1. Як одержати свідоцтво України на знак для товарів і послуг?
Відносини, які виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг (далі – знак) в Україні регулюються Законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (далі – Закон).
Знак – позначення, яке вирізняє товари та послуги одних осіб серед таких самих або споріднених з ними товарів і послуг інших осіб.
Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Свідоцтво України на знак для товарів і послуг є офіційним охоронним документом, який видається від імені держави уповноваженим на це органом – Державним департаментом інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент).
Право на одержання свідоцтва має будь-яка фізична або юридична особа, об`єднання осіб або їх правонаступники.
Обсяг правової охорони, який надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (далі – Реєстр), і засвідчується свідоцтвом з наведеними в ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки й продовжується за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Положенням про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки № 10 від 10.01.2002 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 64/6352 від 28.01.2002.
Після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 – 3 статті 18 Закону ніхто іншій, крім колишнього власника, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років.
2. Які умови надання правової охорони знака?
Об’єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.
Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності та моралі й на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені статтею 6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.
3. Які позначення не можуть одержати правову охорону?
Не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:
- державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);
- офіційні назви держав;
- емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;
- офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;
- нагороди та інші відзнаки.
Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу держави, символіка якої використовується як елемент знака, або компетентного органу власників (зокрема міжнародних міжурядових організацій).
Компетентним органом щодо назви держави “Україна” є Комісія щодо погодження питань про внесення позначення, яке містить офіційну назву держави “Україна”, до знака для товарів і послуг – постійно діючий орган Міністерства освіти і науки України.
Також не можуть одержати правову охорону, але можуть бути внесені до знака як елементи, які не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака, такі позначення:
- ті, які звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;
- ті, які складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;
- ті, які складаються лише з позначень чи даних, що є описовими в разі використання їх по відношеню до зазначених у заявці товарів і послуг або у зв’язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце та час виготовлення чи збуту товарів чи надання послуг;
- ті, які складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами й термінами.
Не можуть одержати правову охорону такі позначення:
- ті, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;
- ті, які відбивають лише форму, зумовлену природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товару істотної цінності.
Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати:
- із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
- із знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності;
- з фірмовими найменуваннями, які відомі в Україні й належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Держдепартаменту заявки щодо таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
- з кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), які охороняються відповідно до Закону України “Про охорону прав на зазначення походження товарів”. Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями;
- із знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.
Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:
- промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;
- назви відомих в Україні творів науки, літератури й мистецтва або цитати й персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;
- прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.
4. Які права має власник свідоцтва України на знак для товарів і послуг?
Свідоцтво України на знак для товарів і послуг надає його власнику право використовувати знак, а також виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак, виключне право розпоряджатися правом на знак в порядку, встановленому статтею 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», та інші права, визначені цим Законом.
Права, які випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.
5. Подання заявки
Вимоги до заявки встановлені статтею 7 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” та виданими на його основі Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України № 72 від 20.08.97 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 416/2220 від 22.09.1997 (далі – Правила).
Заявка подається до Установи особою, яка бажає одержати свідоцтво.
Заявка подається безпосередньо до Державного підприємства “Український інститут промислової власності” (далі – Укрпатент) – уповноваженого закладу експертизи – або надсилається на його адресу: вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.
За дорученням заявника заявка може подаватися через представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), зареєстрованого відповідно до Положення про представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.94 за № 545, або іншу довірену особу.
Іноземні особи та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання чи місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права, зокрема право на подання заявки, тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.
Так, згідно з угодами про співробітництво у сфері охорони промислової власності між Урядом України та Урядами Російської Федерації і Республіки Білорусь, фізичні та юридичні особи, які мають постійне місце проживання чи місцезнаходження в цих державах, мають право подавати заявки без залучення патентних повірених безпосередньо до Укрпатенту.
Якщо до складу заявників входить хоча б одна фізична особа, яка має постійне місце проживання на території України, чи юридична особа, яка має місцезнаходження на території України, то заявка може подаватися без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування в Україні.
