Як змінити назву вулиці, площі, парку, скверу

Аналіз норм чинного законодавства та практика, що склалась у сфері регу­лювання даного виду суспільних відносин, дає підстави ствер­джувати, що для забезпечення процедури найменування (пере­йменування) доцільно дотримуватись такого порядку:

1. Подання пропозицій щодо зміни назви.

Право подавати свої пропозиції щодо найменування (пере­йменування) мають як фізичні, так і юридичні особи (тобто ініці­атором можуть виступати, наприклад, жителі відповідної адмі­ністративно-територіальної одиниці або ж частини цієї одиниці окремо, відповідні підприємства, установи та організації, в т. ч. громадські та ін.). Ініціатива має бути оформлена належним чи­ном у документі, що подається до виконавчого комітету місцевої ради (наприклад, лист, протокол тощо).

2. Розгляд пропозицій та прийняття рішення виконавчим комітетом відповідної ради.

Розглядом відповідних пропозицій має займатися виконав­чий комітет відповідної ради. Це випливає зі змісту ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження з підготовки і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провул­ків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту.

Для детального опрацювання питань, пов’язаних із пере­йменуванням, виконавчий комітет може уповноважити займати­ся їх вивченням окрему особу або ж створити допоміжний орган, наприклад, комісію. Це може бути Комісія з питань найменування (перейменування) об’єктів відповідної ради. Положення про Ко­місію, її персональний склад затверджуються розпорядженням сільського, селищного або міського голови. Слід зауважити, що рішення комісії носять рекомендаційний характер.

На етапі роботи виконавчого комітету для вивчення гро­мадської думки щодо найменування (перейменування) об’єкта, обов’язковим є проведення громадського обговорення, відпо­відно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 «Про затвердження порядку проведення гро­мадського обговорення під час розгляду питань про присвоєн­ня юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святко­вих дат, назв і дат історичних подій».

Організатори громадського обговорення самостійно визна­чають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) з огляду на необхідність залучення якомога більшої кількості за­інтересованих учасників та власні організаційні можливості.

Інформаційне повідомлення про проведення громадсько­го обговорення повинно містити:

• найменування організатора громадського обговорення;
• найменування юридичної особи, якій пропонується при­своїти ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події
• ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції;
• суб’єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юри­дичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події;
• строк, місце, час проведення заходів з громадського об­говорення, акредитації представників засобів масової ін­формації, реєстрації учасників;
• поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, но­мер телефону, строк і форму для подання пропозицій (за­уважень);
• місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорен­ня, за якими можна отримати консультації з питання, що винесене на громадське обговорення;
• прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення;
• строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення.

Рішення про проведення громадського обговорення при­ймається його організатором з урахуванням вимог, установле­них Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, юві­лейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійсни­ти у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.

Строк проведення громадського обговорення обчислюєть­ся з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідо­млення і повинен становити не менш як два місяці.

Інформаційне повідомлення про проведення громадсько­го обговорення оприлюднюється органами місцевого самовря­дування на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнят­ний спосіб.

Пропозиції (зауваження) учасників громадського обго­ворення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батько­ві та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інфор­маційному повідомленні про проведення громадського обгово­рення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.

Організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) уза­гальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське об­говорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського об­говорення.

Пропозиції (зауваження), отримані в ході проведення гро­мадського обговорення, оприлюднюються у спосіб, за допомо­гою якого було оприлюднене інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення.

За результатами розгляду питання, після проведення обго­ворення, виконавчий комітет приймає рішення щодо внесення на розгляд ради рішення про найменування (перейменування) об’єкта (наприклад, вулиці) та подає на розгляд ради всі необ­хідні документи.

Окремо хочеться зупинитися на питанні присвоєння юри­дичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв та дат історич­них подій.

Подання про присвоєння юридичній особі або об’єкту пра­ва власності (до якого відносяться зокрема сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости) імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події – це письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної осо­би, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб’єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати іс­торичних подій.

Сільські, селищні, міські ради присвоюють імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам, майно яких перебуває у власності територі­альних громад сіл, селищ, міст, та об’єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, пло­щам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.

Подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об’єктам права власності, які за ними закріплені, готується сільським, селищним, міським головою.

Подання про присвоєння юридичній особі або об’єкту пра­ва власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події повинно містити:

а) найменування суб’єкта, якому вноситься таке подання;

б) найменування суб’єкта, який підготував подання, із за­значенням його місцезнаходження;

в) зміст порушеного питання та обґрунтування необхід­ності присвоєння юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням під­став та умов присвоєння відповідно імені фізичної осо­би, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами.

Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, юві­лейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» передбаче­ні наступні підстави та умови присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та свят­кових дат, назв і дат історичних подій:

а) Імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам’яті про осіб, які:

• внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, роз­будову Української держави, підтримання міжнародно­го миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України;
• здійснили героїчний вчинок, звершення в ім’я Батьків­щини;
• зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.

б) ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються з метою:

• популяризації видатних фактів історії України, що відо­бражають звершення та надбання в ім’я України;
• формування історичної свідомості Українського народу;
• сприяння розвитку науки, літератури, архітектури, мис­тецтва та інших сфер суспільного життя.

Юридичним особам та об’єктам права власності ім’я фізич­ної особи присвоюється лише після її смерті.

Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об’єктам права власності лише після проведення громадського обгово­рення та за згодою відповідного трудового колективу.

Крім того необхідно зауважити, що у разі, якщо у фізичної особи, чиє ім’я пропонується присвоїти, наприклад, вулиці, є ро­дичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає – батьки, рідні брати та сестри), до подання додається також їх письмова згода на при­своєння імені.

3. Прийняття сільською, селищною, міською радою рі­шення про найменування (перейменування) відповід­ного об’єкта.

За результатами попередніх етапів роботи рада приймає рішення про найменування (перейменування) відповідного об’єкта.

При цьому, на наш погляд, доцільно застосовувати анало­гію ч. 6 ст. 7 Закону України «Про географічні назви», де вказано, що рішення стосовно найменування та перейменування гео­графічних об’єктів набирають чинності одночасно з набранням чинності рішеннями місцевих рад про бюджети на відповідний рік, якими передбачаються видатки, пов’язані з таким наймену­ванням та перейменуванням.

4. Виконання рішення.

Після прийняття органом місцевого самоврядування рі­шення про найменування (перейменування) об’єкта, наприклад, вулиці, необхідно провести зміну табличок із назвою вулиці (або одночасно назвою та номером будинку), провести реєстрацію (перереєстрацію) громадян, які проживають на відповідній ву­лиці.

Майте на увазі, всі документи, які перебува­ють на руках у власників, є чинними і юридичної сили не втрача­ють (зміна поштової адреси не є підставою для того, щоб грома­дяни переробляли свідоцтво на право власності).

використано матеріали з сайту Кабінету Міністрів України.

avtor Володимир Цілінський

Юридичний помічник » Фізичним особам » Життя, робота, кримінал »
7 914 переглядів