Коментар до розділу 17 Податкового кодексу України “Збір за спеціальне використання лісових ресурсів”


Стаття 329. Платники збору

329.1. Платниками збору є лісокористувачі − юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи − підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Термін «лісокористувачі» є узагальненим, оскільки об’єднує всі форми і види господарської діяльності, що визначається як користування лісами, згідно з Лісовим кодексом України.

Право користування лісами визначено статтями 16–18 Лісового кодексу України. Згідно зі статтею 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим

комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою (ст. 17).

Згідно зі статтею 18 тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим – терміном від одного до п’ятдесяти років, і короткостроковим – терміном до одного року.

Довгострокове тимчасове користування лісами засноване на договорі про строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково- дослідних робіт.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між

власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів – постійним лісокористувачем, підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.

Суб’єктами правовідносин тимчасового користування лісами є: власники лісів або уповноважені ними особи; підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Тимчасовий лісокористувач не має права передавати лісові ділянки в тимчасове користування іншим особам.

Згідно зі статтею 65 глави 13 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. Фізичні особи, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства, визначені статтею 66 ЛК: громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених Лісовим кодексом та іншими законодавчими актами України.

У порядку спеціального використання (стаття 67) можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини в порядку рубок головного користування; 2) заготівля другорядних  лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.

Згідно зі статтею 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом (лісорубний квиток, лісовий квиток), що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися тільки ті лісові ресурси і тільки для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 330. Об’єкт оподаткування збором

330.1. Об’єктом оподаткування збором є:

330.1.1. деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

330.1.2. деревина, заготовлена під час проведення заходів:

а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

330.1.3. другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

330.1.4. побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

330.1.5. використання корисних властивостей лісів для культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Податковим кодексом України визначено такі об’єкти оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів:

– деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування – Держкомлісгоспом Наказом від 23.12.2009 р. № 364 затверджено Правила рубок головного користування, які встановлюють норми і вимоги до заготівлі деревини під час спеціального використання лісових ресурсів у порядку рубок головного користування;

– деревина, заготовлена під час проведення заходів:

а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки) – підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. Особливості проведення рубок формування і оздоровлення лісів, залежно від їх цільового призначення, породного складу насаджень, а також лісорослинних умов, визначаються в інструкції з проведення рубок формування і оздоровлення лісів, що затверджується Держкомлісгоспом за погодженням з Мінприроди, а також у Правилах поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724.

б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо, тобто рубок, не пов’язаних з веденням лісового господарства;

– другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

– побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства).

Тут необхідно мати на увазі, що громадяни України мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно, в порядку загального використання лісових ресурсів, без видачі спеціального дозволу збирати для

власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо. Максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо встановлюються органами виконавчої влади відповідно до Лісового кодексу України за поданням органу виконавчої влади з питань лісового господарства АР Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, погодженим з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища АР Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, тобто, оскільки загальне використання лісових ресурсів у межах норм є безоплатним, то за збирання громадянами для власного споживання дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо в межах установлених норм, яке не є спеціальним використанням, збір за спеціальне використання лісових ресурсів не справляється;

– використання корисних властивостей лісів для культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт – виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо- виховних цілей здійснюється з урахуванням схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування.

Стаття 331. Ставки збору

331.1. Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід

 

Найменування лісової породи Розряд Ставка за один щільний куб. метр деревини, гривень
ділової (без кори) дров’яної

(з корою)

великої середньої дрібної
Перший пояс

 

