Що необхідно знати при перевірках використання ліцензійного програмного забезпечення.


У сучасних умовах  без використання новітніх досягнень у сфері інформаційних технологій вже не  є можливим повноцінне ведення бізнесу. На підприємствах комп’ютеризуються технологічні та комунікаційні процеси, діловодство максимально переводиться в електронний формат. Щодня з’являються потреби в новому програмному забезпеченні, але не завжди пошук рішень, що задовольняють ці потреби, лежить у правовому полі.

Останнім часом  почастішали  випадки раптових перевірок суб’єктів господарювання на наявність неліцензійного програмного забезпечення. Часто керівники підприємств навіть не підозрюють про те, що на офісних комп’ютерах встановлено контрафактне програмне забезпечення. На жаль, багато хто з них виявляється непідготовленим до таких перевірок.

Отже, щоб бути готовим до подібних перевірок керівник підприємства, перш за все, повинен мати напоготові документи, що підтверджують законність використання програмного забезпечення. Такими є ліцензійний договір або ліцензія на використання програмного забезпечення.

Фактично, це договори на розпорядження майновими правами автора програмного забезпечення.

Відповідно до законодавства України автор або інша особа, яка має авторське право, може повністю або частково передавати його іншим особам. Однак відчужуватися можуть лише майнові права автора. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані іншим особам.

Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності може бути як окремим документом, так і складовою частиною ліцензійного договору. Вона являє собою письмові повноваження ліцензіара, право на використання твору в певній обмеженій сфері, що надається іншій особі.

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання твору (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ та інших законодавчих актів, зокрема і Закону “Про авторське право”. При цьому ліцензійний договір містить більше умов, ніж ліцензія, яка може входити в цей договір.

Такі договори повинні укладатися в письмовій формі. Інакше вони є нікчемними. Таким чином, для того, щоб передати майнові права, автор укладає з іншою стороною будь-який з зазначених вище цивільно-правових договорів. До письмових договорами прирівнюються електронні документи, завірені електронним підписом.

Інша форма ліцензійних договорів встановлена ​​компанією Microsoft, як власником ПЗ. Так, ліцензійний договір на розпорядження програмного забезпечення виробництва Microsoft (ліцензія) є укладеним у разі наявності на комп’ютері сертифіката про справжність ЕОМ версії ПЗ. Цей сертифікат не може переноситися на інший комп’ютер. ПЗ вважається ліцензійним тільки після активації. До того ж, у разі зміни характеристик комп’ютера, може знадобитися нова активація.

Варто зазначити, що забороняється надавати ПО Microsoft ®  в прокат, в оренду та у тимчасове користування, а також використовувати його для надання послуг третім особам на комерційній основі.

Однак особа може назавжди передати іншій особі всі свої права за ліцензійною угодою з кінцевим користувачем у разі безповоротної продажу, або передачі комп’ютера і за умови, що у нього не залишиться жодних копій програмного забезпечення. Якщо програмне забезпечення є оновленням, передачі підлягають і всі попередні версії програмного забезпечення. Передача повинна також включати наклейку «сертифіката відповідності». До передачі передбачуваний новий користувач ПО повинен підтвердити свою згоду з усіма умовами даної ліцензійної угоди з кінцевим користувачем.

Таким чином, юридична особа не має права передавати в користування ліцензійне ПЗ разом з комп’ютером.Фізичні або юридичні особи будуть правомірними користувачами ЕОМ версії ПЗ в разі безповоротної продажу (передачі) ім комп’ютера разом з ПЗ.

Перевірку факту незаконного використання ПЗ мають право проводити співробітники міліції (в т.ч. ВБЕЗ), інспектори з питань інтелектуальної власності, а також співробітники органів податкової служби.

