Існування повноцінної держави без надійного державного управління, яким виступає державна служба, неможливе. Держава і державна служба є взаємозв’язаними та ваємодіючими. Адже саме апарат держави являє собою її органічну ланку.
Держава з’являється на такій стадії розвитку суспільства, коли виникає об’єктивна необхідність політичного регулювання суспільного життя. Тому причини, що викликали до життя державу, лежать і в основі виникнення державної служби.
Сьогодні державна служба являє собою специфічний вид трудової діяльності, спрямований на підвищення рівня керування найважливішими відносинами. Вона здійснює організацію управління самої держави.
Існує безліч визначень, які характеризують державну службу в Україні. Так, загально вживаним та пріоритетним є законодавче закріплення поняття державна служба в Україні. Закон України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 р. зазначає: “Державна служба – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
6) управління персоналом державних органів;
7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством”.
Як і будь- яка розгалужена сфера діяльності державна служба має свою систему, яка складається з взаємопов’язаних структурних частин. Серед них виділяють:
- інституційні структури (матеріально-правові, організаційні);
- процесуальні та процедурні норми;
- державні службовці – люди, які спеціально підготовлені та зайняті на постійній основі в державних органах.
Варто зауважити, що виділені ланки державної служби є рівноправними та тотожними.
Також система державної служби включає і важливі підсистеми, серед яких:
- реалізації державної служби;
- підготовки державних службовців та підвищення кваліфікації;
- розробки організаційної структури державної служби та її підрозділів;
- розробки матеріальних і процесуальних норм для реалізації державної служби;
- розробки інформаційного забезпечення державного управління і державної служби.
Аналіз системи державної служби дозволяє краще зрозуміти основи організації її діяльності, простежити здійснення її завдань і виконання функцій.
Принципи державної служби слугують стійким вектором не лише її діяльності, а також і розвитку. Зокрема, державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів:
1) верховенства права – забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;
2) законності – обов’язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України та законами України;
3) професіоналізму – компетентне, об’єктивне і неупереджене виконання посадових обов’язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;
4) патріотизму – відданість та вірне служіння Українському народові;
5) доброчесності – спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;
6) ефективності – раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;
7) забезпечення рівного доступу до державної служби – заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;
8) політичної неупередженості – недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов’язків;
9) прозорості – відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією України та законами України;
10) стабільності – призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.
avtor: Solomia Vandyo
Юридичний помічник
»
Публікації » 3 013 переглядів
