Порядок дій при перевірці СЕС

Дії при перевірці умовно можна поділити на 3 етапи:

І етап – Початок перевірки

1.Підготувати посадовій особі ДСЕС робоче місце – для роботи з документами та бесід із співробітниками підприємства. Провести туди перевіряючого. За бажанням – фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію представників ДСЕС засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (п. 8 ст. 4 Закону N 877-V).

2.Уточнити у перевіряючого ДСЕС, які саме питання зацікавлять його під час перевірки, які об’єкти він побажає відвідати, з ким захоче поспілкуватися.

3.Обговорити з посадовою особою ДСЕС режим проведення перевірки на підприємстві: яка її тривалість, з якого і до якого часу протягом робочого дня буде перебувати на підприємстві перевіряючий. Проінформувати про режим робочого часу, встановлений на підприємстві.

4.Визначити та представити перевіряючому особу, відповідальну за його супровід під час перевірочних дій.

ІІ етап – Під час перевірки

5.Обрати алгоритм дій згідно з моделлю поведінки перевіряючого. Діяти як на попередження негативних наслідків, так і на їх усунення:

а) якщо перевіряючий збирається “обдивитися”:

а)- забезпечити безперервний супровід перевіряючого приставленим до нього “куратором”, виключивши можливість “самовільного” переміщення.

б) якщо перевіряючий в межах своїх повноважень вимагає надати йому матеріали, відомості та іншу інформацію:

– попросити чітко конкретизувати вимоги та не допускати розпливчатості ( “все”, “все, що може бути пов’язано з …”).

б) якщо перевіряючий в межах своїх повноважень вимагає надати йому матеріали, відомості та іншу інформацію:

– попросити чітко конкретизувати вимоги та не допускати розпливчатості ( “все”, “все, що може бути пов’язано з …”).

– спробувати добитися у посадових осіб ДСЕС письмового оформлення їх вимог, надати необхідні документи в копіях;

– вимоги лікарів-гігієністів та лікарів-епідеміологів ДСЕС, помічників лікарів ДСЕС виконувати тільки в тому випадку, якщо вони вивчають групові інфекційні захворювання, отруєння та радіаційні аварії (ч. 3 ст. 41 Закону);

– якщо документи можна “підправити” або “знайти”, необхідно тягнути час.

в) якщо посадова особа ДСЕС має намір зробити відбір зразків сировини, продукції, матеріалів для санітарно-епідеміологічної експертизи та лабораторного дослідження:

– з’ясувати, для чого саме відбираються зразки: санітарно-епідеміологічної експертизи або лабораторного дослідження, що є підставою для проведення експертизи (для чого проводяться лабораторні дослідження);

– довідатися у перевіряючого про норми відбору зразків для конкретного виду сировини, продукції, матеріалів, які ним відбираються.

– вимагати складення Акта відбору зразків для проведення досліджень.

ІІІ етап – Завершення перевірки та після неї

6. Вимагати складення Акта перевірки додержання санітарного законодавства, перевірити його на відповідність встановленій формі, повноту (повинні бути заповнені всі графи) та правильність заповнення.

7.При наявності підстав підписання Акта перевірки із запереченнями, додати до нього документальні підтвердження їх обґрунтованості (в копіях).

8.Вимагати копію складеного Акта перевірки.

9.Обрати алгоритм дій, відповідний тим заходам реагування на виявлені під час перевірки порушення, які були задіяні посадовою особою ДСЕС:

а) якщо на підприємстві були виявлені порушення та посадова особа ДСЕС має намір застосувати (або вже застосувала) адміністративно-запобіжні засоби (АЗЗ):

– якщо постанову про застосування АЗЗ має намір прийняти не головний державний санітарний лікар ДСЕС (його заступник), а лікар-гігієніст, лікар-епідеміолог ДСЕС або помічник лікаря ДСЕС, необхідно перевірити, чи був він уповноважений на це керівником відповідної служби ДСЕС (пункти 1.2 і 3.1 Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних засобів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.04.95 р. N 67 (далі – Інструкція N 67);

– довідатися у перевіряючого про підстави для застосування конкретного виду АЗЗ (пункти 2.1 – 2.6 Інструкції N 67), пересвідчитися в їх фактичній наявності (відсутності) на підприємстві.

– необхідно спробувати переконати посадову особу ДСЕС в тому, що застосування АЗЗ може призвести до виникнення аварійної ситуації (звісно, при наявності певних підстав так вважати).

– коли постанову про застосування АЗЗ винесено, необхідно перевірити її на відповідність встановленій формі, повноту (повинні бути заповнені всі графи) та правильність заповнення, отримати один примірник постанови.

– після винесення постанови треба звернутися до посадової особи ДСЕС, яка її винесла, за мотивованим клопотанням про відстрочення виконання постанови (п. 3.12 Інструкції N 67);

– коли виконання АЗЗ забезпечується опечатуванням (опломбуванням) джерел енергії, сировини, приміщень, агрегатів, механізмів, засобів транспортування, потрібно вимагати складення Акта про опечатування (опломбування), перевірити його на відповідність встановленій формі, повноту (повинні бути заповнені всі графи) та правильність заповнення, отримати один примірник Акта.

– якщо посадова особа ДСЕС виявила порушення цілісності печатки (пломби), необхідно зазначити, що мали місце ненавмисні дії (необережність) рядового співробітника (наприклад прибиральниці), що призвели до вказаних наслідків. Документально це підтвердити;

– перейти до наступу та оскаржити постанову про застосування АЗЗ або дії щодо забезпечення його виконання (опечатування/опломбування) в судовому порядку.

