У 2018 році в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р. відбулися істотні зміни. Їх суть полягала в розширенні списку юридичних осіб, зобов’язаних публікувати річну фінансову звітність (ФЗ) разом з незалежним аудиторським висновком. Для багатьох юридичних осіб процедура проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності [1] є новою. Відповідно, у цих підприємств часто виникають питання, в яких варто розібратися.
Чи поширюється обов’язок проведення аудиту фінансової звітності за 2019 рік на ТОВ, що належать до розряду середніх і великих?
Так, такий обов’язок існує. Відповідно до Закону № 996-XIV всі середні та великі юридичні особи, що не випускають цінні папери, повинні публікувати ФЗ за підсумками року разом з аудиторським звітом. Це стосується і звітності за 2019 рік, крайній термін оприлюднення якої – 1 червня 2020 р.
Яким стандартам повинна відповідати ФЗ юридичної особи: Міжнародним стандартам фінзвітності (МСФЗ) або Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку (ПСБО)?
Відповідно до нормативних актів МСФЗ є базовою основою для наступних юридичних осіб:
- Банки і страховики.
- ПФ недержавного типу.
- Акціонерні товариства, що належать до категорії публічних.
- Великі підприємства.
- Емітенти цінних паперів, допущених до реалізації на біржових аукціонах.
- Інші фінустанови, за винятком мікро- і малих фірм.
- Підприємства, зайняті видобутком корисних копалин для держави.
- Суб’єкти деяких видів діяльності згідно зі списком, затвердженим Постановою КМУ № 419 від 28.02.2000 р.
- Підприємства, які надають послуги фінансового характеру, за винятком пенсійного забезпечення і страхування (розділ 64 КВЕД ДК 009; 2010).
- Організації, основним напрямком діяльності яких є недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009; 2010).
- Юридичні особи, зайняті діяльністю допоміжного характеру в сфері страхування і фінпослуг (розділ 66 КВЕД ДК 009; 2010). Винятком є допоміжна робота в області страхування і пенсійного забезпечення (гр.66.2 КВЕД ДК 009; 2010).
Підприємства, зайняті в інших сферах, складають фінансову звітність за ПСБО. Але керівники юридичних осіб, що не увійшли до вищезазначеного переліку, мають право самостійно прийняти рішення про застосування МСФЗ.
Чи існує різниця в процедурі обов’язкового аудиту?
ОПФ, або організаційно-правова форма товариства, ніяк не впливає на процес проведення аудиту ФЗ. Однак Міжнародні стандарти аудиту, Закон України № 2258-VIII від 21.12.2017 р «Про аудит фінансової звітності і аудиторську діяльність», а також регулятори (Нацкомфінпослуг, НКЦПФР та інші) пред’являють конкретні вимоги до цієї процедури.
Відповідно, структура експертного звіту буде залежати від ОПФ і масштабів підприємства, наявності в його складі філій і їх місцезнаходження, обсягу і складності проведених операцій. Чим більша компанія – тим більше часу буде займати перевірка, незалежно від того, чи це велике промислове підприємство, виробник грінок [2], приватний готель чи будь-яка інша установа.
Чи потрібне проведення тендеру при виборі аудитора, необхідно розміщувати відомості про нього в інтернеті і ЗМІ?
За Законом України № 2258-VIII від 21.12.2017 р .обов’язок вибору аудитора на конкурсній основі покладається на юрособи, що представляють суспільний інтерес. В їх число входять:
- Банки.
- Страховики.
- Підприємства з розряду великих.
- Підприємства, що випускають цінні папери, які будуть реалізуватися на біржових торгах.
- Інші фінустанови і ПФ, крім мікрокомпаній і малих підприємств.
Крім того, тендери на аудиторські послуги повинні оголошувати підприємства, зобов’язані закуповувати щось публічно відповідно до Закону України № 922-VIII від 25.12.2015 р.
Як свідчить закон № 2258-VIII від 21.12.2017 р, критерії відбору аудиторів при проведенні тендерів повинні бути прозорими і недискримінаційними. Вимоги до фахівців, яким буде довірено перевірка, необхідно публікувати офіційно.
Джерело: сайт аудиторської компанії [3] “Аудит-Оптім” (Київ).