Оскарження постанови ДАІ: заборонена зупинка


До Сихівського районного суду м. Львова

Позивач                Нечипоренко Никифір Калістратович

79049, м. Львів, вул. Антонича 000/111

Відповідач            ДПС Жовківського взводу

ВДАІ Жовківського РВ УМВС у Львівській області

80300, м.Жовква, вул. вул. С. Петлюри, 56

ПОЗОВНА  ЗАЯВА

(про поновлення строку оскарження та про скасування постанови  ВС № 012345 від 02.01.2011 р. про накладення адміністративного стягнення)

Постановою інспектора ДПС ДАІ УМВСУ у Львівській області Іванасяна Іво Івковича ВС № 012345 від 02.01.2011 р. (копію додаю), мене було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень, за зупинку автомобілем марки Фольксваген Кадді д.н. ВС 1234 СВ, в зоні «Зупинка заборонена» по вул. Бортка у м.Жовква.

Накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, а дану Постанову я вважаю незаконною та такою що підлягає скасуванню виходячи з нижченаведеного.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.

Діяння повинне бути винним, а саме суб’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення характеризується умислом або з необережності.

Адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визначається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна і могла їх передбачити.

У моїх діях, які кваліфікуються за ч.1ст.122 КУпАП відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб’єктивна сторона вищевказаного складу адміністративного правопорушення. Винних дій я не вчиняв, оскільки це була вимушена зупинка.

При виїзді з другорядної дороги на головну, пропустивши транспортні засоби, які рухалися головною дорогою, почавши рух, з невідомих мені причин машина зупинилась і я не мав можливості її завести, тому для уникнення аварійної ситуації на дорозі, та для нормальної можливості руху транспорту на даній частині дороги, мною вчинено вимушену зупинку на боковій частині дороги, щоб не заважати руху транспорту.

Машина зупинилася та був заблокований центральний замок, я включив аварійну світлову сигналізацію та встановив знак аварійної зупинки, після чого покинув автомобіль, та взявши таксі поїхав на станцію технічного обслуговування для того, щоб привезти спеціаліста. В час моєї відсутності, працівники автоінспекції порахували мою аварійну зупинку за адміністративне правопорушення та наклали адміністративне стягнення. Таким чином, в моїх діях відсутня суб’єктивна сторона (умисел або необережність) складу правопорушення передбаченого ч.1.ст122 КУпАП.

В момент моєї вимушеної зупинки, зі мною в машині перебували кілька осіб, які можуть підтвердити той факт, що зупинка була вимушена і що була ввімкнена аварійна світлова сигналізація. Перелік даних осіб я зможу надати на вимогу суду.

Взагалі вчинене мною діяння не підпадає під кваліфікацію адміністративного правопорушення передбаченого диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно оскаржуваної постанови мною нібито порушено п. 15.9 «г`» ПДР України, хоча при винесенні даної постанови інспектор ДАІ не врахував інших положень ПДР України, а саме п. 9.9 «а» та 15.14, де вказується про можливість вимушеної зупинки, що не є порушенням ПДР, а саме:

Пункт 9.9. ПДР України:

Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:

• а) у разі вимушеної зупинки на дорозі;

Пункт 15.14 ПДР України:

• У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити — діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.

У моєму випадку було здійснено вимушену зупинку і це не слід розцінювати, як порушення ПДР та кваліфікувати діяння як адміністративне правопорушення.

Крім того слід врахувати те, що працівниками ДАІ було порушено також вимоги(правила) встановлені КУпАП.  Було порушено вимоги статті 247 КУпАП, а саме працівники ДАІ не застосували даної статті і незаконно притягнули мене до адміністративної відповідальності, а навпаки інспектор зобов’язаний був закрити провадження, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення.

У відповідності до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол та ст.256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка вчинила правопорушення, тобто це свідчить про те, що я зобов’язаний був підписати протокол та відповідно мав право дати свої зауваження, але протокол я по сьогоднішній день не бачив та взагалі невідомо чи від був складений і фактично я не мав змоги дати свої зауваження до протоколу. Таким чином працівником ДАІ було порушено ст.ст.254, 256 КУпАП.

Вищенаведене свідчить, що мною не було вчинено адміністративного правопорушення та мене незаконно притягнули до адміністративної відповідальності.

Відповідно статті 7 КУпАП: ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку встановленому законом. Провадження по даних справах здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно з статтею 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне порушення, підлягає відповідальності на підставі закону. Я не можу бути притягнений до відповідальності, оскільки мої дії не були зумисними, а були скерованими виключно на забезпечення безпеки іншим учасникам руху при аварійній зупинці автомобіля.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КАС України, з особливостями встановленими КУпАП.

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати держмита.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскаржувану постанову я, керуючись ст.255 КУпАП в десятиденний термін оскаржив в  орган,  який  виніс  постанову, а саме в УДАІ у Жовківському районі, 03.01.2011 р. (копію скарги та копії квитанції поштового відправлення додаю). Не зважаючи на термін встановлений ЗУ «Про звернення громадян», та по даний час, жодної відповіді від УДАІ у Жовківському районі я не отримав.

Однак 20.02.2011 р. в своїй поштовій скриньці я знайшов Постанову Сихівського ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2011 р. по справі про адміністративне правопорушення вчинене 02.01.2011 р. Зважаючи на те, що я дізнався про те, що по моїй скарзі уповноваженим органом (УДАІ у Жовківському районі) не було прийнято жодного іншого рішення, та не повідомлення про даний факт мене, прошу поновити строк встановлений ст. 289 КУпАП на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись п.п. 9.9, 15.14 ПДР України, ст.ст. 287-289, 291-293 КУпАП, ст.ст. 6, 74, 104-106, 107 КАС України, –

ПРОШУ:

1.   Поновити строк на подання  позову як такий, що пропущений з поважних причин.

2.   Прийняти позов до розгляду.

3.   Скасувати постанову ВС № 012345 по справі про адміністративне правопорушення від 02.01.2011 року, а справу закрити.

4.   В якості забезпечення адміністративного позову, в порядку ст. 117 КАС України, зупинити дію постанови Сихівського ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2011 р. по справі про адміністративне правопорушення вчинене 02.01.2011 р., до вирішення справи в суді.

Додатки:

1.      Копія постанови в справі про адміністративне правопорушення.

2.      Копія протоколу в справі про адміністративне правопорушення.

3.      Копія постанови про відкриття виконавчого провадження.

4.      Копія позову з додатками

16.02.2011 р.                         підпис                                                           Н.К. Нечипоренко

Друкувати Юридичний помічник » Фізичним особам » Оскарження штрафів ДАІ »
3,112 переглядів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.