6. Заявка
Заявка – це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. Заявка складається українською мовою й повинна стосуватися одного знака та містити:
- заяву про реєстрацію знака, у якій обов’язково зазначаються відомості про заявника та його поштова адреса;
- зображення знака, який заявляється;
- перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП).
Якщо заявник просить про охорону кольору чи поєднання кольорів як відрізняльної ознаки свого знака, то він повинен:
- заявити про це та вказати в заяві колір чи поєднання кольорів;
- подати в заявці кольорові зображення знака.
Форма заяви наведена в додатку до Правил.
За подання заявки сплачується збір у строки, встановлені пунктом 8 статті 7 Закону, відповідно до Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року за № 1716 (далі – Порядок). Розмір збору за подання заявки на знак для товарів і послуг визначається відповідно до кодів 40100 та 40200 додатку до Порядку на підставі вмісту матеріалів заявки, одержаних Украптентом на дату її подання.
Якщо заявник згідно з чинним законодавством України має пільги на сплату зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, то до заявки додається клопотання про надання пільги та завірена копія документа, яка підтверджує право на пільгу. Копія додається до кожної заявки.
Якщо заявка подається через патентного повіреного або іншу довірену особу, то до заявки додається видана заявником довіреність, яка засвідчує його (її) повноваження, вчинена до дати подання заявки.
Якщо заявник бажає та має підстави скористатися правом пріоритету попередньої заявки, яка була подана в одній з країн-учасниць Паризької конвенції, то він повинен одночасно із заявкою або протягом трьох місяців від дати подання заявки до Укрпатенту надати:
- заяву про пріоритет з посиланням на дату подання та номер попередньої заявки;
- копію попередньої заявки та її переклад українською мовою.
Слід мати на увазі, що зображення знака за попередньою заявкою має відповідати зображенню знака, який заявляється.
Якщо заявник бажає та має підстави скористатися правом пріоритету знака, використаного в експонаті, показаному на офіційній або офіційно визнаній міжнародній виставці, проведеній на території однієї з держав-учасниць Паризької конвенції, то він повинен разом із заявкою або протягом трьох місяців від дати подання заявки до Укрпатенту надати:
- заяву про пріоритет;
- документ, який підтверджує показ експонатів з використанням заявленого знака на виставці, засвідчений її адміністрацією або оргкомітетом.
7. Проведення експертизи заявки
Експертиза заявки проводиться відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” та Правил і складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті).
Після проведення формальної експертизи, під час якої заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 Закону та встановлюється дата її подання, проводиться кваліфікаційна експертиза заявки, під час якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони.
Кінцеві результати експертизи заявки, яка не відкликана й не вважається такою, відбиваються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Держдепартаментом. На підставі такого висновку Держдепартамент приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення за заявкою надсилається заявнику.
На підставі рішення про реєстрацію знака для товарів і послуг та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва й збору за публікацію про його видачу відомості про видачу свідоцтва, визначені в установленому порядку, публікуються в офіційному бюлетені “Промислова власність”. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію знака.
Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Держдепартамент здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відповідні відомості.
8. Реєстрація знака в іноземних державах
Охорону знака в інших країнах можна одержати двома шляхами.
По-перше, можна подати заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону згідно із законом і правилами, які регламентують реєстрацію знака в країні подання.
По-друге, можна зареєструвати знак в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та протоколом до цієї угоди. У цьому випадку заявка із зазначенням переліку країн, у яких заявник бажає одержати охорону, подається через Укрпатент. Порядок подання заявки на міжнародну реєстрацію знака відповідно до Мадридської угоди визначено у відповідних Правилах.
Як подавати заявку на міжнародну реєстрацію знака за Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколу до цієї угоди
Процедура подання міжнародної заявки
Заявка на міжнародну реєстрацію знака подається до ДП “Український інститут промислової власності” (Укрпатенту) у двох примірниках на бланках (ММ1, ММ2, ММ3) англійською або французською мовами. Бланки заяви можна отримати на сайті ВОІВ www.wipo.org або http://www.wipo.int/madrid/en/forms/ ).
