У сучасному суспільному устрої нашої країни явище правової держави трактується як декларативне та примарне. І хоча Основний Закон визначає Україну як правову, проте дійсність ставить під великий сумнів таке твердження. Саме тому необхідним є визначення основних ознак правової держави та співставлення їх з організацією суспільства сьогодення.
Правова держава – це суверенна політико-територіальна організація влади, яка існує і функціонує в громадянському демократичному суспільстві на підставі соціально-справедливого права, і в якій на його основі реально забезпечується здійснення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, окремих груп людей та громадянського суспільства в цілому, де держава і людина несуть взаємну відповідальність. Іншими словами, правова держава – це держава в якій забезпечується максимальний захист прав і свобод людини.
Вперше термін «правова держава» сформулював німецький вчений К. Велькер у 1813 р., а в 1829 р. його співвітчизник Р. Моль ввів це поняття в політико-правовий обіг. В Німеччині першим ученням про державу вважають І. Канта, який застосував поняття «правовий закон» і державу визначав як об’єднання багатьох людей, які підпорядковані правовим законам, а метою держави вважав панування ідеї права.
На сьогодні організація правової держави грунтується на дотриманні основних принципів за якими і повинне жити суспільство. Серед них виділяють такі: 1) джерелом законодавства є народ, його інтереси, його правосвідомість, його воля; 2) законодавство, яке приймається, повинно бути правовим, відповідати принципам права, що втілюють баланс інтересів особи та суспільства; 3) верховенство правового конституційного закону та його пряма дія; 4) своєчасне встановлення правового законодавства; 5) стабільне правове упорядкування; 6) безумовне підпорядкування правовому закону усіх без винятку суб’єктів права; 7) взаємна правова (юридична) відповідальність особи та держави; 8) людині, громадянину та її організаціям дозволено все, що не заборонено законом; 9) державним структурам дозволено лише те, що передбачено законами, які чітко визначають їх компетенцію; 10) презумпція невинуватості; 11) немає злочину, який не вказаний в правовому законі; 12) немає покарання, яке непередбачене правовим законом; 13) невідворотність юридичної відповідальності за скоєння правопорушення; 14) ефективний контроль та нагляд за дотриманням правових законів тощо. Також, правовій державі притаманні певні ознаки, які визначають її зміст та спрямованість. Зокрема: 1) юридичне закріплення основних прав і свобод людини в конституції та їх фактичне виконання; 2) верховенство в суспільному та державному житті права й закону; 3) притаманність усім громадянам високої правової культури; 4) демократичний плюралізм та гласність –діяльність легальних політичних партій і рухів, відносна свобода засобів масової інформації; 5) поділ влади (чіткий розподіл функціональних повноважень держави між певними спеціалізованими системами, її органами); 6) юридична захищеність особи.
Щодо України, то варто зауважити, що на сьогодні, не усі принципи правової держави є дотримані, хоч і законодавчо визначені. Також, не усі ознаки є реалізовані у повсякденному житті українців. Так, Україна продовжує перебувати в економічній та політичній кризах, які пов’язані, зокрема з низьким рівнем правосвідомості. Проблемним є й питання про ефективність реалізації чинного законодавства, що негативно позначається на формуванні правової держави. Побудова правової держави вимагає наявності відповідальних еліт. Але знайти основу для реалізації такої можливості в Україні досить важко. Просторами нашої держави шириться правовий нігілізм, абсурдне тлумачення правових норм та корупційні діяння. А тому, говорити про Україну як про правову державу ще рано.
Аби якнайшвидше досягнути законодавчо визначеної організації суспільства необхідно уже сьогодні, як політичним силам, так і простолюду впроваджувати у повсякденне життя принципи та характерні ознаки правової держави.
avtor: Solomia Vandyo
Юридичний помічник
»
Публікації » 5 076 переглядів