Деякі відомості, які варто врахувати при проведенні перевірки:

* Документальним підтвердженням правомірності перевірки є правильно оформлене направлення на перевірку.
* Підставою для перевірки співробітниками міліції є усна або письмова заява про правопорушення, зафіксована належним чином.
* За кожним фактом отримання інформації про правопорушення може бути проведена одна перевірка.
* Співробітники ВБЕЗ, перевіряючи інформацію про правопорушення, використовують не тільки документи, а й інші носії інформації. Причому відсутність документів не є перешкодою для порушення кримінальної справи за наявності інших доказів.
* Співробітники ВБЕЗ також мають право зчитувати інформацію з каналів зв’язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації.
* При порушенні кримінальної справи або складанні протоколу про адміністративне правопорушення, майно може тимчасово вилучатися.
* Майно може бути арештоване у рамках ведення кримінальної справи.
* Конфіскація майна проводиться за рішенням суду.

Разом з тим, право на проведення перевірок господарської діяльності працівники ВБЕЗ можуть реалізовувати лише за наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, тому, проведення цих перевірок є ні  чим іншим, як здійсненням оперативно-розшукових заходів.

Також має право проводити огляд речей і документів Інспектор з питань інтелектуальної власності. Господарюючим суб’єктам забороняється перешкоджати проведенню перевірки державним інспектором, а суб’єкт, який перевіряється, зобов’язаний створити необхідні умови для проведення перевірки. Форма повідомлення про таку перевірку не встановлена ​​і здійснюється листом у письмовій формі з відповідною реєстрацією в журналі вихідної кореспонденції інспекції. Позапланова перевірка може проводитися у будь-який час. Термін проведення перевірки починається з моменту подання господарюючому суб’єкту посвідчення держінспектора і підстав для проведення перевірки і закінчується підписанням акту перевірки.

Зазначимо, що наявність або відсутність в уповноваженої особи власника прав на програмне забезпечення не є перешкодою для проведення перевірки. Перевірка може проводитися по кожному випадку отримання інформації про незаконне використання програмного забезпечення.

При проведенні перевірки присутність представника виробника ПО  не є  обов’язковим. У відповідності зі сформованою практикою, виявлене ПО відправляється на експертизу.Якщо експертиза підтвердить відсутність ліцензії, про виявлений факт повідомляється представника виробника ПО, за заявою якого (якщо сума заподіяної шкоди значна) порушується кримінальна справа.

Залежно від серйозності порушення особистих немайнових і майнових прав суб’єктів авторського і (або) суміжних прав, їх захист здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

Виявлення на підприємстві неліцензійного ПЗ тягне за собою певні наслідки і для керівника підприємства (СПД), який може бути притягнутий до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Можливо вилучення речових доказів (ТМЦ, документів).

Так, адміністративна відповідальність за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності встановлена ​​ст. 51-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України.Відповідно до зазначеної вище статті КпАП, порушенням є незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (у тому числі комп’ютерної програми, бази даних),привласнення авторства на такий об’єкт або інші навмисні порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності.Суб’єктами даного правопорушення є фізичні особи, які досягли на момент вчинення правопорушення 16-річного віку.

Кримінальна відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав встановлена ​​ст. 176 Кримінального кодексу України (далі – КК України).З об’єктивної сторони, злочин передбачає суспільно-небезпечні діяння, їх наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди у великому розмірі (вартість примірників незаконно розтиражованих і розповсюджених творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних,або сума доходу, отриманого в результаті незаконного показу або опублікування, зазначених об’єктів інтелектуальної власності в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян),а також причинний зв’язок між відповідними діяннями та їх наслідками.

Підставою для настання кримінальної відповідальності є набув чинності вирок суду за діяння, кваліфіковане за статтею КК, яка передбачає вчинення злочину в наступних формах:

* Незаконне відтворення комп’ютерних програм, баз даних;
* Незаконне розповсюдження комп’ютерних програм і баз даних на носіях інформації;
* Незаконне тиражування комп’ютерних програм і баз даних на носіях інформації;
* Інше використання чужих комп’ютерних програм і баз даних без дозволу осіб, які мають на них авторські права.

