Адвокатура — недержавний самоврядний інститут громадянського суспільства, створений з метою представництва та захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб та держави. Для ефективного та неупередженого здійснення адвокатами своєї професійної діяльності, адвокатура в Україні є відділеною від держави та не входить в її апарат. Проте, специфіка, а одночасно, і складність такої діяльності проявляється у потребі безперервного дотримання балансу між інтересами усього суспільства та конкретного громадянина, який важко зберігати, не виконуючи основних принципів адвокатської етики.
Основні принципи адвокатської етики – це керівні, пріоритетні засади, які визначають міру належної та необхідної поведінки адвоката в ході професійної діяльності, а також формують його відповідальне ставлення до провадження такої діяльності.
Затверджені Установчим З’їздом адвокатів України Правила адвокатської етики, передбачають такі основні принципи адвокатської етики:
- незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності. Цей принцип гарантує свободу адвоката від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його професійну діяльність, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів. З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнтів. Адвокат зобов’язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності. Також, адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, Правилами адвокатської етики, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності.
- дотримання законності. Уся професійна діяльність адвоката повинна здійснюватися на основі законодавчих норм. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики. У своєму приватному житті адвокат також зобов’язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисному їх скоєнню іншими особами.
- домінантність інтересів клієнта. Інтереси клієнта для адвоката мають першочергове значення та переважають власні інтереси адвоката, інтереси колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб.
- неприпустимість конфлікту інтересів. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм правову допомогу. Адвокат не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому правову допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.
- конфіденційність. Зазначений принцип є основним, найважливішим з поміж усіх інших та не обмежується часом. Усі відомості, які були отримані адвокатом від клієнта складають адвокатську таємницю, розголошення якої є неприпустимою та неприйнятною дією не лише з боку самого адвоката, але і його помічників, стажерів та членів технічного персоналу. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.
- компетентність та добросовісність. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- повага до адвокатської професії. Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.
- вимоги до рекламування адвокатської діяльності. Чинне українське законодавство дозволяє рекламувати адвокатську діяльність, проте з додержанням деяких умов. А саме: рекламні матеріали про діяльність адвоката мають бути об’єктивними, достовірними, чіткими та зрозумілими й не повинні містити натяків, двозначностей або іншим чином утворювати підґрунтя для введення потенційних клієнтів в оману, а також мають відповідати розумним естетичним вимогам. Рекламні матеріали не можуть демонструватись (розміщуватись) за допомогою способів (у способи), які дискредитують інститут адвокатури, створюють умови для його зневаги, принижують професію та статус адвоката України. Рекламні матеріали про адвокатську діяльність не можуть містити: оціночних характеристик відносно адвоката; критики адвокатами інших адвокатів; заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів;
вказівок, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними, в дійсності, адвокатурі як такій.
Дотримання адвокатами основних принципів адвокатської етики підвищує авторитет адвокатури та забезпечує зростання суспільної довіри до цього інституту.
avtor: Solomia Vandyo
Юридичний помічник
»
Публікації » 12 595 переглядів
