Договір комісії належить до групи договорів про надання послуг. На сьогодні, зазначений договір є досить застосовуваним у суспільному житті, оскільки його використовують як в банківській, торгівельній та експертно-імпортні діяльності, так і в біржовій та транспортній сферах.
Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України (Далі – ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
З даного положення стає відомо, що зазначений договір є консенсуальним, двостороннім та оплатним.
Консенсуальність даного договору полягає у тому, що він є укладений з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов. Так, для укладення договору комісії достатньо письмово оформити домовленість сторін. Сам момент передачі, наприклад, майна на комісію юридичного значення для дійсності договору не має.
Двосторонність проявляється у наділенні взаємними правами та обов’язками дві сторони.
Платність випливає із прямого обов’язку комітента сплати комісійну плату комісіонеру.
Щодо сторін даного договору, то ними виступають комітент та комісіонер.
Комітент — це особа, яка доручає іншій особі вчинити певні правочини в її інтересах і за її рахунок. Комісіонером є особа, яка вчиняє правочини або інші юридичні дії від свого імені за рахунок комітента. Комітентом та комісіонером можуть виступати фізичні та юридичні особи, наділені дієздатністю. Варто наголосити на тому, що в особливому становищі перебуває комісіонер. Для нього характерною є участь у двох правовідношеннях. Так, з одного боку він виступає учасником внутрішніх відносин (відносин між ним та комітентом), а з іншого – зовнішніх (між комітентом та іншою особою- стороною вчиненого комісіонером правочину). В зовнішніх відносинах, виконуючи доручення комітента, комісіонер укладає відповідний правочин (правочини) із контрагентом. Причому варто дотримуватися послідовності дій учасників внутрішніх і зовнішніх відносин. Адже інакше не можна буде кваліфікувати ці розрізнені дії як спеціальну модель договору комісії. Третя особа, з якою комісіонер укладає правочин в інтересах комітента, не є стороною договору комісії. Комісіонер вступає у відносини з нею від свого імені, тому за такими правочинами набуває права і стає зобов’язаним він, а не комітент.
Щодо строку даного договору, то він може бути чітко визначений у договорі або ж невизначений. Також, у договорі може бути зазначено строк протягом якого повинен бути вчинений правочин між комісіонером і третьою особою.
Істотними умовами договору є предмет договору та комісійна плата. Предметом договору комісії є вчинення комісіонером правочину (правочинів) – дії, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Варто зауважити, що ЦК України не встановлює обмежень щодо кола правочинів, що можуть бути предметом договору комісії. Проте, логічно, що предметом договору комісії не можуть бути правочини, укладення яких потребує особистої участі комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. У договорі комісії можуть бути передбачені умова щодо визначення території виконання зобов’язання, а також умова щодо асортименту товарів, що є предметом комісії.
Щодо комісійної плати, то комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.
Важливо з’ясувати права та обов’язки сторін договору комісії. Зупинимося на обов’язках комісіонера. Так, він зобов’язаний: 1) вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок; якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться; 2) здійснювати дії, пов’язані з виконанням договору, укладеного з третіми особами; 3) зберігати майно комітента, забезпечити схоронність майна, прийнятого від комітента для виконання договору комісії. Комісіонер зобов’язаний провести огляд прийнятого майна; 4) після вчинення правочину за дорученням комітента надати йому звіт і передати все одержане за договором комісії. Комітент зобов’язаний: 1) виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії; 2) забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов’язку перед третьою особою; 3) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; 4) утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Комісіонер має право: 1) укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером) за згодою комітента; 2) відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають його інтереси; 3) притримати річ, яка має бути передана комітентові для забезпечення своїх вимог за договором комісії; 4) відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові; 5) на відшкодування витрат, зроблених у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали; 6) відмовитися від договору комісії, проте лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комітент має право: відмовитися від договору комісії.
Законодавством передбачено можливість укладення субкомісії. Субкомісія укладається за згодою комітента, а у виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, і без його згоди. При укладенні договору субкомісії комісіонер залишається відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом, адже укладення субкомісії не тягне за собою заміни сторін комісійних правовідносин. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов’язки комітента. Захищаючи інтереси комісіонера, законодавець також передбачив, що без його згоди комітент не має права вступати у відносини із субкомісіонером.
avtor: Solomia Vandyo
Юридичний помічник
»
Публікації » 1 659 переглядів