Як кажуть, попереджений – значить озброєний.Тому вчасно вжиті превентивні заходи відіграють вирішальне значення при раптових перевірках підприємств на предмет наявності неліцензійного програмного забезпечення на офісних комп’ютерах.Керівнику, перш за все, варто обмежити коло осіб, які мають повноваження щодо встановлення програмного забезпечення на ПК, що належать підприємству. В ідеалі, права на встановлення будь-якого ПЗ на комп’ютери підприємства повинні бути в однієї людини (наприклад, системного адміністратора).Також не завадить включити у внутрішні документи підприємства положення про відповідальність за самовільну установку неліцензійного ПЗ співробітниками підприємства або іншими особами за дорученням співробітника компанії.Необхідно регулярно відслідковувати, яка програмне забезпечення встановлено на ПК, що належать підприємству, які оновлення ПЗ були проведені останнім часом, вести реєстр ліцензійного ПЗ, що містить відомості про ліцензії (ліцензійних договорах) на використання ПЗ, і звичайно,мати ці документи в наявності.

До вас можуть прийти на перевірку використання ліцензійного програмного забезпечення

Сьогодні, в часи високих технологій, важко знайти підприємство, на якому не було хоча б одного комп’ютера.А чи знаєте ви, що вже завтра у двері вашого офісу можуть увійти уповноважені особи і перевірити, наскільки правомірно ви використовуєте програмне забезпечення на цих комп’ютерах?

І ні для кого не секрет, що майже на кожному підприємстві такі непрохані гості зможуть виявити факти неправомірного використання комп’ютерних програм. Більш того, в окремих випадках за такі порушення керівник організації може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.
Думка

Наталія Докучаєва, менеджер з розвитку ЮК «Правовий Альянс»

Що ж повинен знати керівник, щоб бути готовим до таких перевірок і який алгоритм дій, які дозволять по можливості уникнути їх негативних наслідків, поцікавилися ми у радника з питань інтелектуальної власності «Центру інтелектуальної власності« Смотров,Селіванов & партнери »,кандидата юридичних наук Максима Володимировича Селіванова.

Ким уповноважений?

Сьогодні в Україну уповноваженими на виявлення і припинення незаконного використання об’єктів інтелектуальної власності, зокрема комп’ютерних програм, є такі органи:

1. Державний департамент інтелектуальної власності.Саме цей орган здійснює державний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання незалежно від форм власності вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, зокрема, авторського права.Державні інспектори з питань інтелектуальної власності наділені правом перевіряти у суб’єктів господарювання наявність дозволу на використання об’єктів права інтелектуальної власності на будь-якій стадії їх виробництва, розповсюдження чи використання.
2.Міністерство внутрішніх справ України, а саме – його спеціальний орган, завданням якого є виявлення та припинення фактів порушення прав інтелектуальної власності, – Державна служба боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ).Відповідні підрозділи цієї служби проводять у встановленому порядку оперативно-розшукові заходи, у тому числі пов’язані з установленням фактів порушення прав інтелектуальної власності.
3. Органи податкової служби України.Ці органи мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення при виявленні фактів порушення авторських і суміжних прав при проведенні планових та позапланових перевірок господарської діяльності.

На якій підставі?

Представник якого б з перерахованих органів не прийшов до вас із перевіркою, для цього він повинен мати підставу. Ці основи необхідно знати для того, щоб не допустити до перевірки особа, яка не має на це права.Перевірка легальності програмного забезпечення може бути проведена в наступних випадках:

1. при здійсненні перевірки Державним інспектором з питань інтелектуальної власності – у разі проведення планових і позапланових перевірок (проводяться за нижченаведеними підставах);
2.при проведенні оперативно-розшукової діяльності оперативними підрозділами МВС – наявність заведеної оперативно-розшукової справи;
3. в рамках кримінального процесу – порушення кримінальної справи;
4.в рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення – виявлення порушення та складання протоколу посадовою особою органів внутрішніх справ, податкової служби, інспектором з питань інтелектуальної власності;
5.в рамках цивільного (господарського) процесу – винесення ухвали (постанови) суду про застосування спеціальних засобів забезпечення доказів та забезпечення позову про захист авторських прав на підставі заяви, заінтересованої особи (наприклад позивача) до або після подання відповідногопозову або в рамках відкритого виконавчогороізводства.

