Виселення з житла


Конституції України встановлює, що «Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду» (ч. 3 ст. 47). Однак на даний час поширеними є випадки примусового виселення громадян без законних підстав, а саме з шахрайських мотивів. Необхідно розрізняти законне виселення та виселення без законних підстав.

Порядок реалізації законного виселення чітко встановлена законодавством України. Стаття 109 Житлового кодексу передбачає, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли житлове приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Законне виселення можливе з наданням іншого жилого приміщення державою та без такого. З наданням іншого жилого приміщення громадян виселяються у разі якщо:

  • будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню;
  • будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;
  • будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.

Незаконне виселення – це виселення без достатніх правових підстав. Схеми шахраїв досить різноманітні. Однією з поширених схем шахраїв є укладення договору купівлі-продажу квартири з пенсіонерами під виглядом договору довічного утримання. Тобто, обіцяючи доглядати за пенсіонером вони укладають договір, що по суті не зазначає їх обов’язків по догляду, а фактично передає у їх власність квартиру.

Друкувати Юридичний помічник » Фізичним особам » Життя, робота, кримінал »
472 переглядів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.