Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб


Збройний конфлікт у східних регіонах нашої держави, анексія Криму та злочинна діяльність сепаратистських і проросійських терористичних організацій змушують людей покидати власні домівки та змінювати місце проживання на більш безпечне. В таких випадках вимушені переселенці стикаються із масою проблем, серед яких чи не найбільшою є проблема працевлаштування. Так, під час пошуку роботи на новому місці внутрішньо переміщені особи (Далі за текстом – ВПО) зазнають суттєвих складностей:

1) наявні робочі місця пропонують дуже низьку заробітну плату;

2) небажання роботодавця наймати на роботу ВПО;

3) брак вакансій за спеціальністю та рівнем освіти;

4) брак професійних навичок та досвіду роботи для працевлаштування;

5) брак навичок пошуку роботи;

6) юридичні труднощі під час реєстрації власного бізнесу;

7) проблеми з оформленням на роботу через брак документів;

8) нерозірвані трудові відносини з попереднім роботодавцем.

Більшість з цих питань регулюються законодавством.

Так, відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до законодавства. Внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). У разі припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з визначеними обставинами, така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.

Чинним законодавством України передбачено заходи щодо сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб. Серед них:

  • компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування, а також витрат для проходження за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування;
  • компенсація витрат роботодавця на оплату праці (але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази.
  • компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб строком не менше ніж на дванадцять календарних місяців, на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб. Сума компенсації встановлюється в межах вартості навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати.

Реєстрація внутрішньо переміщеною особою юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або реєстрація такою внутрішньо переміщеною особою фізичної особи – підприємця здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Варто зауважити, що для належного та результативного працевлаштування ВПО необхідно створювати умови для реалізації підприємницького потенціалу ВПО, включаючи розвиток публічно-приватного партнерства із залученням до реалізації інвестиційних проектів суб’єктів малого та середнього підприємництва, у тому числі заснованих ВПО. Потребує удосконалення робота центрів зайнятості, поширення кращих практик роботи з ВПО, запровадження спеціальних програм сприяння зайнятості.

avtor: Solomia Vandyo

Друкувати Юридичний помічник » Публікації »
50 переглядів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.