Адміністративний позов про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення


Львівський окружний

Адміністративний суд

м. Львів, вул. Чоловського, 2

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша компанія Львівський молот»

Місцезнаходження: Львівська обл.,

Сколівський р-н, с.

Адреса для поштової кореспонденції:

79000, м.Львів, вул.Проскурівська,

Відповідач: Державна податкова інспекція у Сколівському районі Львівської області

82600, Львівська область, м.Сколе, вул.Князя Святослава, 5/а

Адміністративний позов

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

За результатами проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Перша компанія Львівський молот» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р. ДПІ у Сколівському районі Львівської області на підставі Акта перевірки № 12/34/56 від 07.11.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. №123456789/0 яке отримане нами 25 листопада 2010 р.

Податковим повідомленням-рішенням від 20 листопада 2010 р. №123456789/0 податковим органом констатовано порушення з боку ТОВ «Перша компанія Львівський молот» вимог п.п.1.20.1., п.1.20.5-1 п.1.20 ст.1, п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4., п.п.5.2.5 п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5, п.п.7.4.1. п.п.7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого таким податковим повідомленням-рішенням визначено суму податкового зобов’язання за платежем – податок на прибуток підприємств у розмірі 1 234 567,00грн., в тому числі за основним платежем 1 000 000,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 234 567,00 грн.

ТОВ «Перша компанія Львівський молот» не погоджується із податковим повідомленням-рішенням від 20 листопада 2010 р. №123456789/0 про донарахування податкових зобов’язань за платежем – податок на прибуток підприємств, вважає таке повідомлення рішення безпідставним та таким, що прийняте всупереч чинному законодавству України з наведених нижче підстав.

Податок на прибуток підприємств

1.1. Щодо заниження підприємством валового доходу на суму 1 234 321,00 грн. внаслідок порушення вимог закону щодо застосування звичайних цін (порушення вимог п.п.1.20.1., п.1.20.5-1 п.1.20 ст.1, п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4., п.п.7.4.1. п.п.7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Фактичною підставою для констатації ДПІ у Сколівському районі Львівської області обставин заниження підприємством у 2-му кварталі 2009 р. валового доходу на суму 1 234 321,00 грн. стали господарські операції щодо купівлі-продажу (договори купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 15 квітня 2009 р.), які мали місце між ТОВ «Перша компанія Львівський молот» та ТОВ «Іподром ІКАР», а саме:

-договір купівлі-продажу щодо продажу приміщень (№№ 1,2,3) за адресою м.Львів, вул.Проскурівська, 16, на суму 123 789,00 грн;

-договір купівлі-продажу щодо продажу приміщень (№№ 4,5) за адресою м.Львів, вул.Проскурівська, 16, на суму 987 654,00 грн.

У зв’язку з тим, що згідно з витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.03.2009 р., виданими ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» вартість об’єкту становила: 563 548,00 грн. (для приміщень №№ 1,2,3) та 894 564 грн. (№№ 4,5) відповідно, та з урахуванням констатації пов’язаності зазначених осіб (продавця та покупця) в розумінні п.1.26. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, податковим органом під час перевірки застосовано норми зазначеного закону щодо звичайних цін для визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток.

А) Відповідно до пункту 1.18 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21 грудня 2000 року N 2181-III звичайна ціна – ціна, визначена звичайною за правилами, встановленими Законом України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР.

Законодавче поняття “звичайна ціна” та механізм визначення звичайної ціни для цілей податкового обліку наведено в пункті 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, який є законом прямої дії і врегульовує зазначене питання.

Відповідно до п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов’язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в межах якого податковий орган зобов’язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Відповідно до п.13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов’язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Отже, виходячи з приписів наведеної норми законодавства, звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях мають бути установлені на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, проведеної уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» не відноситься до уповноваженого державного органу, який у визначеному порядку вправі здійснювати статистичну оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України. Відтак, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.05.2009 р., що надані ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», не є статистичними документами, на підставі яких податковий орган вправі визначати звичайну ціну реалізації товарів (робіт, послуг).

