До Залізничного районного суду м. Львова
79013, м.Львів, вул.С. Бандери, 3
ПОЗИВАЧ:
Бребенескулська Лілія Анатоліївна
79493, м. Львів-Рудно, вул. Сливського, 52/3
ВІДПОВІДАЧ:
Бребенескулський Теодор Дмитрович
81999, Львівська область, Перемишлянський р-н, с.Простоквашино
На підставі ч.2 ст. 110 ЦПК України, позов пред’являється за зареєстрованим місцем проживання позивача, який має на утриманні малолітню дитину.
На підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору в частині вимог щодо стягнення аліментів.
П О З О В Н А З А Я В А
про розірвання шлюбу між подружжям та стягнення аліментів
01 січня 2013 року між мною та відповідачем – Бребенескулським Теодором Дмитровичем, 29.02.1990 р.н., був укладений шлюб, який зареєстрований Простоквашинською сільською радою Перемишлянського району Львівської області, про що складено актовий запис № 5.
За час перебування в шлюбі, в нас народилася спільна дитина – Бребенескулський Богдан Теодорович, 02 жовтня 2013 року народження.
До шлюбу ми були знайомі лише кілька місяців, що не дало нам добре пізнати одне одного. Після народження сина, в нас почалися постійні конфлікти та суперечки, через що спільне життя стало неможливим та нестерпним. Відповідач та його сім’я зловживали алкоголем, відповідач ніде не працював, а розраховував на кошти які держава виділяла як допомогу при народженні дитини. Кошти з державної допомоги по народженню дитини, відповідач витрачав на власний розсуд, не даючи нічого на потреби дитини та мої власні потреби. Не приділяв нам жодної уваги. Через це я змушена була переїхати з дитиною до своєї матері в смт.Рудно.
Кожний із нас має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. У зв’язку з цим, шлюбні стосунки були фактично припинені в жовтні 2013 р. З цього ж часу ми почали жити окремо, я зі своєю матір’ю в смт.Рудно, по вул.Сливського, 52/3, а відповідач зі своїми батьками в с. Простоквашино Перемишлянського р-ну Львівської області.
Наша спільна дитина є ще маленькою і багато речей не розуміє, але в подальшому факт окремого проживання батьків, участь у вихованні лише матері, та відсутність батька, як чоловічої складової у вихованні, може суттєво вплинути на психіку сина, погляди на життя, в тому числі на шлюб та формування світогляду, особливо, щодо відносин в родині між чоловіком та жінкою, які є основою в будь якої сім’ї. Я неодноразово звертала увагу на це свого чоловіка, але відповідач повністю ігнорував та ніяк не реагував на мої зауваження.
Я не одноразово протягом останнього часу намагалася говорити з відповідачем про наші особисті сімейні проблеми, пропонувала спокійно вирішувати їх, однак ніяких результатів це не дало. В сімейних стосунках нічого не змінювалося з часу народження сина, і хоча я прикладала для цього максимально зусиль, наші відносини переросли в ще більш ворожі.
В результаті наших розмов я прийшла до висновку, що розлучення це єдиний вихід для нас побудувати нове щасливе життя, та зберегти нормальне бачення про сім’ю нашої спільної дитини, тим більше відповідач особисто вирішив сам розірвати зі мною будь-які стосунки, не відвідує ні мене, ні нашого сина, матеріально не забезпечує та не приймає участі у вихованні нашої дитини.
За наведених обставин наш з відповідачем шлюб носить лише формальний характер, примирення з відповідачем та збереження нашої сім’ї є неможливим. Сім’я фактично розпалась, в зв’язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні нашого розлучення. Переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливі. Майнових спорів між нами немає. Шлюб ми розриваємо вперше.
У відповідності до ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Крім того, керуючись ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Оскільки укладання шлюбу здійснюється на засадах взаємної любові та поваги, то збереження подружніх відносин неможливо, якщо втрачена їх основа. Тому вказана вище норма закону надає мені право звернутись до суду з відповідним позовом, в якому вимагати розірвання шлюбу.
Підстави, які б перешкоджали звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу, передбачених ст. 110 Сімейного кодексу України, зокрема таких як вагітність або ж недосягнення нашою спільною дитиною одного року, – відсутні.