До заяви додаються:
- 2 примірника зображення знака розміром 8х8 см;
- копія документа, що підтверджує сплату міжнародного мита (розрахунок мита можна зробити, скориставшись калькулятором на сайті ВОІВ http://www.wipo.int/madrid/en/fees/;
- копія документа, що підтверджує сплату збору за подання заявки на міжнародну реєстрацію знаку (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 (код збору 43300)).
Відомості, що зазначені у заявці на міжнародну реєстрацію знака, повинні бути такими, якими вони подані у національній реєстрації або у національній заявці.
Ім`я заявника, його представника, а також адресу для листування необхідно вказувати транслітерацією літерами латинського алфавіту.
Заявка на міжнародну реєстрацію може базуватись на двох і більше національних реєстраціях або національних заявках за умови, якщо вони стосуються того ж самого знаку, поданого однією юридичною або фізичною особою, а товари і послуги співпадають із заявленими у національних реєстраціях або заявках.
Порядок міжнародної реєстрації знака для товарів і послуг
Після отримання необхідних документів Укрпатент перевіряє та засвідчує, що знак відповідає тому вигляду, в якому він наведений у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг на ім`я того самого заявника, а товари і послуги співпадають з товарами і послугами базової реєстрації або базової заявки, та надсилає до Міжнародного Бюро ВОІВ заявку на міжнародну реєстрацію знака.
Міжнародне Бюро ВОІВ проводить експертизу на відповідність: заявки – міжнародній реєстрації знака; переліку товарів і послуг – Міжнародній класифікації товарів і послуг (МКТП). Міжнародне Бюро ВОІВ реєструє знак в Міжнародному реєстрі, публікує інформацію в офіційному бюлетені ВОІВ (WIPO Gazette of International Marks) і направляє власнику знака сертифікат про міжнародну реєстрацію знака. Також Міжнародне Бюро пересилає відповідні повідомлення всім країнам, що вказані в міжнародній заявці, та протягом 12 місяців з дати цього повідомлення (розділ під кодом (580)) кожна країна проводить експертизу знака згідно з національним законодавством, підтверджуючи дію міжнародної реєстрації стосовно всіх товарів і/або послуг, або частини товарів і/або послуг, або повністю відмовляє в охороні. Зареєстровані знаки мають той самий юридичний статус, як і знаки, що подані та зареєстровані в країні за національною процедурою.
Національні Відомства проводять експертизу знака за міжнародною реєстрацією згідно з законодавством кожної країни. У разі можливої відмови в реєстрації знака Відомство направляє повідомлення про можливу відмову до Міжнародного Бюро ВОІВ, а Міжнародне Бюро пересилає його заявнику.
Залежність міжнародної реєстрації від національної реєстрації
Міжнародна реєстрація залишається залежною від національної реєстрації протягом п`яти років з дати міжнародної реєстрації. Таким чином, міжнародна реєстрація знака втрачає силу, якщо протягом п’яти років національний знак, раніше зареєстрований у країні походження, анулюється. При виключенні знаку з національного реєстру Відомство країни походження звертається до Міжнародного Бюро ВОІВ з вимогою виключити знак з Міжнародного реєстру. Після п`ятирічного строку міжнародна реєстрація стає незалежною від національної реєстрації.
Збір за подання заявки на міжнародну реєстрацію знака у розмірі 600 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України №1716 “Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності” (код збору 43300), необхідно перерахувати на:
ЗКПО 31032378
АТ “Брокбізнесбанк” м.Київ
р/р 2600401457
МФО 300249
Міжнародне мито за проведення дій по міжнародній реєстрації необхідно перерахувати на банківський рахунок Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності (ВОІВ):
WIPO (World Intellectual Property Organization)
No. CH51 0483 5048 7080 8100 0
Credit Suisse, CH-1211 Geneva 70
Swift/BIC: CRESCHZZ80A
WIPO, chemin des Colombettes,
case postal 18, CH-1211
Genève 20
SUISSE
взято з сайту www.ukrpatent.org
Юридичний помічник
»
Юридичним особам та ФОП » Торгова марка » 8 934 переглядів
