Відповідно до Закону України від 08.07.2011 р. «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» біженець — це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Захист правового статусу біженця полягає у тому, що така особа не може бути вислана або примусово повернута до країни, де:
- її життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, а також з інших причин, що визнаються міжнародними договорами чи міжнародними організаціями, учасниками яких є Україна, як така, що не може бути повернута до країн походження;
- вона може зазнати катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання або з яких вона може бути вислана або примусово повернута до країн, де її життю або свободі загрожує небезпека за ознаками віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, а також з інших причин, що визнаються міжнародними договорами чи міжнародними організаціями, учасниками яких є Україна, як така, що не може бути повернута до країн походження.
Саме тому, особи яким загрожує відповідна небезпека набувають статусу біженця з дотриманням законодавчо визначеного порядку. Так, особа, яка перетнула державний кордон України в порядку, встановленому законодавством України, повинна протягом 5 робочих днів звернутися до територіального органу Державної міграційної служби України з заявою про визнання біженцем. Така заява подається іноземцем чи особою без громадянства або її законним представником особисто за місцем тимчасового перебування заявника. До заяви повинні бути додані наступні документи: документи, що посвідчують особу заявника, чотири фотокартки заявника та членів його сім’ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, відомості про яких внесено до заяви, а також документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем. У разі якщо у заявника відсутні документи, що посвідчують його особу, або такі документи є фальшивими, він повинен повідомити про цю обставину в заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також викласти причини виникнення зазначених обставин.
Якщо, особа, що бажає отримати статус біженця незаконно перетнула державний кордон України, то їй необхідно без зволікань звернутися до територіального органу Державної міграційної служби України з заявою про визнання біженцем, аби не нести відповідальності за незаконне перетинання кордону. У разі, якщо така особа під час незаконного перетинання державного кордону України звернулася із зазначеною заявою до посадової особи Державної прикордонної служби України, вона зобов’язана надати цій посадовій особі пояснення про причини незаконного перетинання державного кордону України. Під час надання пояснень особою, яка не володіє українською або російською мовами, орган Державної прикордонної служби України повинен забезпечити перекладача з мови, якою така особа може спілкуватися. Після надання пояснень така особа повинна бути протягом 24 годин передана посадовими особами Державної прикордонної служби України представнику територіального органу Державної міграційної служби України.
Прийнявши заяву, територіальний орган Державної міграційної служби України видає заявнику довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє його. Протягом 15 робочих днів після реєстрації заяви відповідний орган проводить співбесіду з заявником, розглядає відомості наведені у заяві та інших документах. Після дослідження всіх документів орган міграційної служби готує письмовий висновок щодо визнання або відмову у визнанні особи біженцем. Особова справа заявника разом із висновком надсилається до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції для прийняття остаточного рішення. Зазначений орган всебічно вивчає матеріали справи, надає їм об’єктивну оцінку та приймає рішення про визнання особи біженцем чи про відмову у такому визнанні.
Рішення разом з особовою справою надсилається протягом 3 робочих днів з дня його прийняття до органу міграційної служби, який розглядав заяву. Такий орган у разі прийняття рішення про визнання особи біженцем протягом 7 робочих днів видає кожній особі, яка досягла 16 років посвідчення біженця.
avtor:Solomia Vandyo
Юридичний помічник
»
Фізичним особам » Життя, робота, кримінал » 2 801 переглядів
