Що робити при отриманні письмового запиту від органів внутрішніх справ


Алгоритм дій при отриманні письмового запиту від ОВС:

При отриманні письмового запиту про надання документів або інформації до органів внутрішніх справ необхідно:

1.Уважно вивчити отриманий запит.

2.Пересвідчитися, що у запиті проставлені його номер та дата.

3.Звернути увагу на наявність підпису і печатки на документі.

Усталена практика свідчить, що за наявності вихідного номера і дати документа, оформленого на бланку органу виконавчої влади, печатка, як правило, не проставлена.  Однак нормативного обґрунтування такому потуранню немає.  Навпаки, підпунктом 4. 6. 1 розділу 4 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затв.  ПКМУ від 17 жовтня 1997 р.  N 1153 (далі по тексту – інструкція з діловодства, затв.  ПКМУ N 1153) встановлено:

“4. 6. 1.  Засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки”.

На відсутність печатки (за наявності всіх інших реквізитів оформленого на бланку органу документа), як правило, “заплющують очі”.  Але при гострому небажанні відповідати на запит контролюючого/правоохоронного органу по суті, як крайній захід можна навести вказану вище норму.  Однак потрібно розуміти, що даний контрзахід не є основним, а тим більше – панацеєю.

4. Звернути увагу на наявність або відсутність проставлених від руки прийменника “за” або косої риски перед найменуванням посади особи, що підписала документ.

Згідно з  абзацом 2 підпункту 4. 6. 9 розділу 4 інструкції з діловодства, затв. Постановою Кабінету Міністрів України N 1153

“Не допускається підписання документа з прийменником “за” або проставленням косої риски перед найменуванням посади”.

Часто замість особи, прізвище, ініціали і посада якої вказані під документом (як правило, начальник відповідного органу), документ підписують не уповноважені на те особи або особи, в межі компетенції яких не входить підписання таких документів.  У цих випадках перед найменуванням посади такою особою і ставиться коса риска або прийменник “за”.  Підпис при цьому не відповідає вказаному на бланку прізвищу.  У таких випадках можна відмовляти у відповіді на запит по суті, посилаючись на підписання отриманого документа невстановленою особою.

Потрібно розуміти різницю між прийменником “за” і скороченням “заст. ” – заступник.  Скорочення “заст. ” і “в.  о. ” (виконуючий обов’язки) при підписанні документів є допустимими.

5. Звернути увагу на перелік нормативно-правових актів, наведених як юридичне обґрунтування вимог запиту.

6. Відкрити в першоджерелі кожну із вказаних в запиті норм і перевірити, чи стосується вона суті запиту.

Часто наведені посилання на нормативно-правові акти не мають ніякого стосунку до суті запиту.  Їх нагромадження покликане лише створити ілюзію правомірності сформульованих вимог.  Крім того, широко розповсюджена практика посилань на статті НПА, що містять повний перелік прав органів, без зазначення конкретного пункту (норми), що регламентує конкретну вимогу.

Приклад широко розповсюдженого некоректного посилання на нормативно-правовий акт: “На підставі ст.  11 Закону Україні “Про міліцію” прошу надати наступні документи. . . “.

Якщо відкрити вказану в такому запиті статтю Закону, можна побачити, що в ній наведений повний перелік прав, якими міліція наділена – від права вимагати припинення порушень громадського порядку до права носити зброю (що не має ніякого стосунку до витребування документів).  Якщо ж пошукати пункт вказаної статті, що відповідає сформульованій в запиті вимозі, з певною мірою наближення, можна виділити лише пункти 17 і 24 ст.  11 Закону України “Про міліцію”.

Однак у першому з них (п.  17 ст.  11 Закону України “Про міліцію”) йдеться про отримання від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й об’єднань громадян на письмовий запит відомостей, необхідних у справах про злочини, які знаходяться у провадженні міліції. У наведеному ж як приклад запиті номер розслідуваної кримінальної справи не згаданий.  На що і потрібно вказати у відповіді на отриманий запит.

У другому з відмічених пунктів (п.  24 ст.  11 Закону України “Про міліцію”), які можуть служити підставою  витребування документів, регламентоване витребування оригіналів документів, що свідчать про правопорушення (ніяких інших) за рішенням суду, і виготовлення копій таких документів за рахунок відповідного органу міліції.  При цьому документи витребуються і вивчаються при проведенні перевірок за місцезнаходженням підприємства з пред’явленням направлення на перевірку (детальніше про перевірки органів внутрішніх справ див.  у відповідному розділі).

 

Висновок.  У разі відсутності в запиті конкретної норми, що регламентує вимоги запиту, вимоги не задовольняються по суті.  У відповіді проводиться роз’яснення, в яких випадках документи можуть бути видані і наводяться підстави незадоволення запиту.

7. Зробити правовий аналіз кожної вказаної в запиті норми й указати на помилковість або некоректність її наведення у конкретному випадку витребування оригіналів або копій документів.