Про те, які органи уповноважені на виявлення і припинення незаконного використання об’єктів інтелектуальної власності, зокрема комп’ютерних програм, і як не допустити до перевірки особа, яка не має на це права, мова йшла в нашій попередній публікації “Основне правило,яке допоможе витримати будь-яку перевірку це обов’язкова присутність юриста “, зазначає радник з питань інтелектуальної власності” Центру інтелектуальної власності “Смотров, Селіванов партнери”,кандидат юридичних наук Максим Володимирович Селіванов і пропонує наступний алгоритм дій,які дозволять по можливості уникнути негативних наслідків таких перевірок.



1. Перевірте службові повноваження перевіряючого і переконайтеся, що перед вами співробітник органу, який може проводити такі перевірки, і саме вашого місцевого органу (районного, міського, обласного).У випадку, якщо до вас прийшли співробітники органу, який не має права проводити такі перевірки або порушено принцип територіальності, прямо в присутності перевіряючого телефонуйте до відділу по боротьбі з корупцією і управління внутрішньої безпеки.
2.Перепишіть всі дані посвідчень перевіряючих осіб на окремий аркуш.
3. Уточніть, що і на яких підставах до вас прийшли перевіряти. Підстави для проведення перевірок наведені вище.Якщо до вас прийшли перевіряти комп’ютери організації (як про це заявляється на початку перевірки), то пред’явіть перевіряючому документи, що підтверджують наявність комп’ютерів у вас на балансі.
4.Не допускайте до перевірки комп’ютери, що не мають відношення до Вашого підприємства (наприклад особисті комп’ютери співробітників).
5. Можете зателефонувати за місцем роботи, названому перевіряючими, і поцікавитися, чи насправді вони працюють у цьому відділі, чи є дозвіл на проведення перевірки.Цією дією Ви можете як мінімум збити запал у непроханого гостя і дати йому зрозуміти, що свої права Ви знаєте і не маєте намір миритися з незаконними діями.
6.Запропонуйте перевіряючим розписатися в журналі реєстрації перевірок з обов’язковим зазначенням строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов’язково ставить свій підпис у цьому журналі (за винятком працівників міліції, які не зобов’язані цього робити).
7.Ні в якому разі не дозволяйте використовувати софт-сканер (спеціальний програмний продукт, який не сертифікований в Україні належним чином), бо його використання є незаконним. Перевірка здійснюється шляхом огляду, тобто візуально.Без софт-сканера перевіряючі не знайдуть і половини програмних продуктів.
8.Роздрукуйте і пред’явіть перевіряючим статті 206, 364, 365, 367 Кримінального кодексу України, а також попередьте про те, що кожне процесуальне порушення буде оскаржено: прокурору району, міста і області, начальнику УМВС міста та області і всім іншим аж до міністра.
9.Відмовляйтеся повідомляти паролі на BIOS (Ви їх просто забули).
10. На вимогу пред’явити документи, що підтверджують легальність використання програмного забезпечення, відповідайте, що вони є, але, на жаль, закриті в сейфі.Працівник з ключами відсутній (у відрядженні, хворіє і тому подібне). Тому ви їх не можете надати сьогодні. Ви їх обов’язково надасте в найближчим часом.
11. В акті перевірки не забудьте відзначити всі порушення і обов’язково візьміть собі копію.
12.Вилучення комп’ютерів може здійснюватися в рамках кримінально-процесуального, адміністративного законодавства або на підставі Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності.