Сосна
  1 70,33 44,98 17,30 1,78
2 49,98 32,13 12,49 1,37
3 40,34 25,98 10,02 1,10
4 30,34 19,28 7,41 0,82
5 19,99 12,85 4,94 0,55
Модрина
  1 31,59 26,77 10,43 2,33
2 22,76 19,28 7,41 1,78
3 17,95 15,53 5,90 1,37
4 13,39 11,52 4,39 0,96
5 9,10 7,77 3,02 0,69
Ялина, ялиця
  1 43,65 37,22 14,28 1,65
2 32,40 27,58 10,71 1,10
3 25,98 22,23 8,51 0,96
4 19,55 16,60 6,32 0,69
5 13,13 10,98 4,26 0,55
Дуб (крім дуба коркового)
  1 184,53 88,67 29,52 3,02
2 132,36 63,64 21,14 2,20
3 106,00 50,66 17,03 1,78
4 79,63 38,31 12,77 1,24
5 52,17 25,33 8,51 0,96
Ясен, клен (крім явору)
  1 69,20 59,11 29,52 3,02
2 49,63 42,43 21,14 2,20
3 39,75 33,78 17,03 1,78
4 29,86 25,54 12,77 1,24
5 19,57 16,89 8,51 0,96
Бук
  1 133,04 85,58 28,56 2,61
2 94,74 60,87 20,32 1,78
3 76,20 48,81 16,34 1,51
4 57,25 36,45 12,22 1,10
5 38,31 24,41 8,10 0,69
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в’яз, липа
  1 10,30 8,86 6,59 2,33
2 7,21 6,18 4,74 1,78
3 5,77 5,15 3,91 1,37
4 4,32 3,71 2,88 0,96
5 2,88 2,47 1,85 0,69
Осика, вільха сіра, тополя

 

  1 5,97 5,15 3,91 1,65
2 4,32 3,71 2,68 1,10
3 3,50 2,88 2,27 0,96
4 2,68 2,27 1,65 0,69
5 1,65 1,44 1,03 0,27
Другий пояс
Сосна
  1 59,97 38,29 14,69 1,51
2 42,48 27,31 10,57 1,10
3 33,91 21,95 8,51 0,96
4 25,70 16,34 6,32 0,69
5 17,14 10,98 4,26 0,41
Модрина
  1 27,05 23,30 8,92 2,20
2 19,55 16,60 6,32 1,51
3 15,53 13,13 5,08 1,24
4 11,52 9,91 3,84 0,96
5 7,77 6,70 2,61 0,55
Ялина, ялиця
  1 38,55 32,94 12,63 1,37
2 27,58 23,56 9,06 0,96
3 21,95 18,74 7,28 0,82
4 16,60 14,20 5,49 0,69
5 10,98 9,38 3,57 0,41
Дуб (крім дуба коркового)
  1 157,07 75,69 25,26 2,47
2 112,59 54,07 17,99 1,78
3 89,52 43,25 14,28 1,37
4 67,00 32,13 10,85 1,10
5 45,03 21,62 7,28 0,69
Ясен, клен (крім явора)
  1 58,90 50,46 25,26 2,47
2 42,22 36,04 17,99 1,78
3 33,57 28,83 14,28 1,37
4 25,13 21,42 10,85 1,10
5 16,89 14,42 7,28 0,69
Бук
  1 113,27 72,60 24,16 2,20
2 80,73 51,60 17,30 1,51
3 64,67 41,40 13,87 1,24
4 48,60 30,89 10,43 0,96
5 32,54 20,70 6,87 0,69
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в’яз, липа

 

  1 8,44 7,21 5,56 2,06
2 6,18 5,35 3,91 1,51
3 4,94 4,12 3,30 1,10
4 3,71 3,30 2,27 0,96
5 2,47 2,06 1,65 0,55
Осика, вільха сіра, тополя
  1 5,15 4,53 3,30 1,37
2 3,71 3,30 2,27 0,96
3 2,88 2,68 2,06 0,82
4 2,27 1,85 1,44 0,69
5 1,44 1,44 1,03 0,41

 

331.2. Ставки збору за заготівлю деревини неосновних лісових порід

Найменування лісової породи Розряд Ставка за один щільний куб. метр деревини, гривень
ділової (без кори) дров’яної

(з корою)

великої середньої дрібної
Перший пояс
Самшит
  1 324,58 277,41 138,67 3,02
2 231,90 198,12 99,13 2,20
3 185,56 158,58 79,22 1,78
4 139,22 118,83 59,45 1,24
5 92,68 79,29 39,68 0,96
Бархат, горіх
  1 202,24 173,00 86,50 3,02
2 144,58 123,57 61,79 2,20
3 115,54 98,86 49,43 1,78
4 86,70 74,14 37,21 1,24
5 57,87 49,43 24,71 0,96
Груша, кизил, явір
  1 162,29 138,81 69,34 3,02
2 115,95 99,06 49,57 2,20
3 92,68 79,29 39,68 1,78
4 69,61 59,52 29,79 1,24
5 46,34 39,75 19,91 0,96
Абрикос, вишня, ялівець, обліпиха, слива (крім терену), черешня,

