Сім фактів які повинен знати спадкоємець щоб не втратити права на спадщину
У зв’язку із вступом в дію з 20 квітня 2011 року закону № 2527-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про введення системи реєстрації заповітів”, прийнятого Верховною Радою України 21 вересня 2010 року. варто звернути увагу на факти, які повинен знати спадкоємець, щоб не втратити право на спадщину.
1. Всі заповіти реєструються в обов’язковому порядку в єдиному Спадковому реєстрі.
Всі заповіту, а також їх зміни і скасування, підлягають державній реєстрації в Спадковому реєстрі. Слід зазначити, що в України з 2005 р. існує Спадковий реєстр. Але на практиці посадові і службові особи (голови сільських рад, головні лікарі, капітани суден, і т.д.), засвідчуючи заповіту, не передавали дані до реєстру через відсутність вимоги про реєстрацію заповітів на законодавчому рівні. Такі заповіти є дійсними, проте перевіряти факт їх наявності досить складно.
2. Потенційні спадкоємці у перший же день після смерті заповідача зможуть дізнатися про наявність заповіту.
Спадкоємцям більше не потрібно чекати закінчення шести місяців для того що б дізнатися про існування заповіту. Відразу ж після смерті заповідача звернувшись до будь-якого нотаріуса спадкоємець може дізнатися чи було зроблено заповіт чи ні. Спадкоємці позбавлені від ситуації, при якій в останній день звернення прийде хто-небудь з потенційних спадкоємців з інформацією про те, що все заповіли саме йому.
3. Спадкоємець може дізнатися про спадщину, пред’явивши свідоцтво про смерть.
Виписка з реєстру заповітів про наявність оформленого заповіту видається тільки заповідачеві, а після його смерті – будь-якій особі, яка пред’явила свідоцтво про смерть або інший документ, який підтверджує факт смерті заповідача. Будь-якій особі, навіть якщо вона не є спадкоємцем за законом, але вважає себе ймовірним спадкоємцем за заповітом, надається право з’ясувати факт наявності заповіту і місце його зберігання після пред’явлення свідоцтва про смерть заповідача. Однак, застереження закону про необхідність пред’явлення документа про смерть, звужує право особи на отримання такої інформації, оскільки не завжди у заявника буде такий документ.
4. Спадковий реєстр мінімізує можливі махінації із спадком.
Крім зручності реєстрація заповітів в Спадковому реєстрі спрямована на мінімізацію можливих зловживань у сфері спадкування. Після вступу цієї норми в силу зробити заповіт “заднім числом” навіть теоретично неможливо.
5. Єдиний реєстр дає можливість отримати інформацію про заповіт після смерті заповідача навіть закордоном.
Головна мета створення системи реєстрації заповітів – зменшення ризику несвоєчасного виявлення заповіту, а також сприяння виявленню заповіту після смерті заповідача, у тому числі і закордоном.
6. Заповіти, зареєстровані до набрання законом чинності, не потрібно переоформляти.
Особам, які до вступу в силу закону № 2527-VІ склали заповіти в нотаріусів, і заповіти яких були належним чином внесені до Спадкового реєстру, немає необхідності складати нові заповіту.
7. Якщо заповіт оформлявся не нотаріусом, а уповноваженим чиновником, необхідно перевірити наявність заповіту в єдиному Спадковому реєстрі.
Використано матеріали з http://focus.ua
Юридичний помічник
»
Публікації » 6 804 переглядів