Тобто вилучити у вас комп’ютери можна:

* На підставі статті 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення: “речі і документи, які є предметом або безпосереднім об’єктом правопорушення, вилучаються посадовими особами правоохоронних органів”

Таким чином, вилучення може здійснюватися лише після зафіксованого факту адміністративного правопорушення, а саме у разі неподання за письмовим запитом документів, що підтверджують факт легального використання програмних продуктів, виявлених у вас при перевірці. . На підставі пп.3 п.8 Положення державний інспектор має право проводити огляд та вилучати у суб’єктів господарювання з метою вивчення на необхідний термін, але не більше ніж 30 днів, об’єкти права інтелектуальної власності у разі,коли є обгрунтовані підстави підозрювати вчинення порушення вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності.Таким чином, інспектор повинен обгрунтувати підстави підозрювати вчинення порушення вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Не забувайте про те, що склад злочину за статтею 176 Кримінального кодексу України передбачає лише умисну ​​форму вини.Тобто ви обов’язково повинні знати, що використовуєте саме “піратський” програмний продукт, і свідомо бажати або допускати можливість заподіяння матеріальної шкоди правовласнику.

Аналітична довідка з питань перевірок ліцензійного програмного забезпечення

На сьогоднішній момент існує 3 органу, що мають право здійснювати перевірки ліцензійного ПЗ, до них відносяться:

1. Державний департамент інтелектуальної власності (не всі співробітники, а тільки інспектори з питань інтелектуальної власності).
2.Державна служба боротьби з економічною злочинністю МВС України
3. Органи державної податкової служби.

Відповідальність:

За використання неліцензійного програмного забезпечення, а так само зберігання неліцензійних аудіо-,відео та інших файлів передбачено 2 види відповідальності:

1.Адміністративна (кодекс про адміністративні правопорушення)

Стаття 512. Порушення прав на об’єкт права ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ власності

Незаконне використання об’єкта права ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ власності (Літературного чи художнього твору, а також їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп’ютерної програми, що базуються даніх, наукового Відкриття, Винаходи, корісної Моделі, промислового пламенного, знака для товарів І послуг,топографії інтегральної мікросхемі, раціоналізаторської пропозіції, сорту рослин ТОЩО), прівласнення авторства на такий об’єкт або Інше умисне порушення прав на об’єкт права ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ власності, Що охороняється законом,- Тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно віготовленої продукції та обладнання І матеріалів,які прізначені для її виготовлення.

2. Кримінальна (кримінальний кодекс)

Стаття 176. Порушення авторських прав І суміжніх прав

1.Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, Літератури І мистецтва, комп’ютерних програм І баз даних, а так само Незаконне відтворення, розповсюдження виконання, фонограм, відеограм І програм мовлення, а також їх Незаконне тіражування та розповсюдження на аудіо-та відеокасетах, дискетах,Інших носіях інформації, або Інше умисне порушення авторських прав І суміжніх прав, ЯКЩО Це завдано матеріальної шкоди у значному розмірі, – караються штрафом від двохсот до тісячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправно роботами на строк до двох РОКІВ,або Позбавлення Волі на тій Самий рядків, з конфіскацією та знищенням ВСІХ прімірніків творів, матеріальніх носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконання, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь І матеріалів,які спеціально використовувалася для також їх виготовлення.

2.Ті Самі дії, ЯКЩО смороду вчінені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдано матеріальної шкоди у великому розмірі, – караються штрафом від тісячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправно роботами на строк до двох РОКІВ,або Позбавлення Волі на рядків від двох до п’яти РОКІВ, з конфіскацією та знищенням ВСІХ прімірніків творів, матеріальніх носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконання, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь І матеріалів,які спеціально використовувалася для також їх виготовлення.

3.Дії, передбачені Частину першу або другою цієї Статті, вчінені службово особою з використання службового становища або організованою групою, або ЯКЩО смороду завдано матеріальної шкоди в особливо великому розмірі,- Караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або Позбавлення Волі на рядків від трьох до шести РОКІВ,з Позбавлення права обійматі певні посади чи займатіся певне діяльністю на строк до трьох РОКІВ або без такого та з конфіскацією та знищенням ВСІХ прімірніків творів, матеріальніх носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконання, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь І матеріалів,які спеціально використовувалася для також їх виготовлення.

