До Львівського апеляційного господарського суду
Через
Господарський суд Тернопільської області
46001, м. Тернопіль, вул. Кн.Острозького, 14-а
Відповідач (апелянт): Фізична особа-підприємець
Чайківський Юхим Борисович
46001, м.Тернопіль, вул.Загороди, 15/16
Позивач: Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами»
Код ЄДРПОУ 37396151
02100,м.Київ, вул.Бажова,15/20
в інтересах: Товариства з обмеженою відповідальністю «УМІГ Мьюзік»
код ЄДРПОУ 39040213
03124, м.Київ, вул.М.Василенка,7-а
Третя особа 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЙНА МУЗИКА ЗРАННЯ»
Код ЄДРПОУ 123456
46000, м. Тернопіль, вул. Злуки,15
Третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕМБІТА»
Код ЄДРПОУ 123852
46000, м. Тернопіль, вул..Живова,852.
Господарська справа № 123/456/14
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2014 року по справі № 123/456/14
Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» звернулась до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Уміг Мьюзік» (суб’єкт авторського права) про стягнення з фізичної особи – підприємця Чайківського Юхима Борисовича 123,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.
30 грудня 2014 року Господарський суд Тернопільської області, розглянувши вказану вище справу, ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю, стягнувши з фізичної особи-підприємця Чайківський Юхима Борисовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Уміг Мьюзік» 123 грн. 00 коп., компенсації за порушення майнових авторських прав, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 1 827 грн. 00 коп.
Однак, фізична особа-підприємець Чайківський Юхим Борисович вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області, прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому суд першої інстанції не в повному обсязі з’ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суд не вірно застосував норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору.
Наведені вище обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким в позові Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Уміг Мьюзік» необхідно відмовити, з нищенаведених підстав.
Відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України, за клопотанням обох сторін (чи клопотанням однієї із сторін погодженим з другою стороною) спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлений ч.1.ст.69 ГПК України (тобто 2 місяці).
В судовому засіданні 30.12.2014 р. представник Позивача – Уповноважений В.С. подав клопотання про відкладення розгляду справи на 1 тиждень, оскільки сторони справи мають намір погодити умови мирової угоди. Дане клопотання було підтримане відповідачем ФОП Чайківський Н.Ю.
Головуючий суддя відмовив в задоволенні клопотання не повідомивши мотивів відмови.
Таким чином, головуючим суддею було порушено право сторін на укладення мирової угоди, що передбачено ст.22 та ст.78 ГПК України та ч.4 ст.69 ГПК України про продовження строків розгляду справи за клопотанням сторін.
Відповідно до п.2 та п.3 ч.1.ст.84 ГПК України, у описовій та мотивувальній частині рішення вказуються зміст відзиву на позовну заяву, пояснення сторін, доводи, за якими суд відхилив клопотання і докази сторін.
Відповідно до змісту оскаржуваного рішення, суд взагалі не взяв до уваги заперечення відповідача та пояснення третьої особи 1 (ТОВ «ФАЙНА МУЗИКА ЗРАННЯ»), оскільки в тексті рішення зовсім не згадуються відзив та пояснення подані даними особами, причини з яких суд не вважав за потрібне взяти їх до уваги, та підстави відхилення доказів поданих Чайківський Н.Ю. та ТОВ «ФАЙНА МУЗИКА ЗРАННЯ».
Отже, судом при винесенні рішення порушено вимоги п.2 та п.3.ч.1.ст.84 ГПК України.
Відповідно до п.30.1 постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності», у вирішенні спорів, пов’язаних з передачею авторського права та/або суміжних прав чи наданням дозволу на використання творів та/або об’єктів суміжних прав, господарські суди повинні всебічно і повно досліджувати обставини щодо обсягу прав, які передано чи надано у використання за договором, строку дії авторського договору тощо. У разі коли з матеріалів справи вбачається, що мало місце неодноразове передання майнових прав на твір або об’єкт суміжних прав, господарському суду у розгляді справи необхідно з’ясовувати усі обставини, пов’язані із встановленням суб’єктів майнового права на твір або об’єкт суміжного права і передачею (відчуженням) повністю чи частково прав таких суб’єктів. Зокрема, підлягають з’ясуванню питання про те, який саме обсяг майнових прав передано і чи дотримано при цьому вимоги Закону щодо авторського договору; яким у зв’язку з цим є обсяг майнового права відповідної особи тощо.