Посилання податкового органу на положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» теж є безпідставним, оскільки згідно із ст.7 Закону оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Випадки обов’язкового проведення оцінки майна, що встановлені Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не поширюються на господарські операції щодо купівлі-продажу (договори купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 15 квітня 2009 р.), які мали місце між ТОВ «Перша компанія Львівський молот» та ТОВ ТВП «Львівський молот».

Таким чином, інформація що вміщена у витягах з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.05.2009 р., надані ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», не є експертною оцінкою в розумінні Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Б) Згідно із п.1.20.8. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідно до підпункту 1.20.10 статті 1 зазначеного Закону податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції. Донарахування податкових зобов’язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов’язань за непрямими методами.

Слід зазначити, що згідно з підпунктом 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III із змінами та доповненнями, методика визначення суми податкових зобов’язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. З часу вступу в силу зазначеної норми і до цього часу відповідний закон щодо затвердження методики визначення суми податкових зобов’язань за непрямими методами не приймався. Оскільки методика визначення податкових зобов’язань за непрямими методами наразі законодавчо не визначена, то відсутня і процедура донарахування податкових зобов’язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін.

1.2.   Щодо завищення підприємством валових витрат в 4-кварталі 2008р. в сумі 6543210,00 грн. (порушення вимог п.п.1.20.1., п.1.20.5-1 п.1.20 ст.1, п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4., п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5, п.п.7.4.1. п.п.7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

А) Фактичною підставою для констатації ДПІ у Сколівському районі Львівської області обставин завищення підприємством валових витрат в 4-кварталі 2008р. в сумі 6543210,00 грн. став Договір доручення б/н від 01.07.2008 р., що був укладений між ТОВ «Перша компанія Львівський молот» (довіритель) та ПП «Каретний двір СВІЧАДО» (повірений).

На підставі п.1.1 вказаного Договору Довіритель уповноважує Повіреного на вчинення юридичних дій (правочинів), що спрямовані на відчуження Довірителем шляхом продажу наведених у договорі об’єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Проскурівська, 16. Відповідно з п.4.1 Договору доручення ціна продажу згаданих об’єктів нерухомого майна визначена з урахуванням їх залишкової вартості та не може бути меншою, ніж наведена нижче вартість з урахуванням суми ПДВ 20%, а саме:

–     нежитлові приміщення № 8,9, 10 площею 1234,56 кв.м., приміщення підвалу 4 площею 12,3 кв.м, загальною площею 000,000 кв.м, що складають 11/100 (одинадцять сотих) ідеальної частки будівлі № 11, позначеної в плані літерою “Б-3”. Вартість становить 650 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 000 000,00 грн.;

–     нежитлові приміщення № 20, 24-29, 50, 51, 14,15, 12,23 загальною площею 10520,8 кв.м, що складають 12/100 (дванадцять сотих) ідеальної частки будівлі № 45, позначеної в плані літерою “С-5”. Вартість становить 456 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 000 000,00 грн.;

–     нежитлові приміщення № 30, 01-05, І, ІІ, ІІІ 78-82, 93-115 загальною площею 21 654,1 кв.м, що складають 18/100 (вісімнадцять сотих) ідеальної частки будівлі № 45, позначеної в плані літерою “С-5”. Вартість становить 900 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 000 000,00 грн.;

Згідно з п.4.2. даного Договору Сторони обумовили, що за вчинення Повіреним юридичних дій (правочинів), передбачених пунктами 1.2-1.3 Договору, Довіритель зобов’язується виплатити Повіреному винагороду (плату) в якості оплати наданих послуг, розмір якої розраховується як різниця між ціною, за якою були продані згадані вище об’єкти нерухомого майна з урахуванням суми ПДВ, та вартістю, що зазначена для них в пункті 4.1 цього Договору з урахуванням суми ПДВ (при цьому, обчислена таким чином сума винагороди вже включатиме в себе суму ПДВ 20%). Також згідно п.1.1 Додатку 1 до даного Договору Сторони обумовили, що за вчинення Повіреним юридичних дій (правочинів), щодо  нежитлових приміщень № __________________ загальною площею _______________- кв.м, що складають ___________________ідеальної частки будівлі __________ № __________, позначеної в плані літерою “_______________4”, Довіритель зобов’язується виплатити Повіреному винагороду (плату) в якості оплати наданих послуг, розмір якої становить ________________ грн., в т.ч. ПДВ _______________ грн.