Вимога про надання інформації і копій документів може бути правомірною, якщо в запиті наведені такі посилання:



А) вказаний п.  17 ст.  11 Закону України “Про міліцію” і наведений номер кримінальної справи.  У цьому випадку інформацію, яку витребують, доцільно надати, оскільки це вказує на розслідування органами міліції кримінальної справи.  Якщо  інформація, яку витребують, і копії документів надані не будуть, слідчий має право винести постанову про здійснення виїмки оригіналів.

Б) вказана ст.  97 КПК і наведений реєстраційний номер заяви/повідомлення про злочин, зареєстрованої в Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини (абревіатура ЖРЗПЗ) згідно з Інструкцією про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затв.  наказом МВС від 14. 04. 2004 р.  N 400.

У цьому випадку запит вказує на проведення дослідчої перевірки (що проводиться до порушення карної справи), результатом якої має стати винесення одного з двох процесуальних документів – постанови про порушення кримінальної справи або постанови про відмову в її порушенні.  Однак у цьому випадку реєстрацію відповідної заяви/повідомлення про злочин можна поставити і під сумнів.  На сформульований указаним чином запит можна відповісти, що копія запиту буде направлена до прокуратури з проханням перевірити правомірність проведення дослідчої перевірки (чи зареєстрована відповідна заява/повідомлення про злочин в ЖРЗПЗ під вказаним номером), і повідомити, що відповідь по суті запиту буде дана тільки після отримання відповіді прокуратури.

Однак у будь-якому разі (навіть при ухваленні рішення про добровільну видачу інформації) не треба забувати, що копії документів виготовляються за рахунок відповідного органу міліції.

В) указаний п.  4 ч.  1 ст.  8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” і наведений номер оперативно-розшукової справи (рідко, але зустрічається в практиці).

У цьому випадку факт проведення оперативно-розшукових заходів (аналогічно з розглянутим у пункті “Б” випадком) можна поставити під сумнів і зробити аналогічний вказаному вище крок.  Відповісти, що копія запиту буде направлена до прокуратури з проханням перевірити правомірність проведення оперативно-розшукових заходів (чи заведена оперативно-розшукова справа під вказаним номером і чи має вона стосунок до працівників підприємства).  Відповідь по суті буде дана тільки після отримання відповіді прокуратури.

У цьому разі в своїй відповіді обов’язково потрібно навести цитату п.  4 ч.  1 ст.  8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” і нагадати, що згідно з указаною нормою витребування документів і даних, що характеризують діяльність підприємств, здійснюється за рішенням суду, а ознайомлення з такими даними проводиться виключно на території підприємств.  При цьому повинні бути виконані вимоги п.  24 ст.  11 Закону України “Про міліцію” (наявність направлень на перевірку, сама перевірка проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).  Копії документів виготовляються за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

8.Написати і надіслати відповідь з урахуванням всіх перелічених вище пунктів.  У заключній частині виразити готовність до співпраці, якщо вимоги запиту будуть відповідати чинному в Україні законодавству.

Відмовчуватися на запит не рекомендується.  Мовчання тлумачиться як слабкість позиції і спричиняє посилення тиску.  Мотивована ж відповідь, як правило, кладе край спробам подальшого неправомірного втручання у фінансово-господарську діяльність підприємства.

У будь-якому разі підхід до формулювання відповіді і ухвалення рішення про видачу інформації і копій документів має бути індивідуальний і визначається в кожному конкретному випадку.  Універсальних шаблонів відповідей і дій не може бути за визначенням.  При прийнятті рішення про задоволення або незадоволення вимог запиту рекомендується порадитися з юристом.

 

! ПОПЕРЕДЖЕННЯ.

Оригінали документів на письмовий запит не слід за межі підприємства добровільно видавати ніколи.

Виняток становлять лише випадки вилучення документів:

А) за рішенням суду (абз.  3 п.  24 ст.  11 Закону України “Про міліцію”) і

Б) за постановою слідчого про проведення слідчих дій – обшуку або виїмки.

Підсумок і структурування вищевикладеного

ПРИМІРНА СТРУКТУРА ЗАПИТУ

Як правило, запити контролюючих і правоохоронних органів структуровані таким чином.

1.  Вступна (описова) частина.

2.  Нормативне обґрунтування вимог (часто некоректне або помилкове).

3.  Формулювання суті вимог.

4.  Загрози (санкції) за невиконання вимог запиту (як правило, не відповідають дійсності).

ПРИМІРНА СТРУКТУРА ВІДПОВІДІ

1.  Преамбула “Уважно вивчивши. . , вимушені повідомити наступне”.

2.  Аналітична частина.  Проводиться послідовний аналіз посилань на всі вказані в запиті нормативно-правові акти з подальшим висновком про те, що до даного випадку вони стосунку не мають, вжиті неправильно або недоречно.  Проставлення акцентів на невиконаних вимогах чинного законодавства.  За бажання роз’яснюється, в яких випадках вимоги запиту були б правомірними і були б задоволені.

3.  Формулювання висновку про те, що вказані в запиті вимоги не відповідають чинному законодавству, а тому не можуть підлягати виконанню.

4.  Ввічливе нагадування про те, що органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.  2 ст.  19 Конституції України).

5.  Ввічливе прощання.

за матеріалами http://.warning.dp.ua

 

Друкувати Юридичний помічник » Публікації »
1,226 переглядів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.