Залізничний районний суд м. Львова
79013, м.Львів, вул.С.Бандери,1
По справі №462/5895/14-ц
Судді Справедливий І.В.
Відповідача: Кайзер Оксани Павлівни
79999, м.Львів-Білогорща, вул.Помідорова,3
ЗАПЕРЕЧЕННЯ
на позовну заяву
По суті заявлених позовних вимог висловлюю свої заперечення.
Позивач – Гаврик Віра Францівна не підписувала позовної заяви від 15.11.2014 р., на підставі якої відкрито дане судове провадження. Підпис що міститься на позовній заяві не належить Позивачеві. Елементарним доказом цього є співставлення підпису Гаврик В.Ф. що зроблений на копії паспорта доданого до позовної заяви та підпису розміщеного на позовній заяві.
Відповідно до змісту позовних вимог, Позивач – Гаврик Віра Францівна стверджує, що підставою подання позову є те, що Кайзер О.П. заперечує щодо вільного здійснення Гаврик В.Ф. свого спільного права спільної часткової власності на ½ частину спірного приміщення та виявляє намір користуватися усім будинком.
Звертаю увагу суду на те, що я, Кайзер О.П. не заперечую щодо вільного здійснення Гаврик В.Ф. свого спільного права спільної часткової власності на ½ частину будинку в якому ми проживаємо. Також, даний будинок помилково називати «спірне приміщення», оскільки фактично ніякого спору з моєї сторони, заперечення будь-яких фактів, чи перешкоджань щодо прав Гаврик В.Ф. в користуванні будинком не було. Відсутність фактичного спору за приміщення будинку можуть підтвердити як наші сусіди, так і депутат селищної ради, який був обраний від нашої дільниці, та проживає поруч. Позивачем не наведеного жодного доказу, який би підтвердив, що з моєї сторони вчиняються будь-які недобросовісні дії по відношенню до прав власності на ½ будинку Позивача.
В будинку №3 по вул.Помідоровій в с.Білогорща проживають: Позивач – Гаврик Віра Францівна – 1933 р.н., Відповідач – Кайзер Оксана Павлівна – 1972 р.н. (є донькою Позивачки), Гриновець Зоряна Павлівна (внучка Позивачки) – 1990 р.н. та Гриновець Марта Мар’янівна – 2008 р.н. (правнучка Позивачки). Оскільки всі ці особи проживають в зазначеному будинку, тому вони мають право і мають потребу користуватися всіма приміщеннями будинку – житловими кімнатами, кухнею, санвузлом, ванною, коридорами. Через це, ствердження позивачки про те, що «Відповідач має намір користуватися всім будинком» є безпідставним, оскільки Відповідач та інші члени її сім’ї користуються будинком з часу народження кожного з них, оскільки в даному будинку кожен з них і проживає з часу народження. Ніхто з них не претендує на щось інше чи більше.
Позивач є віком – 81 рік, є пенсіонером, інших доходів окрім пенсії немає. Утримання будинку здійснюється повністю за рахунок та силами Відповідача, та її доньки – Гриновець З.П. Зокрема оплата водопостачання, електропостачання, газу, вивезення твердих-побутових відходів. Окрім того, Відповідач та її донька здійснюють повний належний догляд за Позивачкою: готують їсти, допомагають обслуговувати себе, купляють ліки, тобто забезпечують комфортне проживання в складі сім’ї. Позивач фактично перебуває на утримання в членів своєї сім’ї, і в разі реального поділу будинку стає не зрозумілим хто з її сторони забезпечить виконання рішення суду в яке необхідно буде вкласти кошти, та хто реально буде здійснювати догляд за Позивачем яка є перестарілою особою, і хто цей догляд може здійснити краще ніж рідні донька та внучка.
Враховуючи вищенаведене – підстава подання позову про те, що Кайзер О.П. заперечує щодо вільного здійснення Гаврик В.Ф. свого спільного права спільної часткової власності на ½ частину спірного приміщення та виявляє намір користуватися усім будинком є безпідставною та необґрунтованою.
Відповідно до ч.1.ст.367 ЦК України: «Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними».
Позивач в досудовому порядку не зверталася до мене щодо добровільного поділу будинку в натурі. Щодо поділу будинку в судовому порядку то проти цього мої заперечення базуються на тому, що даний поділ окрім іншого, фактично нікому з співвласників ( позивачеві та відповідачеві) не є потрібним, оскільки для його реального здійснення необхідно витратити значну суму коштів та фактичне перепланування, переобладнання (реконструкцію) будинку, а цих грошей немає ні в мене, ні в Позивачки.
В будинку, в якому Позивач просить виділити їй в натурі частину житлового будинку, проживає малолітня дитина (внучка відповідачки) – Гриновець Марта Мар’янівна, 18.08.2008 р.н. (довідка виконавчого комітету Білогорщівської селищної ради №456 додається).
Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» визначає, що:- Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень (ч.2.ст.12 Закону).- Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування (ч.4.ст.12 Закону).
