Відповідно до підпункту “в” пункту 1 статті 95 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі.
Згідно зі статтею 23 Кодексу України про надра ( 132/94-ВР ) землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Згідно з Водним Кодексом України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра, вони є частиною надр. Виходить, що це — природний ресурс з подвійним правовим режимом і, тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
Фактичні ознаки розмежування загального і спеціального використання надр наводяться у ст. 23 Кодексу України про надра, яка надає власникам земельних ділянок і землекористувачам право без отримання спеціальних дозволів (ліцензій) та без гірничих відводів видобувати для своїх господарських і побутових корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 м і прісні підземні води — до 300 кубічних метрів на добу, для всіх потреб. Однак закон не роз’яснює, що розуміти під всіма потребами.
Спеціальне використання надр на праві надрокористування передбачає, відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр. Стаття 21 Кодексу про надра стверджує, що видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу здійснюються без гірничих відводів, але за умови отримання спеціального дозволу (ліцензії).
Фактично від водокористувачів вимагається отримання дозвільних документів, що визначено у ПКМУ «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабміну від 10 серпня 1992 р. № 459» № 321 від 13 березня 2002 року.
Зазначена постанова вимагає отримання таких дозволів:
– на спеціальне водокористування, відповідно до ст. 49 Водного кодексу України (Міністерства охорони навколишнього природного середовища за погодженням із державними органами геології в разі використання підземних вод);
– на користування надрами для видобування корисних копалин, на підставі ст. 16 Кодексу України про надра (Державного комітету природних ресурсів про що зазначалося вище).
Таким чином,– видобування (забір) підземної води в кількості більшій ніж 300 кубічних метрів на добу, потребує оформлення дозволів.
Юридичний помічник
»
Фізичним особам » Життя, робота, кримінал » 2 332 переглядів