шовковиця, яблуня

  1 121,30 103,59 51,76 3,02
2 86,70 73,94 36,93 2,20
3 69,20 59,11 29,52 1,78
4 52,11 44,28 22,11 1,24
5 34,60 29,66 14,83 0,96

 

Каштан, дуб корковий
  1 101,12 86,50 43,25 3,02
2 72,29 61,79 30,89 2,20
3 57,87 49,43 24,71 1,78
4 43,46 37,07 18,54 1,24
5 28,83 24,71 12,49 0,96
Барбарис, гледичія, кипарис, шипшина
  1 81,14 69,20 34,74 3,02
2 57,87 49,43 24,71 2,20
3 46,13 39,54 19,77 1,78
4 34,60 29,66 14,83 1,24
5 23,27 19,98 10,02 0,96
Акація, бересклет, бірючина, глід, граб східний, тамарикс, калина,

крушина, ліщина, горобина, бузок, скумпія, свидина, терен, черемха

  1 60,76 51,90 25,95 3,02
2 43,46 37,07 18,54 2,20
3 34,60 29,66 14,83 1,78
4 26,16 22,24 11,26 1,24
5 17,51 14,83 7,41 0,96
Верба, чагарники (крім зазначених в інших позиціях)
  1 20,18 17,30 8,65 1,65
2 14,42 12,36 6,18 1,10
3 11,53 9,89 4,94 0,96
4 8,65 7,41 3,71 0,69
5 5,77 4,94 2,47 0,55
Другий пояс
Самшит
  1 274,94 234,99 117,53 2,47
2 196,27 167,85 83,89 1,78
3 157,14 134,28 67,28 1,37
4 117,80 100,71 50,39 1,10
5 78,67 67,14 33,64 0,69
Бархат, горіх
  1 172,17 147,25 73,59 2,47
2 122,95 105,24 52,59 1,78
3 98,44 84,03 42,01 1,37
4 73,73 63,43 31,44 1,10
5 49,22 42,22 21,01 0,69
Груша, кизил, явір
  1 137,37 117,39 58,76 2,47
2 98,24 83,82 42,01 1,78
3 78,67 67,14 33,64 1,37
4 58,90 50,46 25,26 1,10

 

  5 39,34 33,57 16,75 0,69
Абрикос, вишня, ялівець, обліпиха, слива (крім терену), черешня,

шовковиця, яблуня

  1 103,39 88,15 44,21 2,47
2 73,73 63,02 31,44 1,78
3 58,90 50,46 25,26 1,37
4 44,28 37,89 18,95 1,10
5 29,45 25,13 12,63 0,69
Каштан, дуб корковий
  1 86,09 73,73 36,93 2,47
2 61,58 52,72 26,36 1,78
3 49,22 42,22 21,01 1,37
4 36,87 31,51 15,79 1,10
5 24,51 21,01 10,57 0,69
Барбарис, гледичія, кипарис, шипшина
  1 68,79 58,70 29,38 2,47
2 49,02 42,01 20,87 1,78
3 39,34 33,57 16,75 1,37
4 29,45 25,13 12,63 1,10
5 19,57 16,89 8,38 0,69
Акація, бересклет, бірючина, глід, граб східний, тамарикс, калина,

крушина, ліщина, горобина, бузок, скумпія, свидина, терен, черемха

  1 51,69 44,07 22,11 2,47
2 36,87 31,51 15,79 1,78
3 29,45 25,13 12,63 1,37
4 22,04 18,95 9,47 1,10
5 14,83 12,56 6,32 0,69
Верба, чагарники (крім зазначених в інших позиціях)
  1 17,09 14,62 7,28 1,37
2 12,36 10,50 5,22 0,96
3 9,89 8,44 4,26 0,82
4 7,41 6,38 3,16 0,69
5 4,94 4,12 2,20 0,41

 

331.3. Ставки збору, встановлені пунктами 331.1 та 331.2 цієї статті, застосовуються при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки пов’язані з

реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки) та заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо.

331.4. Ставки збору за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами.

331.5. Розподіл лісів за поясами:

331.5.1. до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і лісів гірської зони Львівської області;

331.5.2. до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано- Франківської та Чернівецької областей і ліси гірської зони Львівської області.

