Що робити при отриманні письмового запиту від Державної податкової служби України

При  отриманні  письмового  запиту  про  надання  документів  або  інформації  до  органів  податкової  міліції  необхідно:

Уважно  вивчити  отриманий  запит.

Пересвідчитися,  що  у  запиті  проставлені  його  номер  та  дата.

Звернути  увагу  на  наявність  підпису  і  печатки  на  документі.

Усталена  практика  свідчить,  що  за  наявності  вихідного  номера  і  дати  документа,  оформленого  на  бланку  органу  виконавчої  влади,  печатка,  як  правило,  не  проставлена.  Однак  нормативного  обґрунтування  такому  потуранню  немає.  Навпаки,  підпунктом  4.6.1  розділу  4  Примірної  інструкції  з  діловодства  у  міністерствах,  інших  центральних  органах  виконавчої  влади,  Раді  міністрів  Автономної  Республіки  Крим,  місцевих  органах  виконавчої  влади,  затв.  ПКМУ  від  17  жовтня  1997  р.  N  1153  (далі  по  тексту  –  інструкція  з  діловодства,  затв.  ПКМУ  N  1153),  встановлено:

“4.6.1.  Засвідчення  документів  здійснюється  шляхом  їх  підписання,  затвердження  та  проставлення  печатки”.

На  відсутність  печатки  (за  наявності  всіх  інших  реквізитів  оформленого  на  бланку  органу  документа),  як  правило,  “заплющують  очі”.  Але  за  гострого  небажання  відповідати  на  запит  контролюючого/правоохоронного  органу  по  суті,  як  крайній  захід  можна  навести  вказану  вище  норму.  Однак  слід  розуміти,  що  цей  контрзахід  не  є  основним,  а  тим  більше  –  панацеєю.

Звернути  увагу  на  наявність  або  відсутність  проставлених  від  руки  прийменника  “за”  або  косої  риски  перед  найменуванням  посади  особи,  що  підписала  документ.

Згідно  з  абз.  2  підпункту  4.6.9  розділу  4  інструкції  з  діловодства,  затв.  ПКМУ  N  1153:

“Не  допускається  підписання  документа  з  прийменником  “за”  або  проставленням  косої  риски  перед  найменуванням  посади”.

Часто  замість  особи,  прізвище,  ініціали  і  посада  якої  вказані  під  документом  (як  правило,  начальник  відповідного  органу),  документ  підписують  не  уповноважені  на  те  особи  або  особи,  в  межі  компетенції  яких  не  входить  підписання  таких  документів.  У  цих  випадках  перед  найменуванням  посади  такою  особою  і  ставиться  коса  риска  або  прийменник  “за”.  Підпис  при  цьому  не  відповідає  вказаному  на  бланку  прізвищу.  В  таких  випадках  можна  відмовляти  у  відповіді  на  запит  по  суті,  посилаючись  на  підписання  отриманого  документа  невстановленою  особою.

Потрібно  розуміти  різницю  між  прийменником  “за”  і  скороченням  “заст.”  –  заступник.  Скорочення  “заст.”  і  “в.  о.”  (виконуючий  обов’язки)  при  підписанні  документів  є  допустимими.

Звернути  увагу  на  перелік  нормативно-правових  актів,  наведених  як  юридичне  обґрунтування  вимог  запиту.

Відкрити  в  першоджерелі  кожну  із  вказаних  у  запиті  норм  і  перевірити,  чи  стосується  вона  суті  запиту.

Часто  наведені  посилання  на  нормативно-правові  акти  не  мають  ніякого  стосунку  до  суті  запиту.  Їх  нагромадження  покликане  лише  створити  ілюзію  правомірності  висунутих  вимог.  Крім  того,  широко  розповсюджена  практика  посилань  на  статті  НПА,  що  містять  повний  перелік  прав  органів,  без  посилання  на  конкретний  пункт  (норму),  що  регламентує  конкретну  вимогу.

