У випадку звернення представників юридичних осіб до нотаріуса з метою засвідчення справжності підпису на документах, нотаріус згідно п 41 Інструкції перевіряє обсяг цивільної правоздатності юридичних осіб, а також повноваження їх представників.
Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган чи особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Тому, нотаріуси при посвідченні правочинів зобов’язані з’ясовувати не лише цивільну правоздатність юридичної особи, а й її цивільну дієздатність.
З метою створення єдиної практики та недопущення порушення прав та законних інтересів осіб, які звертаються за вчиненням нотаріальної дії, нотаріуси вправі витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Такі відомості витребовуються нотаріусом навіть у випадках, коли їх витребування не передбачено Інструкцією.
Так, при перевірці правоздатності та дієздатності юридичних осіб нотаріус ознайомлюється з установчими документами, статутом, засновницьким договором, установчими актами, свідоцтвом про державну реєстрацію. Витребує витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, положення про філію та представництво юридичної особи, наказ, протокол юридичної особи про призначення керівника або представництва і перевіряє, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи.
Згідно частини 2 ст. 8 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15.05.2003 р. №755-IV, для проведення державної реєстрації юридичної особи державному реєстратору подається реєстраційна картка, яка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, справжність підпису заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинна бути нотаріально засвідчена.
Підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи на реєстраційній картці та заяві про втрату документів має бути засвідчений відповідною посадовою особою та скріплений печаткою цієї юридичної особи або нотаріально засвідчений.
Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами. Справжність підпису засновників або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені, а засновницькі договори – нотаріально посвідчені.
Відповідно до частини 3 ст. 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” у разі внесення змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
Згідно листа № 2-222/521 від 30.01.2002 року Держкомпідприємництва України, нотаріальне засвідчення підписів голови та секретаря зборів на протоколі не потрібно, оскільки їх підписи засвідчуються печаткою підприємства.
Юридичний помічник
»
Юридичним особам та ФОП » 3 535 переглядів