331.6. Розряди встановлюються для кожного кварталу (урочища) виходячи з нижчезазначеної відстані між центром кварталу і найближчим нижнім складом лісозаготівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки, або пунктом відвантаження

деревини залізницею:

 

Розряди 1 2 3 4 5
Відстань,

кілометрів

до 10 10,1-25 25,1-40 40,1-60 60,1 і більше

 

331.7. Відстань (пряма) від центру кварталу (урочища) до нижнього складу або пункту відвантаження деревини залізницею визначається за картографічними матеріалами і коригується залежно від геоморфологічних умов місцевості за такими коефіцієнтами:

331.7.1. у лісах з рівнинним рельєфом – 1,1;

331.7.2. у лісах з горбистим рельєфом або у лісах, понад 30 відсотків площі яких зайнято болотами, – 1,25;

331.7.3. у лісах з гірським рельєфом – 1,5.

331.8. Пунктом відвантаження деревини залізницею вважається пункт (залізнична станція, роз’їзд), де дозволено здійснення такої операції, незалежно від наявності на ньому відповідних складів.

331.9. Зміна розподілу лісів за розрядами здійснюється у разі:

331.9.1. закриття діючих або відкриття нових пунктів (залізничних станцій чи роз’їздів) відвантаження деревини;

331.9.2. виявлення порушення установленого порядку розподілу лісів за розрядами.

331.10. До великої деревини всіх лісових порід належать відрізки стовбура (у верхньому перетині без кори) діаметром від 25 сантиметрів і більше, до середньої – діаметром від 13 до 24 сантиметрів, до дрібної – діаметром від 3 до 12 сантиметрів.

До дров’яної деревини належать сортименти, які можна використовувати для технологічних потреб, а також не придатні для промислової переробки (дрова паливні).

На дров’яну деревину, використану для технологічних потреб, донараховується збір за результатами фактичної заготівлі у розмірі 70 відсотків установлених пунктами 331.1 та 331.2 цієї статті ставок збору за ділову дрібну деревину відповідної лісової породи.

Ставки збору за ділову і дров’яну деревину липи встановлені пунктами 331.1 та 331.2 цієї статті без врахування кори, а за дров’яну деревину решти лісових порід – з корою.

За ліквід з крони встановлюється збір у розмірі 40 відсотків, а за порубкові залишки, що підлягають використанню, – 20 відсотків ставок збору за дров’яну деревину відповідної лісової породи.

На деревину, заготовлену під час вибіркових рубок: головного користування ставки збору знижуються – на 20 відсотків, а заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки,

пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування)- на 50 відсотків. Знижки у відсотках обчислюються з кожної ставки збору окремо.

331.11. За заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів ставки збору встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Ставки збору, які застосовуються при заготівлі деревини основних та неосновних порід, встановлено у гривнях за один щільний кубічний метр деревини окремо для ділової (без кори) та дров’яної (з корою) у розрізі лісових порід за першим і другим поясами, а також у розрізі 1–5 розрядів. Крім того, ставки для ділової деревини передбачено окремо для великої, середньої і дрібної. До великої деревини всіх лісових порід належать відрізки стовбура (у верхньому перетині без кори) діаметром від 25 см і більше, до середньої – діаметром від 13 до 24 см, до дрібної – діаметром від 3 до 12 сантиметрів. До дров’яної деревини належать сортименти, які можна використовувати для технологічних потреб, а також що не придатні для промислової переробки (дрова паливні).

Пунктом 331.3 чітко визначено, до яких видів спеціального використання лісових ресурсів застосовуються ставки збору, встановлені пунктами 331.1 і 331.2 цієї статті. Ним урегульовано, що такі ставки застосовуються при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки) і заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо.

Урахування розподілу лісів за поясами і розрядами (331.4) є однією з основних обов’язкових умов при застосуванні ставок збору за заготівлю деревини. Порядок розподілу лісів за поясами встановлено у п. 331.5 (331.5.1–331.5.2), а за розрядами – п. 331.6.

При розподілі лісів за поясами (331.5.1) до першого поясу віднесено усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і лісів гірської зони Львівської області.

У пункті 331.5.2 зазначено ліси, які віднесено до другого поясу, а саме: ліси Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і ліси гірської зони Львівської області.

Для кожного кварталу (урочища) встановлюється певний розряд (з 1 по

5), який обов’язково враховується при застосуванні ставок збору при заготівлі деревини. Основним критерієм, що впливає на визначення розряду, є відстань між центром кварталу і найближчим нижнім складом лісозаготівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки, або пунктом відвантаження деревини залізницею (331.6).