Для  обґрунтування  вимог  про  надання  документів  працівники  податкової  міліції,  як  правило,  посилаються  лише  на  ст.  22  Закону  України  “Про  державну  податкову  службу  в  Україні”.  Цією  статтею  встановлений  повний  перелік  прав,  якими  наділена  податкова  міліція.  Відповідно  до  вказаної  статті  права  податкової  міліції  регламентуються  рядом  норм  Закону  України  “Про  державну  податкову  службу  в  Україні”,  а  також  Закону  України  “Про  міліцію”.

У  Законі  України  “Про  державну  податкову  службу  в  Україні”  найбільш  відповідним  вимозі  надання  документів  або  їх  копій  може  помилково  видатися  п.  3  ч.  1  ст.  11  Закону  України  “Про  державну  податкову  службу  в  Україні”:

“3)  одержувати  у  платників  податків  (посадових  осіб  платників  податків)  пояснення  з  питань,  що  виникають  під  час  перевірок та  стосуються  реалізації  повноважень  органів  державної  податкової  служби,  встановлених  цим  та  іншими  законами  Україні;  перевіряти  під  час  проведення  перевірок  у  фізичних  осіб  документи,  що  посвідчують  особу”.

Однак  потрібно  звернути  увагу  на  те,  що  в  цій  нормі  йдеться  про  право  отримання  пояснень з  питань,  що  виникають  під  час  перевірки, вид  якої  має  бути  визначений  (див.  матеріал  “Види  перевірок,  що  проводяться  органами  ДПС”),  а  не  про  право  витребування  документів  або  їх  копій  без  визначення  виду  перевірки,  що  проводиться.

У  Законі  України  “Про  міліцію”  найбільш  відповідними  вимозі  надання  документів  або  їх  копій є  пункти  17  і  24  ст.  11  Закону  України  “Про  міліцію”.  (Закон  України  “Про  міліцію”  може  бути  вказаний  у  разі  отримання  запиту  від  податкової  міліції).

Однак  у  першому  з  них  (п.  17  ст.  11  Закону  України  “Про  міліцію”)  йдеться    про  отримання  від  підприємств,  установ  і  організацій  незалежно  від  форм  власності  й  об’єднань  громадян  на  письмовий  запит  відомостей,  необхідних  у  справах  про  злочини,  які  знаходяться  у  провадженні  міліції.

У  разі  отримання  запиту  з  посиланням  на п.  17  ст.  11  Закону  України  “Про  міліцію”  необхідно  вимагати  вказати  номер  кримінальної  справи,  в  рамках  розслідування  якої  витребуються  вказані  в  запиті  відомості.

У  другому  з  відмічених  пунктів,  які  можуть  служити  підставою  витребування  документів  (п.  24  ст.  11  Закону  України  “Про  міліцію”),  регламентоване  витребування  оригіналів  документів, що  свідчать  про  правопорушення  (ніяких  інших)  за  рішенням  суду,  і  виготовлення  копій таких  документів  за  рахунок  відповідного  органу міліції.  При  цьому  документи  витребуються  і  вивчаються  при  проведенні  перевірок  за  місцезнаходженням  підприємства,  з  пред’явленням  відповідних  документів,  на  підставі  яких  може  бути  здійснений  допуск  до  проведення  перевірки  (детальніше  про  умови  допуску  працівників  ДПС  до  проведення  перевірок  дивитися  у  відповідному  розділі).

Зробити  правовий  аналіз  кожної  вказаної  в  запиті  норми  й  указати  на  помилковість  або  некоректність  її  наведення  у  конкретному  випадку  витребування  оригіналів  або  копій  документів.

Вимога  про  надання  інформації  і  копій  документів  може  бути  правомірною,  якщо  в  запиті  наведені  такі  посилання:

А) вказаний  п.  17  ст.  11  Закону  України  “Про  міліцію”  і  наведений  номер  кримінальної  справи.  У  цьому  разі  інформацію,  яку  витребують,  доцільно  надати,  оскільки  це  вказує  на  розслідування  органами  міліції  кримінальної  справи.  Якщо  інформація,  яку  витребують,  і  копії  документів  надані  не  будуть,  слідчий  має  право  винести  постанову  про  здійснення  виїмки  оригіналів.

