Застосування спеціальних платіжних засобів суб’єктами господарювання, які не використовують реєстратори розрахункових операцій.

Згідно з положенням ст. 17 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач має право на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, встановлених законодавством України.

Пунктом 13.1 статті 13 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (далі – Закон) встановлено, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до пункту 14.19 статті 14 Закону контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює Державна податкова служба України, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків – спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 р. N 878 “Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) із використанням спеціальних платіжних засобів” встановлено, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено звільнення від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги):

  • закладів громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємств торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій),
  • суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше 25 тис. осіб.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” фізичні особи – підприємці при здійсненні продажу товарів (наданні послуг) не застосовують реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при умові сплати єдиного податку.

Відповідно до пунктів 21 та 22 постанови КМУ від 15.06.2006 р. N 833 “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів” суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства. Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства.

Виходячи із викладеного, чинним законодавством не встановлено обов’язку щодо необхідності використання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) суб’єктами господарювання, які не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

 

Друкувати Юридичний помічник » Юридичним особам та ФОП »
1 890 переглядів