Підпунктами 331.7.1–331.7.2 пункту 331.7 статті 331 цього Кодексу встановлено коефіцієнти, якими коригується відстань від центру кварталу (урочища) до нижнього складу або пункту відвантаження деревини залізницею, яка, у свою чергу, визначається за картографічними матеріалами і коригується залежно від геоморфологічних умов місцевості за зазначеними коефіцієнтами (для лісів: з рівнинним рельєфом – 1,1; з горбистим рельєфом та зайнятих болотами – 1,25; з гірським рельєфом – 1,5).

Пунктом 331.8 чітко врегульовано поняття «пункт відвантаження деревини залізницею», яким може бути пункт, а саме залізнична станція, роз’їзд, де дозволено здійснення відвантаження деревини. У цій статті відсутня вимога щодо наявності в таких пунктах відповідних складів, тобто таке відвантаження здійснюється незалежно від їх наявності.

Кодексом (п. 331.9) передбачено можливість зміни розподілу лісів за розрядами.

Так, зміна розподілу лісів за розрядами може здійснюватися у випадку закриття діючих або відкриття нових пунктів відвантаження деревини.

Зміна розподілу лісів за розрядами може здійснюватися і у випадку виявлення порушення порядку такого розподілу.

Пунктом 331.10 визначено конкретні розміри відрізків стовбура дерев лісових порід, за якими їх можна віднести до великої, середньої і дрібної деревини, для правильного застосування ставок збору. Цим самим пунктом до дров’яної деревини віднесено сортименти, які можна використовувати для технологічних потреб, а також не придатні для промислової переробки (дрова паливні). Крім того, пунктом передбачено обов’язок донарахування збору (у розмірі 70 відсотків установлених пунктами 331.1 та 331.2 цієї статті ставок збору за ділову дрібну деревину відповідної лісової породи) на дров’яну деревину, використану для технологічних потреб.

Законодавцем встановлено ставки збору за ділову і дров’яну деревину липи (пунктами 331.1 та 331.2 цієї статті) – без урахування кори, а за дров’яну деревину решти лісових порід – з корою.

Серед інших особливостей, урегульованих цим пунктом, також необхідно відзначити про застосування зменшених розмірів ставок збору (встановленого за дров’яну деревину відповідної лісової породи) за ліквід з крони і за порубкові залишки, що підлягають використанню.

Зменшені ставки збору визначено і на деревину, заготовлену під час вибіркових рубок. При цьому встановлено, що знижки у відсотках обчислюються з кожної ставки збору окремо.

Пунктом 331.11 визначено право Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад встановлювати ставки збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань і використання корисних властивостей лісів. При цьому під другорядними лісовими матеріалами розуміють заготівлю живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, що можуть бути передбачені нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); під побічними лісовими користуваннями – заготівлю сіна, випасання худоби, розміщення пасік (яке є безоплатним), заготівлю дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівлю очерету та інших побічних лісових користувань, що можуть бути передбачені нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства).

Стаття 332. Порядок обчислення збору

332.1. Суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

332.2. Сума збору обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

332.3. Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитку, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі якщо:

а) загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відсотків;

б) фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений в лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду місць використання лісових ресурсів.

Суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, складають перелік лісокористувачів, яким у визначеному порядку видано лісорубний або лісовий квиток, за формою, встановленою органами державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Податковий період для сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу, тому відповідний перелік лісокористувачів, яким видано спеціальний дозвіл, суб’єкти лісових відносин формують також щокварталу.

На підставі такого переліку лісокористувачів органи державної податкової служби контролюють своєчасність подання зазначеними платниками розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів до органів державної податкової служби.

Важливо зазначити, що суми збору за спеціальне використання лісових ресурсів, які розраховуються та проставляються суб’єктами лісових відносин у лісорубних квитках, обчислюються на підставі затверджених ставок збору за заготівлю деревини основних або неосновних лісових порід у гривнях з копійками за один куб. м деревини ділової (без кори) або дров’яної (з корою), які застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами (332.2).

При розрахунку суми збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів для виробничої та комерційної діяльності, що проставляється у лісових квитках, застосовуються ставки збору, встановлені місцевими органами самоврядування.

