Юридичний помічник » Публікації »

Відшкодування збитку при затопленні квартири: порядок дій, судова практика

У багатоквартирних будинках аж ніяк не є рідкістю випадки нанесення шкоди одним мешканцем (або групою) іншому через неправильне використання системи централізованого водопостачання будинку – просто кажучи, затоплення квартир. Згідно з Конституцією України, кожен громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України). У той же час законодавство зобов’язує власника не використовувати своє майно на шкоду іншим особам. Що стосується нашої ситуації це означає, що власник повинен стежити, щоб його квартира не стала джерелом шкоди для інших приміщень.

На той же випадок, коли шкода майну третіх осіб (тобто квартирі) все-таки завдано, передбачено обов’язок винної особи компенсувати наслідки своїх протиправних дій. Так, ст. 1166 та 1167 ЦК України передбачають обов’язок винної особи компенсувати майнову та моральну шкоду, завдану його неправомірними діями або бездіяльністю. Таким чином, особа, квартирі якого було завдано шкоди внаслідок затоплення, може пред’явити (усно або письмово) претензію винуватцю з вимогою добровільно відшкодувати завдану шкоду. Ця стадія в юриспруденції називається досудовим врегулюванням спору.

Виходячи з практики розгляду подібних ситуацій, найбільш спірними при відшкодуванні збитку за затоплення квартири є два моменти: 1) визначення винної особи; 2) визначення розміру збитку.

Для визначення винуватця необхідно, в першу чергу, зафіксувати сам факт затоплення квартири. Ст. 24 Житлового кодексу України передбачає, що експлуатацією державного і громадського житлового фонду, в якому проживають більшість громадян нашої країни, що займаються житлово-експлуатаційні організації, в простонароді звані ЖЕКами (житлово-експлуатаційні контори). Виходячи з цього, у разі затоплення квартири її власник повинен негайно запросити до себе в будинок представників ЖЕКу для фіксації факту затоплення відповідним актом. У цьому акті обов’язково має бути вказана дата затоплення, адресу квартири і попередня причина затоплення. Акт про затоплення квартири становлять у трьох примірниках: для винуватців, постраждалих, а також для ЖЕКу або іншої організації, що експлуатує будинок.

Однак іноді буває так, що встановити винуватця нелегко. У цьому випадку необхідно провести експертизу, щоб з’ясувати причини аварії. Така експертиза допоможе уникнути непотрібних витрат. Адже поки не доведена вина громадянина, ніхто не має права вимагати від нього компенсації заподіяної шкоди. Бувають випадки, коли аварії відбуваються з вини ЖЕКу або іншої організації, яка обслуговує будинок – наприклад, в під’їзді вже багато років не міняли труби або використовували не відповідають стандартам матеріали. Проте слід враховувати, що при самостійній установці сантехнічного обладнання вся відповідальність лягає на господаря квартири, тому є сенс вдаватися до послуг ремонтних фірм і обов’язково вимагати від них гарантійний лист на виконані роботи.

Крім цього, необхідно встановити розмір заподіяної затопленням збитків. Абз. 2 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається на підставі реальної вартості пошкодженого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого майна.

Якщо винуватець відмовляється відшкодувати завдані збитки або не згоден з його розміром, потерпілому надається право захистити свої інтереси в судовому порядку (ст. 3 ЦПК України). Згідно з ч. 3 ст. 10 і ст. 60 ЦПК України, потерпілий має надати суду докази того, що йому було завдано збитків, а також обґрунтувати суму компенсації. Як доказ розміру шкоди, заподіяної затопленням, можуть використовуватися квитанції (інші фінансові документи), оформлені виконавцем за здійснення робіт, пов’язаних з відновленням (ремонтом) квартири. Якщо сусіди все-таки не згодні з вимогами, підготуйте документацію з оцінки збитків у спеціалізованій організації – коли справа дійде до суду, заява не буде прийнята до розгляду без цього документа. Для його складання краще звернутися в компанію, яка займається складанням кошторисної документації з оцінки житла – у неї обов’язково повинна бути відповідна ліцензія.

Аналіз судових рішень першої інстанції дає можливість стверджувати, що при вирішенні спору про затоплення суд, як правило, приймає одне з трьох рішень: 1) відмовляє у позові потерпілому через необґрунтованість його вимог, 2) задовольняє позов частково, 3) задовольняє позов повністю . Розглянемо приклади деяких рішень суду.

Так, рішенням Татарбунарського райсуду Одеської області від 16 березня 2009 р. у справі № 2-30/2009 потерпілому було відмовлено в задоволенні позову, оскільки в судовому засіданні не було доведено, що затоплення сталося внаслідок дій особи, яка проживала в квартирі, що стала причиною затоплення. За рішенням Першотравневого райсуду Чернівців від 8 грудня 2010 р. по справі № 2-89 позов був задоволений частково: в процесі засідання суд не прийняв розмір шкоди, встановлений за результатами первинної експертизи, через те, що при її призначенні не були дотримані всі норми законодавства України. Пізніше суд підтримав суму, зазначену в повторній експертизі, яка виявилася трохи менше первинної. А ось рішенням Горіхівського райсуду Запорізької області від 5 лютого 2010 р. у справі № 2-2041 позов потерпілого був задоволений у повному обсязі. При прийнятті рішення суд виходив з того, що в судовому засіданні була доведена вина відповідача у завданні збитків потерпілому. Для обґрунтування розміру заподіяної шкоди відповідач надав розрахунок вартості ремонтних робіт, оплачених потерпілим.

Підсумовуючи сказане вище, можна зробити висновок, що при розгляді справ про затоплення суд, в першу чергу, виходить з факту доведеності вини «затопителя», а також не завжди погоджується з сумами збитків, заявленими позивачем (потерпілим).

 

Інфодовідка

Документи необхідні для звернення до суду

Щоб ініціювати судовий розгляд, необхідно підготувати:

1.      Акт про затоплення квартири, складений ЖЕКом або іншою організацією, що експлуатує будинок.

2.      Документи про право власності на квартиру.

3.      Висновок незалежного експерта, який має відповідну ліцензію, про заподіяний збиток.

4.      Кошторис збитків і ремонтно-відновлювальних робіт.

Саму заяву до суду можна написати самостійно, але краще, щоб його грамотно склав юрист. Якщо документи будуть підготовлені належним чином (а це не так вже складно), можете бути впевнені, що суд вирішить справу на вашу користь. До речі, в цьому випадку всі витрати на судовий розгляд повинна буде взяти на себе винна сторона.

Офіційно

Міністерство з питань житлово-комунального господарства України

Лист

від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975

(Витяг)

Щодо ремонту квартири після залиття

Повідомляємо, що відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил встановлено форму згаданого акта.

Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов’язковою.

В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов’язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акту присутніми особами від потерпілої та з боку винної сторони не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім’я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

Згідно із ст. 190 Житлового кодексу УРСР, підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, зобов’язані відшкодувати заподіяну шкоду. Спірні питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, вирішуються в судовому порядку.

Ігор Циганенко

 

Друкувати
Оберіть сервіс, через який залишите свій відгук:
  • Facebook
  • Google Plus
  • WordPress

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>