Б) вказана  ст.  97  КПК  і  наведений  реєстраційний  номер  заяви/повідомлення  про  злочин,  зареєстрованої  в  Книзі  обліку  інформації  про  злочини  (абревіатура  КОЗП)  згідно  з Інструкцією  про  порядок  приймання,  реєстрації,  обліку  та  розгляду  в  підрозділах  податкової  міліції  заяв,  повідомлень  та  іншої  інформації  про  злочини,  затв.  наказом  ДПАУ  N  304  від  24.06.98  р.

У  цьому  разі  запит  вказує  на  проведення  дослідчої  перевірки  (що  проводиться  до  порушення  кримінальної  справи),  результатом  якої  має  стати  винесення  одного  з  двох  процесуальних  документів  –  постанови  про  порушення  кримінальної  справи  або  постанови  про  відмову  в  її  порушенні.  Однак  у  цьому  випадку  реєстрацію  відповідної  заяви/повідомлення  про  злочин  можна  поставити  і  під  сумнів.  На  сформульований  вказаним  чином  запит  можна  відповісти,  що  копія  запиту  буде  направлена  до  прокуратури  з  проханням  перевірити  правомірність  проведення  дослідчої  перевірки  (чи  зареєстрована  відповідна  заява/повідомлення  про  злочин  у  КОЗП  під  вказаним  номером),  і  повідомити,  що  відповідь  по  суті  запиту  буде  дана  тільки  після  отримання  відповіді  прокуратури.

Однак  у  будь-якому  разі  (навіть  при  прийнятті    рішення  про  добровільну  видачу  інформації)  не  треба  забувати,  що  копії  документів  виготовляються  за  рахунок  відповідного  органу  податкової  міліції.

В) указаний  п.  4  ч.  1  ст.  8  Закону  України  “Про  оперативно-розшукову  діяльність”  і  наведений  номер  оперативно-розшукової  справи,  що  є  екзотикою,  котра  рідко  зустрічається  (яку,  однак,  потрібно  вітати).  Приклад  реально  отриманого  запиту  про  витребування  копій  документів  із  зазначенням  номера  ОРС:

“З  метою  реалізації  ОРС  N  ХХХ-ХХХ/ХХ  та  на  підставі  п.  3,  п.  4  ст.  11  Закону  Україні  “Про  державну  податкову  службу  в  Україні”  та  ст.  8  Закону  Україні  “Про  оперативно-розшукову  діяльність”  Вам  необхідно  надати  документи  (завірені  копії),  що  характеризують  фінансово-господарські  взаємовідносини  підприємства  ТОВ  “…”  з  ТОВ  “…”  за  період  з  ___  2002  р.  по  __  2005  р.  …”,  і  далі  йде  перелік  документів,  які  витребуються.

У  цьому  випадку  у  відповіді  на  запит  потрібно  навести  цитату  п.  4  ч.  1  ст.  8  Закону  України  “Про  оперативно-розшукову  діяльність”  і  звернути  увагу  тих  ,  хто  надіслав  запит,  на  те,  що  згідно  з  вказаною  нормою  витребування  документів  і  даних,  які  характеризують  діяльність  підприємств,  здійснюється  за  рішенням  суду,  а  ознайомлення  з  такими  даними  проводиться  виключно  за  місцезнаходженням  суб’єкта  підприємництва.  При  цьому  мають  бути  виконані  вимоги  ст.  112 Закону  України  “Про  державну  податкову  службу  в  Україні”  в  частині  наявності  у  перевіряючих  відповідних  документів,  на  підставі  яких  може  бути  здійснений  їх  допуск  до  проведення  перевірки  (детальніше  про  умови  допуску  працівників  ДПС  до  проведення  перевірок  див.  у  відповідному  розділі).  Далі  нагадати,  що  копії  документів  виготовляються  за  рахунок  коштів,  що  виділяються  на  утримання  підрозділів,  що  здійснюють  оперативно-розшукову  діяльність.

Факт  проведення  оперативно-розшукових  заходів  (аналогічно  з  розглянутим  в  пункті  “Б”  випадком)  можна  поставити  під  сумнів  і  зробити  аналогічний  вказаному  в  пункті  “Б”  крок.  Відповісти,  що  копія  запиту  буде  направлена  до  прокуратури  з  проханням  перевірити  правомірність  проведення  оперативно-розшукових  заходів  (чи  заведена  оперативно-розшукова  справа  під  вказаним  номером  і  чи  має  вона  стосунок  до  працівників  підприємства).  Відповідь  по  суті  буде  дана  тільки  після  отримання  відповіді  прокуратури.