У пункті 332.3 визначено, що сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, може бути перерахована суб’єктами лісових відносин, якими видаються спеціальні дозволи, у відповідних випадках. А саме:

а) якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини перевищує зазначену в лісорубному квитку кількість більше як на 10 відсотків, суб’єкт

лісових відносин повинний обчислити додаткову суму збору та здійснити його перерахунок (згідно з актами огляду заготівлі деревини). Відповідні уточнення суми збору повинні вноситися до лісорубного квитка, оскільки зазначені показники використовуються платником при розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів, що подається до органів державної податкової служби за встановленою формою;

б) фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Якщо загальна кількість фактично заготовлених деревини, другорядних лісових матеріалів або фактичний обсяг побічних лісових користувань перевищує обсяг, зазначений у лісорубному або лісовому квитку, проводиться перерахунок суми збору.

Як правило, необхідність у здійсненні перерахунку збору відбувається за фактом використання/заготівлі, а підставою для цього повинний бути акт огляду місць спеціального використання лісових ресурсів

Стаття 333. Порядок перерахунку збору

333.1. Суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, перерахунок збору за заготівлю деревини і заготівлю другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів здійснюється також у разі:

333.1.1. виправлення технічних помилок, які можуть бути допущені під час проведення матеріальної і грошової оцінки лісосік, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів, відпущених за лісорубними квитками або лісовими квитками, неправильного застосування сортиментних таблиць, поясів, розрядів та ставок збору, а також виправлення арифметичних помилок, допущених під час підрахунків;

333.1.2. анулювання лісорубного та/або лісового квитка у зв’язку з вилученням земель для інших потреб. В інших випадках анулювання або видачі дубліката лісорубного квитка та/або лісового квитка перерахунок збору не здійснюється і вся нарахована за такими квитками сума збору повністю сплачується до відповідних бюджетів;

333.1.3. надання лісокористувачеві відстрочки:

а) на заготівлю деревини – сума збору за заготівлю залишеної на пні деревини збільшується на 1,5 відсотка незалежно від строку, на який надано відстрочку;

б) на вивезення деревини – сума збору за невивезену вчасно деревину збільшується на 1,5 відсотка за кожний місяць відстрочки;

333.1.4. додаткового продовження строку вивезення, але не більш як на три місяці. При цьому лісокористувачем сума збору за обсяг невивезеної вчасно деревини збільшується на 5 відсотків за кожний місяць відстрочки.

333.2. Незалежно від способу обліку деревини, що відпускається на пні (за площею, пеньками, приблизною кількістю), лісокористувачі, які допустили неповну заготівлю деревини, що дозволена для вирубки за виписаними лісорубними квитками, або взагалі її не проводили, збір обчислюють і сплачують повністю за всю дозволену для заготівлі кількість деревини, що зазначена в дозволі.

333.3. Лісокористувачі, у яких за результатами діяльності здійснюється перерахунок збору, відображають донараховані суми збору в розрахунку за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

У статті 333 визначено обов’язок суб’єктів лісових відносин, якими видаються та оформлюються спеціальні дозволи, на перерахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів при відповідних обставинах.

Перерахунок збору і, відповідно, зміна записів у спеціальних дозволах повинні проводитися при виявленні та виправленні технічних, арифметичних помилок або описок, допущених під час проведення матеріальної і грошової

оцінки об’єкта оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів.

Лісовим законодавством України визначені випадки припинення права постійного користування лісами та тимчасового користування лісами для припинення права використання лісових ресурсів135.

Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного або лісового квитка суб’єктами лісових відносин, які їх видали.

Разом з тим перерахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється тільки у разі анулювання лісорубного або лісового квитка у зв’язку з вилученням земель для інших потреб. В інших випадках анулювання лісорубного або лісового квитка перерахунок плати не здійснюється і вся нарахована за такими квитками сума збору повністю сплачується до відповідних бюджетів.

Лісовим законодавством України передбачено, що лісокористувачеві у випадку стихії або інших причин, які унеможливлюють заготівлю та вивезення деревини, органами Державного лісового господарства України за погодженням з уповноваженими органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на підставі обґрунтованої письмової заяви лісокористувача може бути надана відстрочка на заготівлю деревини (зі встановленням відповідного строку вивезення деревини) та на вивезення деревини.

