Видача та анулювання дозволу на працю іноземців в Україні

Дозволи на застосування на конкретних посадах праці видають територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі – територіальні органи), за місцезнаходженням підприємства, установи, організації (далі – роботодавець), для:

  • іноземців чи осіб без громадянства за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, спроможні виконувати відповідний вид роботи;
  • іноземців чи осіб без громадянства за умови достатнього обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
  • іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання, за умови, що чисельність кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках таких договорів (контрактів), не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договорів (контрактів);
  • іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

За видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства здійснюється оплата в розмірі чотирьох мінімальних заробітніх плат.

Від плати за видачу дозволу звільняються:

  • особи, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або особа, яка потребує додаткового захисту;
  • особи, які подали документи для продовження дії дозволу.

Застосування праці іноземців та осіб без громадянства є доцільним та достатньо обґрунтованим у разі, коли іноземець чи особа без громадянства:

  • претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець чи особа без громадянства є засновником або учасником підприємства, установи, організації;
  • претендує на зайняття посади, яка передбачає створення об’єктів авторського права та (або) суміжних прав як основний трудовий обов’язок;
  • претендує на зайняття у суб’єкта індустрії програмної продукції посади керівника або посади, назва якої визначається відповідно до кодів професій 2131.2, 2132.2, 3121, зазначених у розділі 2 “Професіонали” та розділі 3 “Фахівці” Національного класифікатора України ДК 003:2010 “Класифікатор професій”;
  • має диплом про вищу освіту одного з навчальних закладів, віднесених до першої сотні світових рейтингів.

 

Для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що дає право роботодавцю протягом визначеного строку застосовувати працю іноземців та осіб без громадянства, роботодавець не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати звернення для отримання дозволу подає територіальному органові інформацію про попит на робочу силу (вакансії). На підставі зазначеної інформації здійснюється сприяння у працевлаштуванні громадян України.

Для отримання дозволу на застосування праці іноземців, роботодавець подає територіальному органові:

  • заяву;
  • копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;
  • копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
  • дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
  • документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ;
  • довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці. У разі наявності в роботодавця режимно-секретного органу зазначена довідка подається також за підписом керівника такого органу;
  • довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;
  • довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

Вищезазначені документи повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Роботодавець додатково, для окремих категорій працівників подає для отримання дозволу щодо іноземців чи осіб без громадянства:

1) копію договору (контракту), укладеного між вітчизняним та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг);

2) рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця чи особи без громадянства на роботу в Україну та копію контракту, укладеного між іноземцем чи особою без громадянства та іноземним суб’єктом господарювання, про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні;

3) копії установчих документів, засвідчених в установленому порядку;

4) засвідчені нотаріально копії документів, що ідентифікують об’єкт авторського права і (або) суміжних прав автора та засвідчують авторство (авторське право).

У разі коли такі документи видані за межами України, вони повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову.

 

Для продовження дії дозволу роботодавець подає територіальному органові не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення дії дозволу:

  • заяву;
  • дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
  • довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

Інші документи подаються у разі внесення до них змін.

Територіальний орган протягом семи робочих днів з дня реєстрації документів приймає рішення щодо видачі, відмови у видачі, продовження дії, відмови у продовженні дії або анулювання дозволу.

Рішення оформлюється наказом територіального органу та не пізніше ніж протягом двох робочих днів з дня його прийняття надсилається роботодавцю поштою з повідомленням про вручення та електронною поштою із зазначенням платіжних реквізитів для здійснення плати за видачу дозволу і розміщується на офіційному веб-сайті територіального органу із зазначенням таких платіжних реквізитів.

Після прийняття рішення територіального органу про видачу дозволу роботодавець перераховує кошти на зазначений територіальним органом рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що підтверджується квитанцією про внесення плати. У разі невнесення роботодавцем такої плати протягом 10 робочих днів з дня отримання ним рішення про видачу дозволу, надісланого поштою з повідомленням про вручення, таке рішення скасовується.

Територіальний орган оформлює та видає дозвіл протягом трьох робочих днів з дня зарахування коштів на рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, зазначений територіальним органом.

Дозвіл видається на строк, зазначений у трудовому договорі (контракті), але не більш як на один рік. Якщо трудовий договір (контракт) є безстроковим, то дозвіл видається на один рік. Дія такого дозволу може бути продовжена необмежену кількість разів на той самий строк.

 Територіальний орган приймає рішення про відмову у видачі, продовженні дії дозволу у разі:

  • наявності кваліфікованих працівників в Україні (регіоні), які можуть бути працевлаштовані на заявлену роботодавцем вакансію та відповідають вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії), та відмови роботодавця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органами для працевлаштування;
  • невідповідності рівня освіти, кваліфікації іноземця чи особи без громадянства вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії);
  • наявності, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • наявності заборгованості із сплати штрафних санкцій;
  • невідповідності поданих роботодавцем документів вимогам цього Порядку;
  • недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;
  • наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства;
  • відбування іноземцем чи особою без громадянства на момент оформлення дозволу покарання за скоєння злочину або здійснення стосовно нього кримінального провадження;

Дозвіл анулюється у разі:

  • неподання роботодавцем копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства;
  • припинення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства;
  • встановлення недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;
  • набрання обвинувальним вироком суду, за яким іноземця чи особу без громадянства засуджено за скоєння злочину, законної сили;
  • наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства;
  • встановлення факту застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем;
  • рішення територіального органу або підрозділу ДМС про визнання іноземця або особи без громадянства біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту;
  • невикористання іноземцем чи особою без громадянства права на оскарження рішення територіального органу чи підрозділу ДМС про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або у разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Територіальний орган протягом трьох робочих днів повідомляє про анулювання дозволу територіальний орган або підрозділ ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.

Роботодавець після одержання дозволу протягом семи робочих днів з моменту укладення з іноземцем чи особою без громадянства трудового договору (контракту) подає територіальному органові засвідчену роботодавцем його копію.

Роботодавець повідомляє у письмовій формі територіальний орган, яким видано дозвіл, про припинення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства протягом трьох робочих днів з дати його припинення.

Дія вищевказаного порядку не поширюється на:

1) іноземців, які постійно проживають в Україні;

2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;

3) іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;

4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;

5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;

6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;

7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;

8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;

9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;

10) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;

11) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;

 

Друкувати Юридичний помічник » Фізичним особам » Життя, робота, кримінал »
523 переглядів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.