Відносини по оренді землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про оренду землі” (далі – Закон), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний заплату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний термін, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Ст. 24 Закону регламентує, що орендодавець має право вимагати від орендаря:
– використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
– дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;
– дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
– своєчасного внесення орендної плати.
Згідно ст. 21 Закону орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Ч. 2 ст. 21 Закону визначає, що розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Нормами чинного законодавства України передбачено впровадження рекомендованого мінімального розміру орендної плати за користування земельною часткою (паєм).
Відповідно п. 1 Указу Президента від 2 лютого 2002 року №92/2002 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” (зі змінами та доповненнями) було визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Базою розрахунку мінімального розміру орендної плати за користування земельною часткою (паєм) є нормативна грошова оцінка землі. Вона визначена в кожному сертифікаті на отримання земельної частки (паю).
Для визначення того, яка нормативна грошова оцінка земельної ділянки на сьогодні, її необхідно проіндексувати (нормативну грошову оцінку, яка вказана в сертифікаті, необхідно помножити на коефіцієнт індексації за всі наступні роки) або отримати в територіальному органі земельних ресурсів вже проіндексовану відповідну нормативну грошову оцінку.
Важливо пам’ятати – визначена законодавством України мінімальна орендна плата за користування земельною часткою (паєм) у розмірі 3 % є тільки рекомендованим розміром, остаточний розмір орендної плати буде залежати від домовленості орендодавця та орендаря.
Юридичний помічник
»
Публікації » 2 544 переглядів