У разі надання таких відстрочок суб’єкти лісових відносин повинні здійснювати перерахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів.

Так, у разі надання лісокористувачу відстрочки на заготівлю деревини одночасно збільшується сума збору (за заготівлю деревини, залишеної на пні) на 1,5 відсотка.

135 Ст. 64 Лісового кодексу України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17 (26.04.2004 р.).

За відстрочку на вивезення деревини збір (за невивезену вчасно деревину) – збільшується на 1,5 відсотка за кожний місяць відстрочки.

Для впорядкування механізму реалізації лісових ресурсів та підвищення відповідальності лісокористувачів за їх своєчасне і повне освоєння у разі додаткового продовження строку вивезення деревини, але не більше як на 3 місяці, проводиться перерахунок і сума збору (за невивезену вчасно деревину) для лісокористувача збільшується на 5 відсотків за кожний місяць відстрочки.

У лісорубному квитку, який видається платнику збору суб’єктами лісових відносин, визначено дозволені для заготівлі (вирубки) обсяги деревини.

Законодавством України не передбачено зменшення суми збору за спеціальне використання лісових ресурсів, зазначеної у лісорубних квитках, у разі неповної заготівлі деревини або не проведення її взагалі. Саме тому збір за спеціальне використання лісових ресурсів лісокористувачі сплачують повністю до відповідних бюджетів за всю дозволену для заготівлі кількість деревини та інші види спеціального використання лісових ресурсів.

У 333.3. пункті Податкового кодексу України надано право центральному органу державної податкової служби розробляти та затверджувати форми податкових декларацій (розрахунків), що відповідають нормам чинного податкового законодавства.

Ця форма податкової декларації (розрахунку) повинна застосовуватися лісокористувачами – платниками збору за спеціальне лісокористування – для визначення податкових зобов’язань з цього збору.

Стаття 334. Порядок сплати збору

334.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

334.2. Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів

334.2.1 та 334.2.2 цього пункту, та подають його органу державної податкової служби за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за винятком:

334.2.1. лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків збір вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

а) фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

б) лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується збір;

334.2.2. лісокористувачів з іншої області, які сплачують збір повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

334.3. Про надходження суми збору в касу суб’єкта лісових відносин, що видає спеціальні дозволи, у спеціально заведеній книзі робиться запис і лісокористувачеві видається квитанція. Одночасно в лісорубних та лісових квитках робиться позначка про сплату збору в касу (зазначаються номер і дата квитанції про сплату).

334.4. Лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум збору, сплачених відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 пункту 334.2 цієї статті.

334.5. При отриманні дозволу в поточному році (або донарахуванні суми збору) після чергового строку сплати збору лісокористувачі сплачують усі суми збору за строками, що минули.

Базовим податковим періодом для збору є квартал, за який визначається податкова база і обчислюється сума збору, що підлягає сплаті платником податків і зборів.

Лісокористувачі розраховують суму збору наростаючим підсумком з початку звітного року та відображають у розрахунку за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, у якому окремими рядками зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 цього пункту, і подають його органу державної податкової служби за місцем адміністративного розташування лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за винятком:

лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків – спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці, форма та порядок видачі яких затверджується Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 23.05.2007 р. № 761 «Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів»), збір вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

а) фізичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

б) лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, у якому сплачується збір;

в) лісокористувачів з іншої області, які сплачують збір повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцем адміністративного розташування лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Якщо суми збору сплачуються до каси суб’єкта лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, то у спеціально заведеній книзі обов’язково має бути зроблено відповідний запис, а лісокористувачеві повинна видаватися квитанція. При цьому у лісорубних і лісових квитках робиться позначка про сплату збору в касу (зазначаються номер і дата квитанції про сплату).

Лісокористувачі сплачують збір за квартал (встановлений податковий (звітний) період) як рівну частину, а саме ј частини, від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум збору, сплачених відповідно до підпунктів 334.2.1 і 334.2.2 пункту 334.2 цієї статті, у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

334.5. Звертаємо особливу увагу на те, що у разі отримання дозволу у поточному році, якщо воно відбувається після чергового строку сплати збору, у такому випадку лісокористувачі зобов’язані сплатити всі суми збору за строками, що минули.

 

Друкувати Юридичний помічник » Коментар законодавства » Податковий кодекс »
1,125 переглядів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.