На виконання вищевказаного Договору доручення від 23.06.2008р. ПП “Каретний двір СВІЧАДО” (Повірений) було вчинено юридичні дії (правочини), що спрямовані на відчуження шляхом продажу належні ТзОВ “______________” (Довіритель) наступні об’єкти нерухомості:

–     ________________ ідеальної частки будівлі № ___________позначеної в плані літерою “_______” (нежитлові приміщення № __________ площею ___________ кв.м., приміщення підвалу __________ площею _____ кв.м, загальною площею ______________ кв.м), що підтверджується Договором купівлі-продажу частини нежитлових приміщень, посвідченим 26.10.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пер В.А., за реєстром № 1234. Вартість продажу становить 00000000,00 грн., в т.ч. ПДВ ______________ грн.;

–     ________________- ідеальної частки будівлі № __, позначеної в плані літерою “____” (нежитлові приміщення № _________________ загальною площею ______________ кв.м), що підтверджується Договором купівлі-продажу частини нежитлових приміщень, посвідченим 26.10.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пер В.А., за реєстром № 4567. Вартість продажу становить _______________ грн., в т.ч. ПДВ _________- грн.;

–     _______________ ідеальної частки будівлі № _________, позначеної в плані літерою “_________” (нежитлові приміщення № ____________ загальною площею __кв.м), що підтверджується Договором купівлі-продажу частини нежитлових приміщень, посвідченим 26.10.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пер В.А., за реєстром № 789. Вартість продажу становить _______________ грн., в т.ч. ПДВ _____________ грн.;

Таким чином, на виконання Договору доручення від 23 червня 2008 року __________________ було надано ______________________ послуги на загальну суму ______________, в т.ч. ПДВ _____________________., зокрема:

–   згідно Акту № 1 прийому-передачі наданих послуг від _____________. на суму ________________грн. в т.ч. ПДВ __________ грн.;

–   згідно Акту № 2 прийому-передачі наданих послуг від __________. на суму ___________грн., в т.ч. ПДВ ___________ грн.;

–   згідно Акту № 3 прийому-передачі наданих послуг від _________. на суму ______________., в т.ч. ПДВ _____________ грн.;

–   згідно Акту № 4 прийому-передачі наданих послуг від __________р. на суму ___________грн., в т.ч. ПДВ ___________ грн.

Відповідно з актом від 19.12.2008р. № 5/ПВ прийому-передачі векселів до Договору доручення від 23 червня 2008 року підтверджено зобов’язання ________________ по сплаті на користь _________________винагороди в сумі ______________грн. в якості оплати наданих останнім послуг згідно з Договором доручення від 23 червня 2008 року по вищевказаних актах.

Таким чином, дані бухгалтерського обліку _________________в повному об’ємі відображають дані первинних документів, а саме Актів прийому-передачі наданих послуг від 18.12.2008р. згідно Договору доручення від 23 червня 2008 року.

Натомість, податковий орган в Акті перевірки № 12/34/56 від 07.11.2010 р. (сторінка 23) зазначає, що в податковому обліку ____________________ до складу валових витрат в декларації з податку на прибуток підприємства в 4-кварталі 2008 р. в порушення п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону Про оподаткування прибутку підприємств” віднесено суми винагороди за посередницькі послуги у розмірі в сумі ________________ грн., оскільки немає документальних доказів, що таку виплату на користь ____________________________проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі – валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Наведена норма передбачає, що до валових витрат відносяться лише ті витрати, які були понесені платником податків у зв’язку зі здійсненням ним господарської діяльності. Пунктом 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.



