До Залізничного районного суду м.Львова
79039, м. Львів, вул. Ст. Бандери, 3
Позивач Нечипоренко Никифір Калістратович
79493, м.Львів-Рудно, вул. Городоцька, 300/000
Відповідач Управління ДАІ УМВС України
в Рівненській області
33028, м.Рiвне, вул.С.Бендери, 14а
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови
про адміністративне правопорушення від 02.01.2011 р. серії ВК № 012345
Постановою інспектора Рівненської роти ДПС ДАІ при УМВС у Рівненській області Іваносяна І.І.., від 02.01.2011 р. серія ВК № 012345 (копію додаю), мене було визнано винним у тому, що ніби-то 02.01.2011 р. я рухаючись на своєму автомобілі марки Фольксваген Кадді д.н. ВС 1234 СВ на 268 км. автодороги «Київ-Чоп» не надав перевагу пішоходам, що рухалися нерегульованим пішохідним переходом. За це ніби-то порушення до мене застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи.
Жодних перешкод або небезпеки пішоходам не створювалося. Окрім того, в даній ситуації була задіяна лише 1 стороння особа, яку можна вважати пішоходом .Незважаючи на те, що пішохід рухався по пішохідному переходу, визнати мої дії порушенням вимог ПДР неможливо з таких підстав. У момент наближення мого автомобіля до переходу пішохід не знаходився на переході, він вийшов на перехід вже у момент перетину мною переходу. Між тим, як у відповідності до п.18.1 ПДР, обов’язок водія зменшувати швидкість та при необхідності зупинятися, щоб надати дорогу пішоходам, виникає виключно у випадку, якщо у момент наближення до переходу на ньому вже перебувають зазначені пішоходи.
Окрім того, цей обов’язок виникає не щодо будь-яких пішоходів, які знаходяться на переході, а тільки тих, яким створюється перешкода чи небезпека. П.1.10 ПДР дає визначення цих понять, але, по-перше, тільки для водіїв транспортних засобів, і сумнівно, чи можуть вони взагалі застосовуватися для пішоходів. По-друге, для того, щоб вважати, що пішоходам створено перешкоду або небезпеку, є необхідним, щоб вони були змушені змінювати напрямок або швидкість руху. І щоб ця зміна була саме вимушеною, тобто без неї існувала реальна небезпека наїзду. В даному випадку цього не було, оскільки при русі автомобіля повз пішохідний перехід пішохід знаходився на абсолютно іншій смузі руху, переходячи її, продовжував рух без зміни напрямку або швидкості або вжиття інших заходів, що є необхідним для порушення вимог п.18.1 ПДР, тим більше не робив цього різко, що є необхідним для визнання обстановки аварійною. За таких умов говорити про наявність у моїх діях складу зазначеного правопорушення неможливо.
Також, слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам ст.ст.251, 256, 280 КУпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішохода, якому нібито було створено перешкоду та небезпеку. Між тим, у відповідності до ст.269 КУпАП така особа є потерпілим у справі, або, принаймні, у відповідності до ст.272 КУпАП є свідком. У відповідності до ст.256 КУпАП дані цієї особи є відомостями, які мають обов’язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися у протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потерпілих та свідків.) У відповідності до ст.251 КУпАП, пояснення цієї особи є доказами у справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних цієї особи грубо протирічить ст.256 КУпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її точно у відповідності з законом.
Співробітником ДАІ не дотримано також вимог ст. 280 КУпАП, позаяк не з’ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим істотно порушені мої права .
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, що також порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в районний суд в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 2 ст. 18 КУАС місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. А відповідно до ч.2 ст. 19 адміністративні справи з приводу оскарження дій органу владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної особи вирішується за місцем проживання позивача.
При розгляді позову прошу врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КУАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування щодо правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 288,289, 293 КУпАП ст. 17 ч.1, 18 ч.1 п.2, 19 ч.2, 105 ч.1, 162 ч.1п.1 КУАС
прошу:
- Скасувати постанову серії ВК № 012345 від 02.01.2011 р.
- Закрити провадження у справі з моєю участю – про адміністративне правопорушення від 02.01.2011 р.
Додатки:
1. Копія постанови
2. Копія протоколу
3. Копія позовної заяви з додатками.
03.01.2011 р. підпис Н.К.Ничипоренко
Юридичний помічник
»
Фізичним особам » Оскарження штрафів ДАІ » 2 710 переглядів
