До Сихівського районного суду м.Львова
79018, м. Львів, вул. Чоловського,2
Позивач Нечипоренко Никифір Калістратович
79049, м. Львів, вул. Антонича 888/111
Відповідач: ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Львівське РУ.
79008, м. Львів, вул. Пекарська, 7
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання договору недійсним
__________ року між мною Позичальником ______________________________, та ВАТ КБ «Надра» (надалі за текстом — Банк) укладено Договір «Автопакет» №______________, який за своєю суттю є кредитним договором. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб.
Відповідно до п. 1.1. цього договору Банк мав наміри (але не зобов’язався) надати Позичальникові кредитні кошти з ___________ року і терміном погашення по ____________ року включно у сумі __________ доларів США. Відповідно до п. 1.1.3.1. Позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 14,1% річних. У п. 2.2.1. та 2.2.3. договору зазначено, що Позичальник зобов’язується щомісяця в термін до 18 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного платежу, розмір якого за цим Договором становить _____ долари США.
Проте підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав Позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку ВАТ КБ «Надра», а саме:
РОЗДІЛ 1:
Згідно п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у письмовій формі про:
2) кредитні умови, зокрема:
а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;
б) форми його забезпечення;
в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов’язаннями споживача;
г) тип відсоткової ставки;
ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;
д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов’язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);
е) строк, на який кредит може бути одержаний;
є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;
з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;
и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;
і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Ця інформація майже в повному обсязі не була надана Позивачу.
Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
РОЗДІЛ 2:
Договір про надання споживчого кредиту суперечить ряду норм чинного законодавства, а саме:
1. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.1. Банк зобов’язаний:
п.п. 4.1.1. Надати Позичальнику консультаційні послуги з питань виконання цього договору.
Норма законодавства: П. 1 ст. 1054 ЦК України: За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Коментар: У тексті договору зобов’язання банку надати кредит відсутнє взагалі.
2. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
Розділ «Визначення термінів»:
– «Договір страхування» – Договір №123456 від 30.12.2007 року, укладений між Позичальником та ЗАТ «Страхова компанія «Галактика».
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.7. Ініціювати зміну (збільшення) відсоткової ставки за користування Кредитом, письмово попередивши про це Позичальника та Поручителя за 10 робочих днів в тому числі (але не виключно) в наступних випадках:
– Розірвання Позичальником договору страхування із страховою компанією, яка співпрацює з банком по банківському продукту «Автопакет».
п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:
пп. 4.3.17. В день укладання цього договору застрахувати предмет застави в страховій компанії, що входить до переліку акредитованих Банком.
Норма законодавства: Ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про страхування»: Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов’язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.
Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов’язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем…
Коментар: У тексті договору банк позбавляє позичальника права вільно вибирати страхову компанію на весь період дії кредитного договору.
3. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.2. …Банк має право вимагати дострокового виконання Зобов’язання (не зважаючи на відсутність простроченої заборгованості Позичальника), а у випадку невиконання Позичальником такої вимоги в строк … Банк звертає стягнення на заставне майно.
Норма законодавства: П. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:
1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або
2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або
3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п’ять відсотків суми кредиту; або
4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
4. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.5. Вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.
Норма законодавства: П. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:
1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або
2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або
3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п’ять відсотків суми кредиту; або
4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
Коментар: У тексті договору банк встановлює занадто жорсткі умови виконання зобов’язання, та надає собі права будь-коли на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
5. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.7. Ініціювати зміну (збільшення) відсоткової ставки за користування Кредитом, письмово попередивши про це Позичальника та Поручителя за 10 робочих днів в тому числі (але не виключно) в наступних випадках:
– Якщо Позичальник припиняє перерахування заробітної плати, або інших регулярних надходжень на рахунок, відкритий в Банку.
Норма законодавства: Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов’язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем…
Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Коментар: У тексті договору банк вимагає укладення іншого договору з кредитодавцем.
6. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.8. … Позичальник дає згоду на те, що інформація, що стосується Позичальника та цього Договору (включаючи інформацію, надану Позичальником Банку в зв’язку з укладенням цього договору), стане відомою третім особам для конфіденційного використання (в тому числі в зв’язку з наданням послуг, обробкою даних статистичною звітністю та управлінням ризиками, а також для підготовки та направлення Позичальнику комерційних пропозицій).
Норма законодавства: Ст. 61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:
Зобов’язання щодо збереження банківської таємниці:
Банки зобов’язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:
1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
Аб. 2 п. 3 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв’язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов’язання за таким договором.
Коментар: У тексті договору банк заявляє про розкриття банківської таємниці у власних комерційних інтересах.
7. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.9. Банк має право … вимагати від Позичальника негайного дострокового погашення наданого Кредиту, відсотків, інших платежів, та можливих штрафних санкцій за цим Договором, у разі отримання Банком несприятливої інформації, що свідчить про можливість невиконання (неналежного виконання) Позичальником зобов’язань (під такою несприятливою інформацією Сторони розуміють документи державних органів про обшук, виїмку, арешт чи примусове списання коштів, розкриття банківської таємниці стосовно Позичальника чи пов’язаних з ним осіб, порушення кримінальної справи стосовно учасника або працівника Позичальника або пов’язаних з ним осіб тощо), або у разі встановлення, що кредитна операція містить ознаки такої, яка згідно з законодавством підлягає фінансовому моніторингу.
Норма законодавства: Ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:
Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;
Ст. 11 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»: Фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень, та має одну або більше ознак, визначених цією статтею.
Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
8. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:
пп. 4.3.6. Протягом дії цього договору не здійснювати будь-яких дій щодо зниження вартості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов’язань, а також надавати Банку можливість перевірки його дійсності та грошової оцінки.
пп. 4.3.14. Не виконувати дій, що тягнуть за собою пошкодження предмета застави чи зменшення його вартості.
пп. 4.3.10. Надати додаткове забезпечення виконання зобов’язань за цим договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану Позичальника, зниження вартості забезпечення за цим Договором.
Норма законодавства: Ст. 5. ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»: Суб’єктами оціночної діяльності є:
… юридичні особи … які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
Ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»: містить перелік операцій яки дозволено виконувати банкам; серед них оціночної діяльності немає.
Коментар: У тексті договору банк надає собі повноваження, яки не передбачені Законом – виконувати грошову оцінку та робити висновки щодо зменшення вартості майна.
Транспортний засіб знижує свою ринкову вартість на протязі часу, навіть, якщо не експлуатується взагалі. Щоб отримати кредит Позичальнику обов’язково завжди треба мати додаткове забезпечення.
9. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:
пп. 4.3.16. Внести плату на нотаріальне посвідчення договорів, яки можуть укладатись в майбутньому і пов’язані з виконанням Позичальником Зобов’язань по цьому договору.
Норма законодавства: П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:
3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;
Аб. 2 П. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Коментар: У тексті договору банк зобов’язує споживача нести витрати, не вказуючи їх розмір.
10. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:
пп. 4.3.8. На вимогу Банку з’явитися до Банку для підписання додаткової угоди, в якій визначено розмір відсоткової ставки за користування кредитом.
Норма законодавства: Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Коментар: У тексті договору банк посягає на свободу волевиявлення позичальника.
11. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.1. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 9% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.
пп. 4.3.1. Забезпечити Банк всіма необхідними документами для здійснення ним дій, передбачених п. 2.1. цього Договору.
п. 2.1. Надання Кредиту проводиться шляхом:
– перерахування коштів, за реквізитами, вказаними Позичальником письмово, або
– перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника, за реквізитами, вказаними Позичальником.
Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
3) встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Коментар: У тексті договору банк вимагає уплати штрафу в розмірі 123 доларів США у разі ненадання Позичальником реквізитів (рахунку) для перерахування коштів.
12. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.2. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 9% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.
пп. 4.3.2. Суворо дотримуватися положень цього Договору.
Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
3) встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Коментар: У тексті договору банк вимагає уплати штрафу в розмірі 123 доларів США взагалі безпідставно і будь-коли, якщо Банку це буде потрібно.
13. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.7. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 9% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.
пп. 4.3.7. Протягом двох робочих днів повідомляти Банк про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, а також про факти розлучення, одруження, народження дітей та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов’язань за цим Договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують.
Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
3) встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Коментар: У тексті договору банк вимагає уплати штрафу в розмірі 123 доларів США взагалі безпідставно і будь-коли, якщо Банку це буде потрібно.
14. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.10. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 9% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.
пп. 4.3.10. Надати додаткове забезпечення виконання зобов’язань за цим договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану Позичальника, зниження вартості забезпечення за цим Договором.
Норма законодавства: П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:
3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;
П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Коментар: Умова щодо необхідності наявності додаткового забезпечення не заявляється і не перевіряється Банком до надання кредиту.
Транспортний засіб знижує свою ринкову вартість на протязі часу, навіть, якщо не експлуатується взагалі. Тобто Позичальнику невідомо, що щоб отримати кредит йому обов’язково завжди треба мати додаткове забезпечення, інакше він платить штраф 123 доларів США.
15. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.3. Позичальник несе відповідальність перед Банком за надання недостовірної інформації, що стосується Предмета застави, в розмірі повної вартості Предмета застави.
Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад
п’ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов’язань за договором;
Коментар: У разі подання Позичальником недостовірної інформації (навіть помилково або несвідомо) Банк вимагає сплати 100% від суми наданого кредиту. І це є лише штрафною санкцією, і не звільняє Позичальника від виконання основного зобов’язання (повернення всього кредиту та відсотків).
16. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.4. …Поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по цьому договору виплачує Банку пеню від загальної суми заборгованості Позичальника по договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ…
пп. 5.1. У разі прострочення Позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню Кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ…
Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Коментар: 1. Банк намагається отримувати подвійну пеню за одне і те саме порушення і від Позичальника і від Поручителя. При цьому зобов’язання Поручителя перевищують зобов’язання Позичальника, оскільки Поручитель, у разі виконання зобов’язань, має сплатити пеню і за Позичальника і за себе.
2. Банк нараховує пеню не на суму простроченого зобов’язання, а на всю суму боргу по договору, що є загалі безпідставним.
Зважаючи на те, що всі зазначені положення кредитного договору пов’язані між собою та з іншими пунктами договору, треба застосовувати п. 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.
РОЗДІЛ 3:
Наслідком укладання кредитного договору стало обмеження можливості Позичальника мати не заборонені законом цивільні права, а саме:
1. Вільно укладати цивільні угоди щодо страхування майна (пп. 4.2.7.; пп. 4.3.17.; пп. 4.2.2.; пп. 5.2. кредитного договору).
2. Вільно розпоряджатися майном (грошима), що належить Позичальнику на праві приватної власності (пп. 4.2.7. кредитного договору).
3. Мати захист персональної інформації, що складає банківську таємницю (пп. 4.2.8. кредитного договору).
Згідно Ст. 21 Конституції України: права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ст. 27 ЦК України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним.
РОЗДІЛ 4:
Безспірним є факт порушення прав і свобод, що охороняються безпосередньо Конституцією України. Зокрема, відповідно ст. 42 Конституції України, не допускається неправомірне обмеження конкуренції, а у кредитному договорі вказано страхову компанію, в якій Кредитор вимагає страхуватися, навіть, вказаний номер договору страхування. Інші положення договору (пп. 4.2.7.; пп. 4.3.17.; пп. 4.2.2.; пп. 5.2.) передбачають, у разі відмови від такого страхування, підвищення відсоткової ставки, сплату штрафу та навіть розривання договору і звернення стягнення на заставне майно.
Також, договір суперечить ст. 41 Конституції України (право приватної власності є непорушним), оскільки зобов’язує Позичальника перераховувати заробітну плату та інші регулярні надходження безпосередньо Кредиторові (пп. 4.2.7. кредитного договору). Отже рішення щодо того, куди спрямувати гроші і як їх отримувати приймає не власник, а Кредитор.
Згідно п. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. А відповідно п. 2 цієї ж статті, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:
Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
У разі застосування наслідків недійсності правочину Позивач повинен повернути Відповідачеві суму наданого кредиту, а саме ________ долари США*____ (курс НБУ на ________ р.) = __________ грн. Відповідач повинен повернути Позивачеві сплачені платежі за кредитом, а саме ________ доларів США * _____ = ___________ грн.
У разі взаємозаліку зобов’язань, Позичальник мусить повернути Банку ___________ грн.
З огляду на те, що норми діючого законодавства, а також права споживачів були порушені Відповідачем, а не Позивачем, я вважаю що неприпустимо погіршувати майновий стан Позивача, вимагаючи повернення боргу у термін менший, ніж було погоджено сторонами при наданні кредиту.
У разі початку повернення боргу з ________ 201_ року до закінчення терміну кредиту залишиться ____ місяців. Отже розмір щомісячного платежу складає _________ грн. / ____ місяців = ______ грн.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 27, 203, 215, 228, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, Законами України, «Про банки та банківську діяльність», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму Верховного Суду України, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного процесуального кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму Верховного Суду України: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності».
2. Визнати недійсним Договір «Автопакет» №______________ від ___________ р., укладений між Позичальником та Банком.
3. Зобов’язати Відповідача (Банк) прийняти у Позивача (Позичальника) суму залишкової заборгованості __________ грн. рівними частинами по ________ грн. на місяць на протязі ____ місяців.
4. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене від сплати Судового збору.
7. Судові витрати покласти на Відповідача.
Додатки:
1. Копія позовної заяви з додатками для Відповідача.
2. Копія договору «Автопакет» №________________ від ___________ р.
3. Копія договору страхування в ЗАТ «СК «Галактика».
4. Копії квитанцій щодо розрахунків із Банком.
Дата підпис ініціали, прізвище
Юридичний помічник
»
Фізичним особам » Життя, робота, кримінал » 6 202 переглядів