В судовому засідання 03.12.2015 р. суд виніс ухвалу якою зобов’язав позивача – надати належним чином засвідчені договори між співавторами Твору: Марко Іванченко, Бровко Павлика, Піпця Руся, Isabel, та ТОВ «Кудряві роси». У разі якщо такі договори укладені з іншою особою, яка уклала потім угоду з ТОВ «Кудряві роси» – копії таких угод з іншою особою та цієї особи з ТОВ «Кудряві роси».
Ст.4-5 ГПК України визначає що рішення і ухвали судів є обов’язковими до виконання на території України. Ухвала від 03.12.2014 р. скасована не була, відповідно вона підлягала до обов’язкового виконання, однак станом на день винесення рішення (30.12.2014 р.) виконана не була, а суддя в свою чергу жодним чином не відреагував на таку бездіяльність позивача. Через це вбачається порушення суддею при винесення рішення постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 12 – не досліджено який саме обсяг майнових прав передано Позивачу і чи дотримано при цьому вимоги Закону щодо авторського договору, та не вчинення дій по притягненню позивача за не виконання ухвали суду до відповідальності, передбаченої ст. 382 Кримінального кодексу України.
Судом не було досліджено невідповідність доказів наданих позивачем обставинам справ та достовірності таких доказів.
В жодному із судових засідань (01.12.2014 р, 05.12.12.2014 р., 19.12.2014 р., 30.12.2014 р.) судом не було здійснено дослідження наданих представниками сторін письмових та речових доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення позивачем авторських прав на публічне сповіщення творів, з приводу чого суд мав можливість, однак не встановив наступне:
- не доведено факт перебування представника позивача в приміщенні відповідача 18.01.14 р. в період з 16,30 по 17,00 год., тобто саме в період коли Відповідачем ніби-то було здійснено протиправні дії. Представником Позивача в судовому засіданні підтверджено, що окрім акту від 18.01.2014 р. що складений одноособово перевіряючим Петренко С. (в невстановлений час в невстановленому місці) та відео фіксації з датою 05.1998 р. в часовий проміжок з 05,16 год. по 05.46 год. – інших доказів немає: ні квитків на проїзд Петренко С.В. з м. Києва в м.Тернопіль ні зворотньо станом на 18.01.2014 р. або суміжні дні, ані доказів перебування Петренко С.В. в м.Тернопіль 18.01.2014р., а ні посвідчення про відрядження з відміткою приймаючої сторони станом на вказану дату.
- ні акт №45/01/14 від 18.01.2014 р., ні відеозапис не є належними доказами по справі, оскільки:
а) Дата та час складання Акту №45/01/14 від 18.01.2014 р. не відомі, оскільки він складений Петренко С.В., окрім підпису даної особі, на акті немає жодних інших підписів чи відміток, через що він міг бути складений в інший час та в іншому місці. В акті є відмітка, що Чайківський Н.Ю. відмовилася від підписання акту. Тобто підтвердження того, що Відповідач бачила цей акт чи ознайомлювалася з ним – немає. Фактично Акт №45/01/14 від 18.01.2014 р. укладений в одному примірнику та не вручений ФОП Чайківський Н.Ю. Позивач мав можливість направити даний акт Відповідачеві поштою, рекомендованим відправленням, для ознайомлення, та отримати пояснення по ньому. Натомість, акт ні поштою, ні жодним іншим чином Відповідачеві не надавався, що додатково свідчить про надуманість даного документу та те, що він був складений безпідставно, та в інший час. Більше того, такий акт складено з порушенням порядку проведення перевірок суб’єктів господарювання, який визначений Постановою КМУ “Про затвердження положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності” від 17.05.2002 р. №674. Вказаний акт складений без залучення державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності та представників відповідача, що вказує на неналежність та недопустимість Акту правопорушення в якості джерела доказу.
б) Відповідно до субтитрів до відеозапису, відеозапис розпочинається 14.05.1998 р. о 05:16:21 год., та закінчується 14.05.1998 р. о 5:46:39 год. Перевірка ніби-то відбулася 18.01.2014 р., та відповідно до акту в час з 16,30 год., до 17,00 год. Таким чином, дата та час відеозапису є іншим ніж дата та час, що вказані в акті як дата та час перевірки. Отже, на відео, наданому позивачем, відсутні докази відтворення аудіо записів станом на вказану дату та час, саме в приміщенні відповідача, тому відповідач вважає що аудіо записи, які слугують об’єктом авторського права не піддавались публічній демонстрації, а тому дії відповідача не містять складу правопорушення.