Написати  і  надіслати  відповідь  з  урахуванням  всіх  перелічених  вище  пунктів.  У  заключній  частині  виразити  готовність  до  співпраці,  якщо  вимоги  запиту  будуть  відповідати  чинному  в  Україні  законодавству.

Відмовчуватися  на  запит  не  рекомендується.  Мовчання  тлумачиться  як  слабкість  позиції  і  спричиняє  посилення  тиску.  Мотивована  ж  відповідь,  як  правило,  кладе  край  спробам  подальшого  неправомірного  втручання  у  фінансово-господарську  діяльність  підприємства.

У  будь-якому  разі  підхід  до  формулювання  відповіді  й  ухвалення  рішення  про  видачу  інформації  і  копій  документів  має  бути  індивідуальний  і  визначається  в  кожному  конкретному  випадку.  Універсальних  шаблонів  відповідей  і  дій  не  може  бути  за  визначенням.  При  прийнятті  рішення  про  задоволення  або  незадоволення  вимог  запиту  рекомендується  порадитися  з  юристом.

 

! ПОПЕРЕДЖЕННЯ.

Оригінали  документів  на  письмовий  запит  податкових  органів  не  слід  за  межі  підприємства  добровільно  видавати  ніколи.

Виняток  становлять  лише  випадки  вилучення  документів:

1)  за  рішенням  суду  при  проведенні  перевірок  працівниками  податкової  міліції  (абз.  3  п.  24  ст.  11  Закону  України  “Про  міліцію”);

2)  за  рішенням  суду  при  проведенні  адміністративного  арешту  активів  (п.  9  ч.  1  ст.  11  Закону  України  “Про  державну  податкову  службу  в  Україні”);

3)  за  постановою  слідчого  про  проведення  слідчих  дій  –  обшуку  або  виїмки.

Підсумок  і  структурування  вищевикладеного

ПРИМІРНА  СТРУКТУРА  ЗАПИТУ

Як  правило,  запити  контролюючих  і  правоохоронних  органів  структуровані  таким  чином.

1.  Вступна  (описова)  частина.

2.  Нормативне  обґрунтування  вимог  (часто  некоректне  або  помилкове).

3.  Формулювання  суті  вимог.

4.  Загрози  (санкції)  за  невиконання  вимог  запиту  (як  правило,  не  відповідають  дійсності).

ПРИМІРНА  СТРУКТУРА  ВІДПОВІДІ

1.  Преамбула  “Уважно  вивчивши..,  вимушені  повідомити  наступне”.

2.  Аналітична  частина.  Проводиться  послідовний  аналіз  посилань  на  всі  вказані  в  запиті  нормативно-правові  акти  з  подальшим  висновком  про  те,  що  до  даного  випадку  вони  стосунку  не  мають,  вжиті  неправильно  або  недоречно.  Проставлення  акцентів  на  невиконаних  вимогах  чинного  законодавства.  За  бажання  роз’яснюється,  в  яких  випадках  вимоги  запиту  були  б  правомірними  і  були  б  задоволені.

3.  Формулювання  висновку  про  те,  що  вказані  в  запиті  вимоги  не  відповідають  чинному  законодавству,  а  тому  не  можуть  підлягати  виконанню.

4.  Ввічливе  нагадування  про  те,  що  органи  державної  влади  та  їх  посадові  особи  зобов’язані  діяти  лише  на  підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені  Конституцією  та  законами  України  (ч.  2  ст.  19  Конституції  України).

5.  Ввічливе  прощання.

Якщо  керівництвом  підприємства  (виходячи  з  конкретних  обставин)  видача  інформації  і  копій  документів  визнана  доцільною,  то  запит  може  бути  добровільно  задоволений.

за матеріалами http://.warning.dp.ua

 

Друкувати Юридичний помічник » Публікації »
5 194 переглядів