Правила тимчасового вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування) за межі митної території України визначені ст. 372 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до якої тимчасове вивезення за межі митної території України транспортних засобів особистого користування здійснюється без надання контролюючому органу зобов’язання про зворотне ввезення.
Порядок допуску транспортних засобів (далі – ТЗ) до поїздки за кордон регламентовано пунктами 50-55 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, зі змінами (далі – Порядок №1388).
Згідно Порядку №1388 до поїздки за кордон допускаються ТЗ, на які видані реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух від 1968 року та номерні знаки, серіям яких присвоєні літери латинського алфавіту. Відповідно до п. 51 Порядку №1388 у разі відсутності права власності на ТЗ оформлення документів для поїздок за кордон здійснюється на підставі заяви власника ТЗ або документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ. Особам, що здійснюють поїздку за кордон, на період поїздки за їх бажанням видаються свідоцтва про реєстрацію на їх ім’я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ, зберігаються у відповідних територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (далі – сервісні центри МВС).
Видане на період поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню відповідному сервісному центру МВС не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону.
У пункті пропуску через державний кордон України громадянин, який переміщує ТЗ, власником якого є інша особа (юридична або фізична), подає контролюючому органу такі документи:
– свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, разом з документом, що підтверджує право користування і (або) розпорядження цим ТЗ,
або
– свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ім’я особи, яка здійснює поїздку за кордон, видане сервісним центром МВС за бажанням цієї особи на період поїздки.
Документ, що підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, не подається, якщо ТЗ, який належить декільком фізичним або юридичним особам (що підтверджується відповідним записом у свідоцтві про реєстрацію ТЗ згідно із п. 6 Порядку 1388), тимчасово вивозиться за межі митної території України одним із співвласників такого ТЗ.
Зовнішні вигляди документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ, і вимоги щодо їх посвідчення визначені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та Законом України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII зі змінами.
ТЗ, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких ТЗ перед виїздом зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників ТЗ. ТЗ, на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім ТЗ, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до п. 25 Порядку 1388), до поїздок за кордон не допускаються.
Юридичний помічник
»
Фізичним особам » Життя, робота, кримінал » 2 043 переглядів
