Заперечення на позовну заяву організації колективного управління авторськими та суміжніми правами

Господарському суду Тернопільської області

46001, м. Тернопіль, вул. Кн.Острозького, 14-а

Судді Підгайський П.А.

По справі №123/456/14

За позовною заявою Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах ТзОВ «УМІГ Мьюзік» до ФОП Чайківський Ю.Б. «Про

виплату компенсації у зв’язку із порушенням майнових прав суб’єкта авторського права»

Відповідача:   Фізичної особи-підприємця

Чайківський Юхим Борисович

46001, м.Тернопіль, вул.Загороди, 15/16

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

на позовну заяву

На підставі заявлених позовних вимог висловлюю свої заперечення, оскільки вимоги є безпідставні та необґрунтовані.

Позовні вимоги Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах ТзОВ «УМІГ Мьюзік» ґрунтуються на тому, що я, як фізична особа – підприємець, що веде господарську діяльність в ресторані «У Чайка» по вул.Усусів, 15 в м.Тернопіль, не мала права використовувати музичний твір «My Bonni», оскільки не надав перевіряючій особі угод з відповідним правовласником, які дозволяють публічне виконання зазначеного твору, та без сплати авторської винагороди правовласникам.

Публічне виконання музичних творів в моєму ресторані відбувається на підставі договору №15/15 від 31.12.2013 р. (далі-Договір, копія додається), укладеного з ТОВ «ФАЙНА МУЗИКА ЗРАННЯ».

На виконання вищевказаного договору, мною було сплачено ТОВ «ФАЙНА МУЗИКА ЗРАННЯ» за забезпечення мого права на публічне виконання в своєму закладі об’єктів авторського та суміжного права (музичних творів), в період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. – 12356,00 грн. (копія документу що підтверджує оплату – додається). Таким чином, – я здійснив оплату за використання авторських та суміжних прав відповідних власників.

Я вважаю, що до участі у справі №123/456/14(за позовною заявою Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах ТзОВ «УМІГ Мьюзік» до ФОП Чайківський Ю.Б. «Про виплату компенсації у зв’язку із порушенням майнових прав суб’єкта авторського права») в якості третьої особи необхідно залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЙНА МУЗИКА ЗРАННЯ», оскільки його участь допоможе об’єктивно дослідити всі обставини справи та винести правомірне рішення, та саме рішення по справі може виплинути на їх права та обов’язки.

Відповідно до декларації музичних творів №1.5 від 31 лютого 2014 р. (копія додана позивачем до позовної заяви та міститься у справі) ТОВ «УМИГ Мьюзік» отримав від ТОВ «Національне музичне видавництво» права на музичний твір «My Bonni».

Тобто, особа, інтереси якої представляє Позивач, отримала права на музичний твір лише 31 лютого 2014 р. Поряд з цим, Позивачем не надано документів, що підтверджують наявність повноважень від дійсного правовласника – ТОВ «Національне музичне видавництво» на передачу іншим особам, зокрема Позивачеві на розпорядження музичним твором який є предметом даного спору, як і не надано підтверджень від авторів музики, авторів тексту та виконавців на передачу їх прав ТОВ «Національне музичне видавництво».

Отже, станом на 18 січня 2014 р., тобто на момент ніби-то фіксації використання даного твору Відповідачем, Позивач та особа в інтересах якого він діє (ТОВ «УМИГ Мьюзік»), не мали на даний твір жодних прав, через що Відповідач даних прав Позивача не порушував, та позовні вимоги є безпідставні.

Акт №46/01/14 від 18.01.2014 р. фіксації використання музичних творів складений представником Позивача – Петренко Степаном Васильовичем. В підтвердження змісту даного акту додано диск з відеозаписом, який також міститься в матеріалах судової справи.

Ні акт №46/01/14 від 18.01.2014 р., ні відеозапис не є належними доказами по справі, оскільки:

  1. Дата та час складання Акту №46/01/14 від 18.01.2014 р. не відомі, оскільки він складений Петренко С.В., окрім підпису даної особі, на акті немає жодних інших підписів чи відміток, через що він міг бути складений в інший час та в іншому місці. В акті є відмітка, що Чайківський Ю.Б. відмовилася від підписання акту. Тобто підтвердження того, що Відповідач бачила цей акт чи ознайомлювалася з ним – немає. Позивач мав можливість направити даний акт Відповідачеві поштою, рекомендованим відправленням, для ознайомлення, та отримати пояснення по ньому. Натомість, акт ні поштою, ні жодним іншим чином Відповідачеві не надавався, що додатково свідчить про надуманість даного документу та те, що він був складений безпідставно, та в інший час.
  2. Відповідно до субтитрів до відеозапису, відеозапис розпочинається 14.05.2008 р. о 05:16:21 год., та закінчується 14.05.2008 р. о 5:46:39 год. Перевірка ніби-то відбулася 18.01.2014 р., та відповідно до акту в час з 16,30 год., до 17,00 год. Таким чином, дата та час відеозапису є іншим ніж дата та час, що вказані в акті як дата та час перевірки. Тобто відеозапис не може бути належним додатком до акту, оскільки зроблений в інший – не встановлений час.
  3. Всупереч інформації вказаній в позовній заяві про те, що музичні твори вільно публічно виконувалися за допомогою колонок для фонового озвучення в приміщенні закладу і наявної в закладі аудіотехніки, позивачем не надано в підтвердження цих тверджень відповідних доказів. Навіть неякісний відеозапис, що зроблений у невстановлений час не має жодного відеокадру з колонками для фонового озвучення та аудіотехніки. Таким чином, особа що проводила відео зйомку, могла відтворити музичні треки, наприклад з власного мобільного телефону, та записати їх на відео. Отже, доказів відтворення музичних творів Відповідачем у власному приміщенні за допомогою власного аудіо обладнання – Позивачем не надано.
  4. Відповідно до відеозапису до акту №46/01/14 від 18.01.2014 р. факт перебування Петренко Степана Васильовича в ресторані «У Чайка» по вул.Усусів, 15 в м.Тернопіль саме 18 січня 2014 р. підтверджується зокрема рахунком №56 від 18.01.2014 р. на суму 50,00 грн. (далі по тексту – чек, роздруківка кадрів відеозапису з рахунком №56 додається), який з’являється на відео в час 5:27:28 год. На чеку вказано час його видачі: 18.01.2014 р. о 16,10 год. В акті №46/01/14 від 18.01.2014 р. вказується як час фіксації період з 16,30 год. по 17,00 год. Це свідчить, що чек був виданий в час інший ніж проведено відеозапис.
  5. Як вбачається з чеку, при його підготовці було застосовано дисконтну знижку в розмірі 10% до суми замовлення. Дана знижка надається лише постійним клієнтам ресторану, при наявності дисконтної картки. Кожна дисконтна картка є персональною, та видається клієнтам при умові заповнення відповідної анкети. Після чого, для пришвидшення обробки інформації про клієнта, йому присвоюється персональний номер. Чек виданий клієнту №987654321. Клієнт №987654321 це Юзів Катерина Мосівна. Тобто рахунок №56 від 18.01.2014 р. не міг бути виданий Петренко С.В., який не має жодного стосунку до Юзів К.М. Оскільки з відеозапису слідує, що рахунок ніби-то наданий особі яка має чоловічий голос, присутності інших осіб поруч не зафіксовано, що дає підстави вважати, що чек не був наданий офіціантом ресторану саме Петренко С.В. 18.01.2014 р., а джерело його походження і знаходження в розпорядженні особи, що проводить відеозапис – невідоме.
  6. Також, в чеку вказано, що до сплати підлягає 50,00 грн., при цьому, клієнт дав 100,00 грн., та має бути решта 50,00 грн. Тобто, цей чек є розрахунковим документом. На відео ніби-то офіціант надав розрахунковий документ особі, що проводить відеозапис, однак, якщо в цьому документі вже вказано що сплачено 100,00 грн, та решта складає 50,00 грн, то одночасно з наданням цього документу, офіціант мав би передати особі, що проводить відеозапис і 50,00 грн. решти. Передачі решти як і фактично передачі розрахункового документу на відеозаписі не зафіксовано, що дає підстави вважати, що даний документ не був переданий офіціантом особі, яка фактично проводила розрахунок по чеку, тобто сам розрахунок був проведений в інший час, ніж той, що зафіксовано на відео.
  7. Відповідно до чеку, перевіряюча особа (на право якої претендує Петренко С.В.) придбав пиво «Опілля Фірмове» та пиво «Микулинецьке» – тобто 2 алкогольні напої. Думаю, що особа, яка здійснює відповідальну контролюючу функцію, не дозволить собі вживати в робочий час алкогольні напої. Це додатково свідчить, що рахунок №56, що зафіксований на відео має інший час та інше походження ніж те, на яке посилається автор відео.
  8. В акті №46/01/14 від 18.01.2014 р. факт публічного виконання музичного твору «My Bonni», за який нараховано стягнення за позовом, відбулося в період з 16,30 год. по 17,00 год. 18.01.2014 р. На самому відеозаписі, цей трек починає звучати 14.05.2008 р. о 05:18:39 год., та закінчується 14.05.2008 р. о 5:22:02 год. Чек ніби-то видано о 5:27:30 год, тобто через 5 хв. після закінчення звучання треку, і оскільки на ньому є час – 16.10 год., то слід вважати, що музичний твір мав-би звучати теж приблизно о 16,00-16,15 год., а не в 16,30-17,00 год., як вказано в акті.
  9. В акті №46/01/14 від 18.01.2014 р. вказується що підставою виконання музичних творів в ресторані був договір укладений із ТОВ «КАРТУЗ». Однак дана інформація не відповідає дійсності, оскільки підставою публічного виконання творів в ресторані є договір №15/15 від 31.12.2013 р. укладений із ТОВ «ФАЙНА МУЗИКА ЗРАННЯ» (копія додається), яке в свою чергу теж має кілька договорів на право використання музичних творів, зокрема із ТзОВ «КОНТЕНТ ДЕЛІВЕРІ СЕРВІС». Договір №15/15 від 31.12.2013 р. укладений із ТОВ «ФАЙНА МУЗИКА ЗРАННЯ» є в моєму розпорядженні, і мені не склало б труднощів пред’явити його, в разі проведення в моєму ресторані правомірної перевірки. На якій підставі Петренко С.В. вказав в своєму акті ТОВ «КАРТУЗ» і що це за підприємство – мені не відомо.
  10. В акті №46/01/14 від 18.01.2014 р. також є посилання на фіскальний чек № 18 від 18.01.2014 р., а до позовної заяви додано товарний чек №46 від 18.01.2014 р. на пиво «Теребовлянське» на суму 9,62 грн. Це ніби-то теж має підтвердити що саме 18.01.2014 р., Петренко С.В. перебував в ресторані «У Чайка», де веде господарську діяльність Відповідач. Звертаю увагу, що в акті є посилання на «фіскальний чек №46», а додано до позовної заяви інший документ «товарний чек №46». Петренко С.В., як перевіряючий , міг би наполягти, щоб на даному документі вказали інформацію, кому саме (тобто те, що саме йому) товарний чек видано, тобто попросити вказати його прізвище. Отже, фактів, які підтверджують , що доданий «товарний чек №46» був виданий саме 18.01.2014 р. Петренко С.В. – немає. І якщо врахувати, що рахунок №56 від 2014р. який є в відео сюжеті зафіксованому на диску був виданий в інший час та іншій особі ніж Петренко С.В., то і «товарний чек №46» також між бути виданий в інший час та іншій особі, і на якій підставі він попав до Петренко С.В. – не відомо. Також, врахуйте, що поряд з тим, що контролююча особа зафіксувала на відео багато різних кадрів, саме «товарного» чи «фіскального» чеку №46 на цьому відео не зафіксовано.
  11. Позивачем не надано доказів, що його представник Петренко С.В. був відряджений та перебував 18.01.2014 р. в м.Тернопіль, для перевірки використання музичних творів в ресторані «У Чайка» по вул.Усусів,15. Окрім того, відповідно до довіреності №452-15 від 01.01.2014 р. Петренко С.В. уповноважений виявляти незаконне використання творів з репертуару Організації, тобто саме репертуару ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», а не інших організацій, з якими дана установа має договірні відносини.