Як вбачається з наведеної норми, необхідною умовою господарської діяльності є отримання доходу. Відповідно до п. 1.21 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” доходи – це будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Таким чином, приходимо до висновку, що отримана ____________________ від покупця оплата за продане нерухоме майно є для скаржника доходом в розумінні п. 1.21 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”; а в свою чергу придбання скаржником у __________________ посередницьких послуг по продажу такого майна з огляду на положення п. 1.32 ст. 1 вказаного Закону, пов’язане з веденням скаржником господарської діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов’язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

Однак, факт надання послуги з боку ____________________ на користь ____________________ підтверджується наступними документами:

-укладеними ______________________від імені та в інтересах довірителя Договорів купівлі-продажу частини нежитлових приміщень, посвідчених 20.11.2008 р. та 26.10.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу _____________, за реєстром № __,__–,_—,___ тощо;

-актами №№ 1-4 прийому-передачі наданих послуг від ______________., в яких засвідчено факт виконання ______________ доручення за Договором доручення від 23 червня 2008 р. з посиланням на укладені договори купівлі-продажу (вчинені правочини).

Отож, правовідносини, які виникли на підставі укладення Договору доручення від 23 червня 2008 р., є такими, що відповідають чинному законодавству України, а вчинення _________________ від імені та в інтересах ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” правочинів щодо продажу нерухомого майна останнього відповідно до ст. 1000 ЦК України, визнається юридичним фактом, що підтверджує фактичне надання послуг скаржнику.

Посилання ДПІ у Сколівському районі Львівської області на те (ст.23 Акту), що ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” не представлено податковому органу жодних документів, отриманих від ЗАТ «Автонавантажувач», на підтвердження понесених останнім витрат, окрім актів прийому-передачі послуг, не відповідає законодавству України, оскільки такою вимогою безпідставно розширюється коло документів, якими має бути підтверджений факт надання послуг за договором доручення (звіт, інші документи). Правилами ведення податкового обліку, визначеними в Законі «Про оподаткування прибутку підприємств» не вимагається обов’язкового підтвердження витрат повіреного на надання послуг за договором доручення якими-небудь документами, якщо такі витрати не відшкодовуються довірителем понад суму належної винагороди.

Також, чинне законодавство України не встановлює спеціальних вимог щодо обов’язкової наявності і певних документів для підтвердження факту надання послуг за договором доручення.

Б) В обґрунтування свого висновку щодо неправомірності включення до валових витрат сплачених (компенсованих) скаржником на користь ЗАТ «Автонавантажувач» сум податковий орган посилається на обов’язки Повіреного щодо надання письмового звіту про понесені витрати з відповідними документами, що їх підтверджують (абзац д) п.2.1. згаданого Договору доручення б/н від 23.06.2008 р.

Однак, таке посилання податкового органу на відсутність письмового звіту (ст.22 Акту) Повіреного про понесені витрати з відповідними документами, що їх підтверджують, як підставу відмови для включення до валових витрат ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” суми винагороди у розмірі в сумі ____________________ грн., є неправомірним, оскільки чинне законодавство в главі 68 «Доручення» Цивільного кодексу України чітко розрізняє поняття «плати за виконання свого обов’язку за договором доручення» (ст.1002 ЦК України) та «витрати, пов’язані з виконанням доручення» (ст.1007 ЦК України). Зазначені терміни не є тотожними, відтак наявність чи відсутність звіту про понесені витрати не може слугувати перешкодою для сплати належної Повіреному суми винагороди.

В) В Акті перевірки № 12/34/56 від 07.11.2010 р. (сторінка 19) податковий орган зазначає, що у зв’язку з пов’язаністю ___________________  та ТОВ «Перша компанія «Львівський молот» на Договір доручення б/н від _____________ р. поширюються дія п.п.7.4.2. п.7.4 ст.7. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині визначення витрат, понесених платником податку у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов’язаної особи виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