Примітка.У стаття 176 та 177 задовольняють Кодексу матеріальна шкода вважається завданнь в значному розмірі, ЯКЩО її розмір у двадцять І більше разів перевіщує неоподатковуваних мінімум доходів громадян,у великому розмірі – ЯКЩО її розмір у двісті І більше разів перевіщує неоподатковуваних мінімум доходів громадян,а завданнь у особливо великому розмірі – ЯКЩО її розмір у тисячу І більше разів перевіщує неоподатковуваних мінімум доходів громадян.

Для визначення розміру збитку необхідно проведення експертного дослідження. Для цього контролюючі органи повинні залучати до проведення перевірки експерта або проводити вилучення носіїв програм (про вилучення дивись нижче).

При цьому будь-який штраф накладатиметься на юридичній особа – як на власника комп’ютерів, а відповідальність, яка безпосередньо пов’язана з особистістю винного і не може бути покладена на юридичну особу (обмеження або позбавлення волі,виправні роботи) буде нести системний адміністратор або технічний директор (якщо такі на підприємстві є і на них посадовою інструкцією покладено обов’язок встановлювати тільки ліцензійне програмне забезпечення та проводити аудит комп’ютерів на підприємстві на предмет наявностірограмма,або файлів,які використовуються з порушенням авторських прав).Якщо системного адміністратора або технічного директора на підприємстві немає або їх посадовий інструкцією не обумовлені обов’язки за здійсненням таких дій і проведенням аудиту комп’ютерів, то відповідальність, пов’язану з особистістю винного, буде нести директор підприємства.

Але при цьому необхідно відзначити, що до відповідальності за ст. 176 Кримінального кодексу України особа може бути притягнута лише в тому випадку, що такі дії відбуваються з прямим умислом, тобто винна особа повинна була:

* Усвідомлювати, що порушує авторські або суміжні права;
* Передбачала, що автору буде завдано матеріальної шкоди у великому розмірі (від 5150,00 грн. На сьогодні);
* Бажала цього (тобто порушити авторські або суміжні права та завдати як мінімум шкоди у великому розмірі).

Тобтодовести наявність прямого умислу – досить складний захід, хоча саме по собі наявність порушеної кримінальної справи не найприємніше обставина.
Що розуміється під незаконним використанням?

Незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності – під ним розуміється опублікування, відтворення, розповсюдження без згоди автора (власника патенту або свідоцтва) літературного або художнього твору, фонограми, відеограми,аудіовізуальних творів, передач організації мовлення, комп’ютерних програм,баз даних і інших об’єктів.

Під відтворенням розуміється виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також з запис для тимчасового або постійного зберігання в електронній (у тому числі і цифровий), оптичній або іншій формі,яку може зчитувати комп’ютер.
Вилучення:

1. У разі складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.265 кодексу про адміністративні правопорушення – речі і документи, які є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей вилучаються,про що складається протокол та робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

2. У разі наявності порушеної кримінальної справи.

У такому випадку виїмка проводиться з дотриманням умов і порядку, передбаченого ст. 184, 177, 178 Кримінально-процесуального кодексу України.

А саме:

* Виїмка проводитися у випадках, коли є точні дані про те, що предмети або документи, які мають значення для справи і знаходяться у певної особи або в певному місці.
* Виїмка з житла чи іншого володіння особи (а офіс є якраз іншим володінням) проводиться лише за вмотивованою постановою суду. При цьому виїмка повинна проводитися тільки вдень і в присутності не менше двох понятих.

