Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) свідоцтво про право власності на нерухоме майно (далі – Свідоцтво), видане державним реєстратором речових прав на нерухоме майно під час державної реєстрації, підтверджує юридичний факт виникнення права власності на нерухоме майно.
Свідоцтво є офіційним документом встановленого зразка, та видається:
1) фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об’єкти нерухомого майна;
2) членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;
3) юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками);
4) фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується);
5) фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм;
6) реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об’єкти нерухомого майна;
7) у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна зі складу об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів;
8) фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки;
8-1) фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
9) в інших випадках, встановлених законом.
Чинним на 25.01.2014 Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011року №703 (далі – Порядок) визначено перелік документів, які подаються для отримання Свідоцтва.
Такі документи можна поділити на універсальні (подаються для отримання Свідоцтва незалежно від способу набуття права власності на об’єкт нерухомого майна) та спеціальні, які передбачаються для кожного конкретного випадку, передбаченого частиною 1 статті 18 Закону.
До універсальних документів, які подаються для отримання Свідоцтва належать:
- Заява встановленої форми;
- Копія документа, що посвідчує особу заявника;
- Документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
- Документ про сплату державного мита (якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита);
- Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (крім випадків видачі Свідоцтва на підставі пункту 1 частини 1 статті 18 Закону);
- Документ, що містить технічну характеристику такого об’єкта нерухомого майна і формується за результатами проведення його технічної інвентаризації.
Кожна з підстав видачі Свідоцтва, передбачена статтею 18 Закону, має свої особливості, що зумовлені юридичною природою права власності на конкретний об’єкт нерухомого майна. Зокрема, якщо йдеться про видачу Свідоцтва фізичним та юридичним особам на новозбудовані та реконструйовані об’єкти нерухомого майна необхідно звернути увагу на положення статті 331 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Окрім загальних документів, для видачі Свідоцтва на підставі пункту 1 частини 1 статті 18 Закону, державному реєстратору подається документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Необхідним є подання документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Такими документами відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, є декларація про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрована в установленому порядку Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (щодо об’єктів I–III категорії складності), та виданий на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації сертифікат (щодо об’єктів IV і V категорії складності).
Відповідно до пункту 44 Порядку, державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно щодо новозбудованого або реконструйованого нерухомого майна проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташоване таке майно, за заінтересованою особою (крім випадків проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на квартиру, житлове чи нежитлове приміщення). Разом з тим, частина 3 статті 4 Закону визначає, що право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Окрім документів, які є обов’язковими для всіх випадків видачі Свідоцтва, передбачених частиною 1 статті 18 Закону, розділом «Особливості державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно» Порядку (пункти 42-55) передбачено подання додаткового пакету документів, залежно від підстави видачі Свідоцтва.
Державний реєстратор за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію об’єкта нерухомого майна видає Свідоцтво, на підставі якого проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Свідоцтво оформлюється в двох примірниках, підписується державним реєстратором та засвідчується печаткою. Один екземпляр орган державної реєстрації прав надає заявникові разом з витягом з Державного реєстру прав, а інший долучає до реєстраційної справи.
Юридичний помічник
»
Фізичним особам » Життя, робота, кримінал » 12 494 переглядів
