При Президентові України, створено Конституційну Асамблею, як спеціальний допоміжний орган, метою діяльності якого є підготовка законопроектів про внесення змін до Конституції України. (Указ Президента України “Про Конституційну Асамблею” від 17.05.2012 року № 328/2012).
Персональний склад Конституційної Асамблеї затверджується Президентом України. Конституційна Асамблея складається з Голови (на даний час перший Президент України Кравчук Л.Д.), заступника Голови, секретаря та інших членів (разом не більше 100 осіб), які беруть участь в її роботі на громадських засадах і мають рівні права.
Членами Конституційної Асамблеї є громадяни України, мають відповідну фахову підготовку, досвід роботи у сферах державотворення і правотворення, користуються авторитетом у суспільстві та включаються до складу Асамблеї за власною згодою.
На даний час Конституційна асамблея створена в складі 95 осіб, – дотепер залишаються невикористаними квоти п’яти кандидатур від опозиційних політичних сил, які дуже ймовірно, що займуть вакантні посади після виборів у Верховну Раду України в жовтні 2012 р.
Основними завданнями Конституційної Асамблеї є:
1) узагальнення практики реалізації Конституції України, пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення Основного Закону враховуючи досягнення і тенденції сучасного конституціоналізму;
2) підготовка та схвалення Концепції внесення змін до Конституції України, подання її Президентові України;
3) підготовка на основі Концепції законопроектів про внесення змін до Конституції України та попереднє їх схвалення;
4) організація обговорення законопроектів про внесення змін до Конституції України громадськістю, фахівцями, в тому числі і міжнародними експертами, зокрема і експертами Венеціанської Комісії та ПАРЄ;
5) доопрацювання проектів законів про внесення змін до Основного Закону за результатами громадського і фахового обговорення;
6) схвалення проектів законів про внесення змін до Конституції України та подання Президентові України для внесення на розгляд Верховної Ради України.
Конституційна Асамблея для виконання покладених на неї завдань серед інших, має право:
1) організовувати свою роботу;
2) одержувати в установленому порядку необхідні інформацію, матеріали і документи від органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, об’єднань громадян, наукових установ, вищих навчальних закладів та інших установ і організацій;
3) надсилати підготовлені Конституційною Асамблеєю документи для їх експертної оцінки в установленому порядку до вітчизняних, іноземних і міжнародних наукових та експертних організацій;
4) залучати до роботи Конституційної Асамблеї вітчизняних та іноземних вчених-правознавців (за їх згодою);
5) запрошувати на засідання, для участі в обговоренні відповідних питань, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, об’єднань громадян, наукових установ, вищих навчальних закладів, інших установ та організацій, вітчизняних та іноземних вчених-правознавців;
Конституційною Асамблеєю заплановано, що проект змін до Конституції України вона зможе подати Президентові України до початку 2014 р. За словами голови даної установи: «зараз говорити з точністю до якогось місяця дуже складно. Ми діятимемо у такий спосіб: до кінця цього року (2012 р.) ми сформулюємо концепцію конституційних змін, починаючи з 2013 р. і весь 2013 р. ми працюватимемо над текстом змін, його виносити на обговорення експертами на українському і міжнародному рівні, а в кінці 2013 і не пізніше початку 2014 р. ми проект закону про внесення змін до Конституції України подаємо Президенту України. Зміни можуть скласти від 5% до 30% Основного Закону». Для прийняття ж змін до Основного закону, які підготує КА, планується проведення всенародного референдуму.
Пріоритетами в процесі модернізації Основного Закону, називаються посилення конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина, розширення конституційного регулювання інститутів безпосередньої демократії, збільшення ефективності механізму організації та збалансованості державної влади. Планується, що конституційні зміни будуть покладені в основу ефективної судової системи, впровадження європейських підходів доступу до професії судді, закріплення гарантій реальної незалежності суддів, затвердження їх дієвого та ефективного самоврядування. Водночас важливим напрямком в контексті оновлення Основного Закону є створення належних конституційних засад реформування місцевого самоврядування для збільшення його ефективності.
Щодо правомірності утворення та діяльності Конституційної асамблеї, то Президентові варто було б закріпити не призначення членів комісії ним особисто, за поданням голови даної структури, що дає підстави сумніватися в об’єктивності таких рішень, а враховуючи те, що єдиним джерелом влади в Україні є народ – закріпити виборність на посади членів комісії, які вже зі свого складу мали б обирати керівний склад. Окрім того, вищим законотворчим органом нашої країни є Верховна рада, і саме її комісії та депутати працюють над розробкою законопроектів, в т.ч. і пропозиціями щодо внесення змін до основного закону. Тому дублювання функції Верховної ради як законотворчого органу є недоцільним.
Кожен Президент України приходить до ідеї зміни Конституції, при цьому переконує суспільство в тому, що зміни до Конституції потрібні для виправлення складної соціально-економічної та політичної ситуації в Україні, що ніби-то є наслідком недосконалості чинної Конституції. Однак кожній свідомій особистості зрозуміло, що основою стабільності держави є конституційна стабільність та ефективність діяльності влади.
Нашими вітчизняними як і зарубіжними експертами Основний Закон України визнаний одним з найдемократичніших у Європі. І це правда, бо Конституція це основний закон – закон де закладено фундаментальні положення, на основі яких приймаються інші законні та підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють виконання Конституції. Проблема в нашій країні якраз в тому, що цих нормативних актів які б мали забезпечити виконання основних положень Конституції немає, а ті що є не діють належним чином через неналежну діяльність влади. Як приклади можна навести право на отримання освіти і право на отримання безкоштовного медичного обслуговування, виконання яких обмежене коштами бюджету, чи сприяння Держави консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури.
Юридичний помічник
»
Публікації » 3 238 переглядів