Крім того, Верховний суд у своєму узагальненні по правопорушенням у сфері інтелектуальної власності від 01.01.2006 року (п. 3.1.) Дотримується тієї позиції, (враховуючи положення ст. 420 Цивільного кодексу України та ст.1 закону України «Про авторські і суміжні права»), що комп’ютери не є об’єктами права інтелектуальної власності, їх носіями чи предметами, призначеними для виготовлення контрафактних примірників,і відповідно не є об’єкта адміністративного правопорушення чи злочину, а значить,що і вилученню або виїмці вони не підлягають.Тому в разі виявлення порушення контролюючі органи можуть ставити питання тільки про вилучення носіїв таких програм (наприклад, жорсткого диска), але НЕ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ.

Враховуючи все вищевикладене, вважаю, що самим ідеальним варіантом для нас є сукупність наступних дій:

1. Створити наказ про закріплення за кожним співробітником певного комп’ютера відповідно з номерами, присвоєними інвентарної описом.
2.Створити наказ про заборону встановлення співробітниками на комп’ютерах неліцензійного програмного забезпечення, а так само зберігання аудіо-, відео-та інших файлів без наявності ліцензії на право з використання та зберігання.
3.Системному адміністратору самому перевірити всі комп’ютери в офісі і в разі виявлення програм або файлів, які порушують авторські та суміжні права, всі їх негайно видалити
4.Технічно створити заборону на встановлення самостійно користувачем будь-яких програм (що б ставити будь-які програми міг тільки системний адміністратор).Якщо це технічно можливо, то встановити так само неможливість самостійно користувачеві копіювати на комп’ютер будь-якого роду аудіо-і відеофайли.
5.Створити на кожен комп’ютер облікову картку програм, які там встановлені і наказами закріпити за кожним співробітником наявність таких програм у їхніх комп’ютерах і ще раз (додатково до наказу з п.2 цього переліку) заборонити встановлювати самостійно АБСОЛЮТНО будь-які програми, а також зберігати в комп’ютері будь-які аудіо-і відеофайли, крім тих, які є в обліковій картці.
6.Хоча б раз на два тижні системного адміністратора проводити аудит всіх комп’ютерів з метою виявлення файлів і програм, що порушують авторські та суміжні права
7.Провести збори всіх співробітників з метою повідомлення про наявність, передбаченої законодавством відповідальності (адміністративної,кримінальної та цивільної) за порушення авторських і суміжних прав і про можливості підприємства у разі виявлення контролюючими органами та накладення будь-яких штрафів стягувати всі ці суми з співробітників,в комп’ютері у яких будуть знайдені такі програми (а також аудіо-та відео файли).Таке зібрання оформити протоколом загальних зборів колективу підприємства.
8. Неофіційно (без наказу) встановити відповідальність у вигляді штрафу (наприклад, в сумі 500 гривень) у разі порушення будь-якого з вищевказаних вимог.Думаю, що ніхто із співробітників не буде проти, розуміючи серйозність цієї ситуації і перш ніж порушувати ці правила, подумає, чи варто втрачати з зп таку суму. І в разі виявлення таких порушень не шкодувати винного і штраф все-таки накладати.Думаю, що у разі наявності такого претендента це буде хорошим, а головне запам’ятовується уроком не тільки для винного, але і для всіх інших.
9.Покласти на системного адміністратора обов’язок (наказом та посадовою інструкцією) встановлювати тільки ліцензійне програмне забезпечення та контролювати наявність на всіх комп’ютерах файлів і програм, які порушують авторські та суміжні права,а в разі їх виявлення негайно їх видаляти і повідомляти про такий факт директора.

У будь-якому випадку на всі запитання відповідайте, що всі програмні продукти, виявлені при перевірці, Ви вважаєте цілком легальними, бо купили їх у магазині.

Перевірку факту незаконного використання ПЗ мають право проводити співробітники міліції (в т.ч.ВБЕЗ), інспектора з питань інтелектуальної власності, а також співробітники органів податкової служби.

http://www.warning.dp.ua

 

Друкувати Юридичний помічник » Публікації »
8,201 переглядів
1 комментарий

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.