Звертаю увагу суду на практику розгляду даної категорії справ вищими судами, а саме в ухвалі від 11.04.2012р. по справі №6-41526св11 Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов до висновку, що підстав для вирахування із страхового відшкодування ПДВ не має. Це ж було також встановлено зокрема Черкаським районним судом Черкаської області у справі №707/946/13-ц від 13.05.2013 р. (копія додається) – суд встановив неправомірним вирахування страховою компанією суми ПДВ із суми страхового відшкодування, виплаченого позивачу, тому позовна вимога щодо стягнення з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА»  недоплаченої суми страхового відшкодування підлягала до задоволення.

Отже, виходячи з викладеного вище, підстав для задоволення апеляційної скарги, що передбачені ст. 309 Цивільного-процесуального кодексу України немає, через що, –

ПРОШУ:

  1. Приєднати дане заперечення до матеріалів справи.
  2. В задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» відмовити, а рішення Сихівського районного суду м.Львова від 01.04.2014 р. №464/159/13-ц залишити без змін.

19.12.2014р.                                                                 Н.К.Нечипоренко

 

avtor Володимир Цілінський
Друкувати Юридичний помічник » Фізичним особам » Страхування »
1,464 переглядів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.