б) якщо на підприємстві були виявлені порушення та посадова особа ДСЕС має намір прийняти (або вже прийняла) рішення про зупинення або припинення інвестиційної діяльності:

– пересвідчитися, що постанову про зупинення або припинення інвестиційної діяльності виносить головний державний санітарний лікар ДСЕС або його заступник (п. “д” ч. 1 ст. 42 Закону, п. 1.6 Порядку зупинення або припинення інвестиційної діяльності при порушенні санітарного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.04.95 р. N 65 (далі – Порядок N 65));

– довідатися у перевіряючого про підстави для зупинення або припинення інвестиційної діяльності (пункти 1.2, 1.3, 2.3 Порядку N 65), пересвідчитися в їх фактичній наявності (відсутності) на підприємстві.

– коли постанову про зупинення або припинення інвестиційної діяльності винесено, необхідно перевірити її на відповідність встановленій формі, повноту (повинні бути заповнені всі графи) та правильність заповнення, отримати один екземпляр постанови.

– після винесення постанови необхідно звернутися до посадової особи ДСЕС, яка її ухвалила, за мотивованим клопотанням про відстрочку виконання постанови (п. 3.1 Порядку N 65);

– перейти до наступу та оскаржити постанову про зупинення або припинення інвестиційної діяльності або дій щодо забезпечення її виконання (припинення фінансових операцій) у судовому порядку.

в) якщо на підприємстві було виявлено порушення та посадова особа ДСЕС має намір прийняти (або вже прийняла) рішення про вилучення з реалізації небезпечних для здоров’я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів:

– якщо постанова про вилучення з реалізації має намір прийняти не головний державний санітарний лікар ДСЕС (його заступник), а лікар-гігієніст, лікар-епідеміолог ДСЕС або помічник лікаря ДСЕС, потрібно перевірити, чи був він уповноважений на це керівником відповідної служби ДСЕС.

– довідатися у перевіряючого про підстави для вилучення, пересвідчитися в їх фактичній наявності (відсутності) на підприємстві.

– пересвідчитися, що вилучатися будуть тільки ті хімічні речовини, радіоактивні речовини та біологічні матеріали, які безумовно небезпечні для здоров’я;

– коли постанову про вилучення з реалізації винесено, необхідно перевірити її на відповідність, повноту (повинні бути заповнені всі графи) та правильність заповнення, отримати копію постанови.

– після винесення постанови треба перейти до наступу та оскаржити постанову у судовому порядку.

г) якщо складають протокол про порушення санітарних норм:

– ознайомитися з його змістом, перевірити на відповідність встановленій формі, повноту (повинні бути заповнені всі графи) та правильність заповнення.

– при необхідності підписувати протокол зі своїми поясненнями, зауваженнями або не підписувати його, додаючи мотивування своєї відмови (ч. 3 ст. 256 КпАП, п. 2.4 Порядку N 135);

– у разі присутності на місці складення протоколу свідків, які можуть підтримати Вашу позицію при розгляді справи про адміністративне правопорушення, необхідно вимагати, щоб їм також дали підписати протокол (ч. 2 ст. 256 КпАП);

– отримати один екземпляр протоколу (п. 2.4 Інструкції N 64, п. 2.3 Порядку N 135);

д) якщо розглядають справу про адміністративне правопорушення (АП) або про застосування фінансових санкцій (ФС):

АП та ФС* – обов’язкова особиста присутність при розгляді справи (ст. 268 КпАП, п. 3.8 Інструкції N 64, п. 2.8 Порядку N 135);

АП та ФС – ознайомитися з усіма матеріалами справи, давати пояснення, пред’являти будь-які докази, заявляти прохання, скористатися юридичною допомогою адвоката (юриста) (ст. 268 КпАП, п. 2.10 Інструкції N 64, п.  2.9 Порядку N 135);

АП та ФС – вимагати залучення до розгляду справи свідків та експертів (статті 251, 268, 272, 273 КпАП, пункти 3.11 і 3.12 Інструкції N 64; пункти 2.10 – 2.12 Порядку N 135);

АП та ФС – вимагати надання можливості записати розгляд справи на диктофон, аргументуючи це принципом гласності;

АП – при наявності підстав необхідно стверджувати, що мали місце обставини, які виключають судочинство у справі про адміністративне правопорушення (ст. 247 КпАП). Наприклад, відсутність події адміністративного правопорушення або його складу, гостра потреба, закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

АП – при розгляді справи про накладення адміністративних штрафів попросити врахувати пом’якшувальні обставини (при їх наявності). Наприклад, щире розкаяння винного, відверненням винним шкідливих наслідків правопорушення (ч. 1 ст. 34 КпАП);

ФС – не поспішати сплачувати штраф добровільно (якщо Ви переконані у своїй правоті). Якщо сплата не здійснена після 15 днів від дня винесення постанови, штраф буде стягуватися у судовому порядку (п. 4.3 Порядку N 135).

АП та ФС – оскаржити постанову про накладення адміністративного стягнення – це припинить її виконання (сплату штрафу) (ст. 291 КпАП, п. 5.1 Інструкції N 64; п.  3.10 Порядку N 135);

ФС – якщо оскаржиться постанова про накладення фінансових санкцій, необхідно повідомити про це відповідну податкову інспекцію.

 

При підготовці статті використано чинне законодавство України з ЛІГИЗакону
Друкувати Юридичний помічник » Юридичним особам та ФОП »
517 переглядів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.