в) Всупереч інформації вказаній в позовній заяві про те, що музичні твори вільно публічно виконувалися за допомогою колонок для фонового озвучення в приміщенні закладу і наявної в закладі аудіотехніки, позивачем не надано в підтвердження цих тверджень відповідних доказів. Навіть неякісний відеозапис, що зроблений у невстановлений час не має жодного відеокадру з аудіотехнікою. Так, хоча на відео і видно 1 аудіоколонку на відстані близько 5 м. від приладу яким проводилася зйомка, однак не можливо встановити чи звук відтворюється саме через неї, чи з інших джерел. Таким чином, особа що проводила відео зйомку, відтворила музичні треки, наприклад з власного мобільного телефону чи іншого пристрою, та записала їх на відео. Отже, доказів відтворення музичних творів Відповідачем у власному приміщенні за допомогою власного аудіо обладнання – Позивачем не надано.
г) На відеозаписі не зафіксовано фіскального чеку № 18 від 18.01.2014 р. на пиво «Теребовлянське» на суму 9,62 грн., який додано до позовної заяви. Доказів що даний документ було видано саме 18.01.2014 р. саме представнику позивача в момент ніби-то фіксації – немає. Поряд з тим що інший розрахунковий документ – рахунок №125 який позивач теж додавав до позовної заяви в судовому засіданні при його дослідженні виявився таким що виданий іншій особі та не має відношення до справи, то чек № 18 від 18.01.2014 р. те не може бути належним доказом по справі.
д) Інші неточності та розбіжності щодо наданого відеозапису фіксації викладені детальніше у відзиві на позовну заяву.
Таким чином, Позивачем не надано доказів про те, що його представник був 18.01.2014 р. в ресторані де веде господарську діяльність Відповідач. Належних доказів публічного відтворення 18.01.14 р. Відповідачем в ресторані музичного твору (ні проведення відео фіксації, ні належно оформленого акту фіксації) Позивачем не надано. Тому посилання Позивача на те, що 18.01.2014 р. Відповідачем було порушено майнові права ТзОВ «УМІГ Мьюзік» є безпідставні.
Вищенаведене, тобто неналежне дослідження (чи фактичне не дослідження) доказів, позбавило суд можливості дійти до висновку, що наданий позивачем відеозапис не здійснювався у приміщенні закладу ресторанного господарства в якому здійснює діяльність відповідач, в час та станом на дату вказану позивачем, та не доводить факт публічного відтворення відповідачем спірного музичного твору.
Пунктом 12 постанови ПВСУ №5 від 04.06.2010 р. “Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжніх прав”, згідно частини третьої ст.10ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в ст.2 ЦК, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб’єктів авторських прав і (або) суміжних прав.
У зв’язку з цим господарський суд не взяв до уваги, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону №3792-ХІІ); шкоди, завданої суб’єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв’язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.
Позивач не довів факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди, та причинно-наслідковий зв’язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суд не врахував що первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем не доведено факт порушення його прав відповідачем, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При таких обставинах, на підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 4, 22, 32, 59, 91, 93 – 95, 101, п.2.ч.1.ст.103, ст.104 ГПК України –
ПРОШУ:
- Рішення Господарського суду Тернопільської області від 30 грудня 2014 року по справі № 123/456/14– скасувати.
- Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Уміг Мьюзік» до фізичної особи – підприємця Чайківський Юхима Борисовича про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав – в повному обсязі.
- Покласти сплату судового збору на позивача.
ДОДАТКИ:
- Квитанція про сплату судового збору.
- Докази відправки копії апеляційної скарги позивачеві та третім особам.
- Копія договору-доручення між ТОВ «ФАЙНА МУЗИКА ЗРАННЯ» та ТОВ «ТРЕМБІТА».
- Копія витягу з переліком музичних творів за використання яких сплачено роялті.
- Копія договору між правовласником ТОВ «Вушка мюзік» та ТОВ «ТРЕМБІТА».
30 грудня 2014 р. Н.Ю.Чайківський
avtor Володимир Цілінський
Юридичний помічник
»
Юридичним особам та ФОП » Претензійно-позовна робота » 4 235 переглядів