Таким чином, Позивачем не надано доказів про те, що його представник був 18.01.2014 р. в ресторані де веде господарську діяльність Відповідач. Належних доказів публічного відтворення 18.01.14 р. Відповідачем в ресторані музичного твору (ні проведення відео фіксації, ні належно оформленого акту фіксації) Позивачем не надано. Тому посилання Позивача на те, що 18.01.2014 р. Відповідачем було порушено майнові права ТзОВ «УМІГ Мьюзік» є безпідставні.

В п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» роз’яснено, що під час вирішення спорів, пов’язаних із захистом авторських прав, позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об’єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди – розмір шкоди і причинно-наслідковий зв’язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов’язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

Таким чином, саме на позивача покладено обов’язок доведення належності останньому авторського права та/або суміжних прав на спірний твір.

Позивач не довів належність ТОВ «УМІГ Мьюзік» майнових авторських прав на спірний твір станом на 18.01.2014 р., виходячи з наступного.

Відповідно до ст.7 Закону  “Про авторське право та суміжні права, суб’єктами авторського права є автори творів, зазначених у ч.1.ст.8 Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

У загальних положеннях Закону зазначено, зокрема, що автор – це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Отже, саме фізична особа (автор) є першочерговим суб’єктом авторського права, яка в подальшому може передавати свої авторські майнові права, про що також зазначено в ч. 1 ст.11 Закону, відповідно до якої, первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності», організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб’єктів авторського права суд повинен з’ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб’єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб’єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних договорів, укладених із первинними суб’єктами авторських прав, якими б підтверджувалось волевиявлення авторів творів щодо передачі своїх прав іншим особам, позивачем суду не надано.

Через ненадання організацією (позивачем) доказів укладення договорів між первинними суб’єктами авторських прав та ТОВ «УМІГ Мьюзік» щодо передання останнім майнових авторських прав на спірні твори, позивачем не доведена належність йому авторських прав на спірний твір.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують наявність у нього права на звернення до суду з даним позовом та факту порушення майнових авторських прав позивача.

Згідно ст. ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.59,84 ГПКУ, –

ПРОШУ:

  1. Відмовити в задоволенні позовних вимог Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах ТзОВ «УМІГ Мьюзік».

Додатки в копіях:

  1. Договору №15/15 від 31.12.2013 р.
  2. Документу про оплату за договором №15/15 від 31.12.2013 р.
  3. Роздруківки кадрів відеозапису з рахунком №56 від 18.01.2014 р.
  4. Інформації про клієнта №987654321, якому видано рахунок №56 від 18.01.2014 р.

01.12.2014 р.                                                                        ФОП Чайківський Ю.Б.

 

 

avtor Володимир Цілінський

 

 

 

Друкувати Юридичний помічник » Юридичним особам та ФОП »
837 переглядів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.