В обґрунтування таких звичайних цін податковий орган посилається на те, що згідно з Договором доручення б/н від ___________ р. вартість, за якою Довіритель уповноважив Повіреного продати нерухоме майно, не могла бути меншою, ніж дані, що зазначені у відповідних витягах з реєстру прав власності на нерухоме майно, наданих ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Відтак, сума винагороди, що підлягала до сплати Довірителем на користь Повіреного, з урахуванням п.п.4.1.-4.2. Договору доручення б/н від ____________ р. також мала б бути значно меншою (сторінка 22 Акту перевірки) та відповідати рівню звичайних цін при наданні посередницьких послуг між пов’язаними особами.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в межах якого податковий орган зобов’язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін. Відповідно до п.13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов’язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Отже, виходячи з приписів наведеної норми законодавства, звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях мають бути установлені на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, проведеної уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» не відноситься до уповноваженого державного органу, який у визначеному порядку вправі здійснювати статистичну оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України. Відтак, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно, що надані ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», не є статистичними документами, на підставі яких податковий орган вправі визначати звичайну ціну продажу нерухомого майна, що належало ТОВ «Перша компанія «Львівський молот».

При зауваженні (вказівці) ДПІ у Сколівському районі Львівської області на те, що вартість послуг (винагорода) повіреного за договором доручення є завищеною (сторінка 22 Акту перевірки), в самому Акті перевірки № 12/34/56 від 07.11.2010 р. не зазначено методику порівняння цін з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

1.3.   Щодо завищення підприємством валових витрат на суму сплаченого земельного податку (порушення вимог п.п.5.2.5. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

На підставі Акту перевірки № 12/34/56 від 07.11.2010 р. (сторінка 25) ДПІ у Сколівському районі Львівської області констатувало порушення скаржником вимог п.п.5.2.5. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині безпідставності включення до валових витрат сум сплаченого земельного податку у розмірі _________________ грн. за період з 1-го кварталу 2008 р. по 4 квартал 2009 р.

При цьому, в якості обґрунтування зазначеної правової позиції податковий орган зіслався на інформацію Управління держкомзему у м.Львові про те, що ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” не володіє земельними ділянками та не має їх у постійному користуванні або в оренді, а відтак немає підстав для включення земельного податку в рядок 04.6. Декларацій  «сум податків, зборів (обов’язкових платежів)».

Однак, така правова позиція ДПІ у Сколівському районі Львівської області не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів – учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” починаючи з 2007 р. володіло рядом будівель і споруд (об’єктами нерухомого майна) за адресою м.Львів, вул.Проскурівська, 16. Підтвердженням зазначеної обставини є, в тому числі, наявна в Акті перевірки № 12/34/56 від 07.11.2010 р. інформація щодо продажу товариством в 2008-2009 рр. частини будівель і споруд (об’єктів нерухомого майна), за результатами яких податковим органом здійснено донарахування оспорюваних нами зараз податкових зобов’язань з податку на прибуток, а також інформація щодо володіння скаржником основними засобами 1-ої групи (сторінка 28 Акту перевірки).

Оскільки будівлі і споруди нерозривно пов’язані із земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, то користування такими об’єктами нерухомого майна одномоментно призводить до користування і самою земельною ділянкою, тобто має місце фактичне землекористування, а ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” набуває статусу землекористувача.

Відтак, з урахуванням вимог ст. 2 Закону України «Про плату за землю» ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” за результатами подання у відповідний орган державної податкової служби (Галицька ДПІ у м.Львові) Податкового розрахунку земельного податку здійснювало за період з 1-го кварталу 2008 р. по 4 квартал 2009 р. сплату земельного податку у відповідній сумі за фактичне землекористування.

Отож, висновок податкового органу щодо наявності порушень вимог п.п.5.2.5. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині безпідставності включення ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” до валових витрат сум сплаченого земельного податку у розмірі 430 986,00 грн. за період з 1-го кварталу 2008 р. по 4 квартал 2009 р. не відповідає чинному законодавству України.

1.4.   Щодо заниження підприємством валового доходу у 1 кварталі 2010 р. на суму 325 848,00 грн.

Актом перевірки № 12/34/56 від 07.11.2010 р. (сторінка 11-12) констатовано заниження з боку ТОВ «Перша компанія Львівський молот» валового доходу у 1 кварталі 2010 р. на суму _______________ грн. у зв’язку з отриманням протягом зазначеного періоду доходів від здачі в оренду приміщень на інших операцій.