Таким чином, виділення в натурі частини житлового будинку, в якому проживає малолітня дитина може відбуватися лише при наявності попереднього дозволу органу опіки і піклування.
На даний час, позивачем не додано до матеріалів судової справи даного документу.
Через це, задоволення позовних вимог та поділ будинку в натурі не можливий до отримання від органу опіки і піклування відповідного попереднього дозволу.
Позовні вимоги Гаврик В.Ф. базуються на висновку №159 будівельно-технічного експертного дослідження складеного 26.08.2013 р. експертом Пильник О.П., яким встановлено можливі варіанти поділу будинку, при цьому необхідне перепланування на переобладнання даного будинку. Дане експертне дослідження було замовлено Гаврик В.Ф. в приватному порядку в Пильника О.П., та, відповідно, виконане даною особою в формі звичайного експертного дослідження, а не судової експертизи (оскільки така може бути проведена лише за ухвалою суду). Через це висновок №159 є помилковим називати – судовою експертизою, а Пильника О.П. який цю експертизу зробив, в даній справі – судовим експертом.
Висновок №159 будівельно-технічного експертного дослідження складений 26.08.2013 р. експертом Пильник О.П. не може бути належним доказом по справі, оскільки містить ряд помилок, неточностей, та інших порушень законодавства України в сфері оціночної діяльності.
- В ч.1. розділу «Дослідження» (сторінка 2 експертизи) експерт вказує, що будинок підключений до каналізаційної мережі. В с.Білогорща немає каналізаційної мережі, тому наш будинок ніяк не може бути підключений до мережі, якої не існує. Будинок має автономну каналізацію – вигрібну яму. В даному дослідженні не досліджено можливість облаштування додаткової (другої) автономної каналізації, при реальному поділі будинку,- для іншої частини будинку.
- На сторінці 6 експертизи в п.2.27 експерт зробив ряд помилок при вказанні площ приміщень будинку, що в цілому впливає на якість самого висновку експертизи, оскільки помилки в площах призводять до того, що висновок базується не на реальних цифрах і даних, а на неправдивих відомостях в площах приміщень та їх вартості, через що цей висновок експертизи не може бути належним доказом по справі. Зокрема експерт пише:
- «1-2-житлова кімната площею 13,0 кв.м.», а відповідно до технічного паспорту, який самим же експертом до цієї експертизи додано «1-2-житлова кімната» має площу 12,7 кв.м.
- «1-3-житлова кімната площею 15,2 кв.м.», а відповідно до технічного паспорту, «1-3-житлова кімната» має площу 14,9 кв.м.
- «1-4-житлова кімната площею 21,0 кв.м.», а відповідно до технічного паспорту, «1-4-житлова кімната» має площу 20,8 кв.м.
- «1-5-кухня площею 9,8 кв.м.», а відповідно до технічного паспорту, «1-5-кухня» має площу 8,7 кв.м.
- «корисна площа будинку становить 82,0 кв.м», відповідно до техпаспорту – площа будинку 86,6 кв.м.
- «житлова площа будинку 49,2 кв.м», відповідно до техпаспорту – житлова площа 48,4 кв.м.
- Експертом не враховано наявність інженерних комунікацій (водопровід, водовідвід, електропідвід, газопідвід, вентиляція, димоходи), їх вартість, та варіанти поділу і т.ч. кому із співвласників вони залишаються, хто буде їх проводити (встановлювати), чи буде спільне користування.
Експерт зазначає, що опалення будинку здійснюється від газового котла. Водночас при поділі будинку експерт не врахував вимог, що встановлені для приміщень в яких розміщується газовий котел, та не передбачив таких приміщень. Зокрема експертом не враховано, що приміщення, в яких встановлюють газові котли повинні мати припливну й витяжну вентиляцію, димохід і відповідати всім чинним вимогам пожежної безпеки, охорони праці та санітарних норм згідно зі СНиП 2.04.05-91, ВСН 61-89, ДБН В.2.2-15-2008, ДБН В.2.5-20-2001, ДНАОП 0.00-1.26-96, ДНАОП 0.01-1.01-95 тощо. Не дозволяється встановлювати опалювальні газові котли в спальнях, коридорах, санвузлах, підвалах житлових будинків, у приміщеннях будь-якого призначення, які не мають вікон з кватиркою (фрамугою). Котел або котли сумарною тепловою потужністю до 30 кВт з відведенням продуктів згорання у димохід можна встановлювати в допоміжних приміщеннях об’ємом не менш ніж 8 м3, не призначених для постійного перебування людей. Місцем для котла в індивідуальному житловому будинку або квартирі є відокремлене спеціальне приміщення відповідного об’єму, розрахованого на потужність котла, з димоходом, припливною і витяжною вентиляцією, дверима і вікном з кватиркою або фрамугою. В таких приміщеннях мають бути водопровід, водовідвідний трап і газосигналізатор. Місце встановлення котла у виробничому приміщенні відокремлюють вогнестійкою перегородкою на всю висоту котла, але не нижче ніж 2 м, з влаштуванням дверей.