Тому вважаю за необхідне, на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України, просити суд постановити рішення про розірвання шлюбу, оскільки наше подальше спільне життя як подружжя є неможливим, а збереження шлюбу суперечить як моїм інтересам так і інтересам нашої неповнолітньої дитини.
Крім того, наша спільна дитина, що була народжена за час шлюбу проживає та буде проживати зі мною, про що свідчить витяг з будинкової книги, доданий до даного позову, да довідка з селищної ради.
За час шлюбу спільного майна нами набуто не було.
З моменту фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач, матеріально мені та нашій дитині взагалі не допомагає, участі у її вихованні не приймає, внаслідок чого я не маю можливості сама утримувати нашого малолітнього сина, через що постійну допомогу мені надає моя матір, з якою я проживаю.
Утримання дитини, надання їй матеріальної допомоги є природним обов’язком батьків, зокрема ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Всупереч зазначеній вимозі, відповідач ухиляється від свого обов’язку щодо утримання неповнолітньої дитини.
Між мною та відповідачем на момент пред’явлення цього позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання дитини.
Таким чином, з положення ст. 181 Сімейного кодексу України випливає, що вразі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з ким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.
В зв’язку з тим, що відповідач з жовтня 2013 р. не підтримував зі мною та нашим сином ніяких відносин, на момент подання цього позову я не маю достовірних відомостей про те, де саме працює мій чоловік, і чи він працює офіційно. На скільки мені відомо, за останні роки він неодноразово змінював місце своєї роботи, яка була не кваліфікована, а тому мала зміст різного характеру, виду та сфери діяльності, що призводило до отримання відповідачем непостійних та нерегулярних доходів, які в досить значній частині становили доходи від неофіційних джерел.
У відповідності до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду аліменти на утримання дитини можуть бути присуджені у твердій грошовій сумі.
Також ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
До обставин, які надають суду право визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, належать, зокрема, випадки, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Крім того, звертаю увагу суд на те, що відповідач не має іншої родини та інших неповнолітніх чи малолітніх дітей, не має на утриманні інших осіб, зокрема батьків чи осіб, які потребують обов’язкового утримання з його боку.
В той час, я не маю можливості сама утримувати та виховувати малолітнього сина, оскільки не маю можливості знайти роботу через його малий вік, через що ми фактично перебуваємо на утриманні моєї матері. Заробітньої плати матері недостатньо для належного, необхідного та достатнього забезпечення і утримання як неповного сина, так і мого особисто проживання.
При таких умовах, враховуючи вищевикладене та керуючись положенням ст. 184 СК України, розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина необхідно визначити в твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн. так як відповідач не має постійного заробітку, а доходи його є мінливими та нерегулярними, більш того за наявності такої істотної обставини як отримання ним доходу від неофіційних джерел заробітку, з відповідача на мою користь необхідно стягнути аліменти саме в твердій грошовій сумі з моменту звернення з цим позовом до суду та до досягнення нашим сином повноліття.
У відповідності до п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року, у випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.
При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 52/3, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 105, 110, 112, Сімейного кодексу України, –
П Р О Ш У :
1. Шлюб між мною – Бребенескулською Лілією Анатоліївною, та відповідачем – Бребенескулським Теодором Дмитровичем, зареєстрований 01 січня 2013 року Простоквашинською сільською радою Перемишлянського району Львівської області, про що складено актовий запис № 5 – розірвати.
2. Стягнути з Бребенескулського Теодора Дмитровича на мою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина, Бребенескулського Богдана Теодоровича, 02 жовтня 2013 року народження, в твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн. щомісячно, з моменту звернення до суду з цим позовом, до досягнення Бребенескулським Теодором Дмитровичем повноліття.
3. Судові витрати покласти на відповідача Бребенескулського Теодора Дмитровича.
ДОДАТКИ:
1. Копія свідоцтва про укладання шлюбу.
2. Копія свідоцтва про народження дитини.
3. Копія витягу з будинкової книги.
4. Довідка про проживання.
5. Копія паспорту позивача.
6. Копія ІПН позивача.
7. Квитанція про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду.
8. Копія позовної заяви з додатками для відповідача.
23 липня 2015 року
Позивач _____________ Л.А.Бребенескулська
avtor Володимир Цілінський
Юридичний помічник
»
Фізичним особам » Життя, робота, кримінал » 25 347 переглядів