Зазначений висновок податкового органу не відповідає фактичним обставинам та зроблений внаслідок неповного аналізу даних бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Перша компанія Львівський молот». За згаданий період валові витрати підприємства перекривали зазначену вище суму валового доходу тощо.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21 грудня 2000 року N 2181-III  (чинного в момент прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно із зазначеним Законом та «Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», затвердженого наказом ДПА України від 11 грудня 1996 р. N 29 (у редакції наказу від 2 березня 2001 р. № 82), скарга повинна бути подана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби, в тому числі шляхом надіслання її поштою з описом вкладення та повідомленням про вручення.

_________.2010р. ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” звернулось з Скаргою на Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. №123456789/0 та Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. № 000000000000000/0 до ДПІ у Сколівському р-ні.

________.2011р. ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” отримало від ДПІ у Сколівському районні Рішення про результати розгляду первинної скарги № 0000 від _________________., даним Рішенням в задоволені скарги ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” відмовлено, Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. №123456789/0 та Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. № 0000000000000000/0  залишені без змін.

_______.2011р. ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” звернулось з Скаргою на Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. №123456789/0 та Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. № 0000000000/0 до ДПА у Львівській області.

12.03.2011р. ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” отримало від ДПА у Львівській області Рішення про результати розгляду повторної скарги № 0000000000000000 від 01.03.2011р., даним Рішенням в задоволені скарги ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” відмовлено, Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. №123456789/0 та Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. № 00000000000000/0  залишені без змін, донараховано 17564,00 грн. штрафної (фінансової) санкції по податку на прибуток.

22.03.2011р. ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” звернулось з Скаргою на Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. №123456789/0 та Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. № 0000000000000/0 до ДПА України.

01.06.2011р. ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” отримало від ДПА України Рішення про результати розгляду скарги № 0000000000 від 25.05.2011р., даним Рішенням в задоволені скарги ТзОВ “Перша компанія “Львівський молот” відмовлено, Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. №123456789/0 та Податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. № 000000000000001/0  залишені без змін.

Таким чином, процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. №123456789/0 завершена ____________.

Враховуючи вищенаведене та на підставі ст. 17, 18, 21, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України

просимо Львівський окружний адміністративний суд:

1)     Прийняти дану позовну заяву до розгляду.

2)     Визнати нечинним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2010 р. №123456789/0 винесене ДПІ у Сколівському районі Львівської області про визначення ТОВ «Перша компанія Львівський молот» суми податкового зобов’язання за платежем – податок на прибуток підприємств у розмірі __________грн., в тому числі за основним платежем 1 000 000,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 234 567,00 грн.

Додатки:

1)     Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сколівському районі Львівської області від 20 листопада 2010 р. № 123456789/0 (копія).

2)     Акт перевірки № 12/34/56 від 07.11.2010 р. (копія).

3)     Лист ДПА України № 0000000000 від 25.05.2011р.

4)     Копія позовної заяви для відповідача.

5)     Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

6)     Платіжне доручення про сплату судового збору.

ТОВ «Перша компанія

«Львівський молот»               ____________         (___________________)

Заява

про поновлення строку звернення

до адміністративного суду

Враховуючи те, що Рішення ДПА України про результати розгляду скарги № 00000000000 від 25.05.2011р. відправлено на адресу ТОВ «Перша компанія Львівський молот» 25.05.2011р. (згідно відбитку поштового штемпеля) та отримано Позивачем лише 01.06.2011р., а отже процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ у Сколівському районі Львівської області від 20 листопада 2010 р. № 123456789/0 фактично завершена 01.06.2011р.

Керуючись ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України

Просимо Львівський окружний адміністративний суд:

1)                           Поновити строк подачі адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Сколівському районі Львівської області від 20 листопада 2010 р. № 123456789/0.

2)                           Прийняти адміністративний позов до розгляду.

ТОВ «Перша компанія

«Львівський молот»               ____________         (____)

 

Друкувати Юридичний помічник » Юридичним особам та ФОП » Претензійно-позовна робота »
1,858 переглядів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.