В ч.1. розділу «Дослідження» експерт вказує, що при проведенні дослідження встановлено, що з правої сторони фасаду будинку влаштовано двох поверхову цегляну прибудову. Так, дійсно, до будинку №3 прилягає двох поверхова цегляна прибудова, на будівництво якої Кайзер О.П. надано дозвіл виконкомом Білогорщівської селищної ради №583 від 30.08.2009 р. Будівництво велося за рахунок коштів як Кайзер О.П., так і за рахунок її доньки – Гриновець Зоряна Павлівна , так і за рахунок коштів чоловіків Кайзер О.П. та Гриновець З.П. На даний час дана добудова не доведена до кінця, право власності на неї не оформлено.
Відповідно до предмету позову позивач просить суд серед іншого – виділити їй в натурі частину житлового будинку. Позовні вимоги базуються зокрема на висновку №159 будівельно-технічного експертного дослідження складеного 26.08.2013 р. експертом Пильник О.П., яким встановлено можливі варіанти поділу будинку, при цьому необхідне перепланування на переобладнання даного будинку.
Відповідно до п.2.3. «Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна» – Не підлягають поділу об’єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об’єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об’єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону. Отже, до моменту визнання права власності на додаткову будівлю на території домоволодіння №3 по вул.Помідоровій в с.Білогорща, не має можливості здійснити реальний поділ будинку №3 та земельної ділянки щодо поділу якої також заявлено позовні вимоги.Стаття 152. Житлового Кодексу Української РСР (чинний на даний час) визначає, що переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Будинок про який йдеться в позовних вимогах знаходиться на території Білогорщівської селищної ради. Таким чином, фактичне переобладнання і перепланування даного будинку може провадитися лише з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради.
Експертом при проведенні дослідження та складанні висновку не враховано чи виконавчий комітет Білогорщівської селищної ради надасть, чи не надасть дозвіл на переобладнання і перепланування даного будинку. Поряд з тим, позивачем також не надано документу від Білогорщівської селищної ради (чи її виконавчого комітету), який би підтверджував такі обставини. Позивач, як ініціатор поділу будинку мав би звернутися в Білогорщівську селищну раду для отримання такого документу. Позивачем не надано суду документів, які можуть підтвердити факт звернення в виконавчий комітет Білогорщівської селищної ради з відповідним запитом.
При вирішенні даної судовою справи просимо звернути увагу на судову практику в аналогічних справах, зокрема, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ своєю ухвалою від 30.10.2013 р. по справі № 6-28013св13 скасував рішення судів нищих інстанцій через те, що:
У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» судам роз’яснено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (ст. 152 ЖК УРСР).
Задовольняючи частково позов, суди на вказані вимоги закону уваги не звернули; пославшись на вказаний пункт постанови Пленуму Верховного Суду України, суди не врахували, що при поділі житлового будинку в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування, необхідний дозвіл виконкому місцевої ради, який має бути отриманий до винесення судом рішення, що є обов’язковою умовою згідно з вимогами ст. 152 ЖК УРСР.
Крім того, до ухвалення рішення в матеріалах справи повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, висновок про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки. Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки й інших служб, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання. Разом з тим у порушення вимог ст. ст. 213 – 215, 315 ЦПК України суди вказали, що такі висновки повинні бути отримані після ухвалення рішення суду, що є неправильним, так як саме ці висновки повинні давати можливість суду поділити житловий будинок у натурі.
Копія ухвали ВССУ по справі № 6-28013св13 від 30.10.2013 р. (номер справи в реєстрі судових рішень – 34569583) додається.
Через це, для задоволення позовних вимог в частині виділу в натурі ½ будинку і господарських споруд, Позивачеві необхідно було подати:
– дозвіл виконкому місцевої ради на переобладнання;
– технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам;
– висновок про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень;
– висновок про відповідність перепланування правилам пожежної безпеки.
Станом на даний час цих документів в судовій справі немає.
Через неможливість виділення Позивачеві в натурі ½ будинку і господарських споруд, на даний час не можливим є також задоволення позовних вимог в частині виділення Позивачеві в натурі ½ земельної ділянки на яких розташовані будинок і господарські споруди.
Враховуючи вищенаведене, просимо в задоволенні позову відмовити, та покласти на позивача сплату судового збору та інших судових витрат.
Додатки:
- Копія довіреності Чайківського Ю.Б.
- Копія ухвали ВССУ по справі № 6-28013св13 від 30.10.2013 р.
- Довідка виконавчого комітету Білогорщівської селищної ради №456.
05.12.2014 р. Чайківський Ю.Б.
(від імені Кайзер О.П. за довіреністю)
avtor Володимир Цілінський
Юридичний помічник
»
Фізичним особам » Життя, робота, кримінал » 4 999 переглядів
