Дане питання чітко відрегульоване Листом ДФСУ № 11356/7/99-99-14-03-03-17 від 05.05.2017 р.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання. Таким чином, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 01.01.2017 строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.
Для дотримання вимог, визначених у ст. 81 Кодексу, при зазначенні у наказі про проведення документальної перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, необхідно враховувати обмеження, встановлені п. 102.1 ст. 102 Кодексу.
Якщо обчислення граничних строків визначення грошових зобов’язань здійснюється з урахуванням дати прийняття податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, то з метою дотримання строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу, період, який може бути охоплений перевіркою, обчислюється з урахуванням дати початку перевірки, зазначеної у наказі про проведення перевірки.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Отже, у випадках подання у періоді, що підлягає перевірці, платником податків уточнюючих розрахунків за податкові періоди, граничні терміни визначення податкових зобов’язань за якими, станом на дату початку перевірки минули, можливість проведення перевірок таких уточнюючих розрахунків та податкових декларацій передбачено абзацом другим п. 102.1 ст. 102 Кодексу. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (у т.ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Під час планування, організації, проведенні перевірок, нарахуванні за їх результатами грошових зобов’язань слід звернути увагу на деякі виключення щодо дотримання строків давності, визначених п. 102.1 ст. 102 Кодексу:
- наявні обставини, передбачені п. 102.2 ст. 102 Кодексу, у т.ч. якщо платником не подано податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання;
- перевірки щодо дотримання законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина шістнадцята ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»);
- перевірки, які проводяться згідно з судовими рішеннями суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесені ними за кримінальними справами (за період, зазначений у рішенні). У цьому випадку під час проведення контрольно-перевірочної роботи слід користуватись листом ДФС від 17.02.2017 № 3999/7/99-99-14-05-02-17.
У разі проведення перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, а також визначення за їх результатами суми грошових зобов’язань платника податків у випадках, коли Кодексом не передбачено подання декларації, застосування строків давності повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів).
Юридичний помічник
»
Юридичним особам та ФОП » 1 395 переглядів
