За договором довічного утримання одна сторона, яка є недієздатною особою за віком або за станом здоров’я (відчужувач), передає у власність другій стороні (набувачеві майна) квартиру, будинок або його частину, взамін чого набувач майна зобов’язується надавати відчужувачеві довічно матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.
Договір укладається на невизначений строк і лише між фізичними особами. Причому відчужувачем може бути не кожен громадянин, а тільки непрацездатний за віком або за станом здоров’я, який потребує довічного утримання і є власником відчужуваного майна. Непрацездатними за віком є особи, які досягли пенсійного віку – жінки 55 років, чоловіки – 60 років. Коли особа непрацездатна за станом здоров’я, вік значення не має. Непрацездатність за станом здоров’я має підтверджуватися відповідними документами (медичним висновком).
Набувачем може бути дієздатна особа, яка в змозі забезпечити утримання.
Договір довічного утримання повинен укладатися в письмовій формі з нотаріальним посвідченням і бути зареєстрований в БТІ. Недотримання цієї форми тягне за собою визнання договору недійсним. За нотаріальне посвідчення сплачується держмито в розмірі 1% від вартості будинку (квартири), але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходу громадян. Послуги з реєстрації в БТІ також платні.
У договорі необхідно передбачити:
оцінку відчужуваного майна за угодою сторін,
види, обсяг матеріального забезпечення та його грошову оцінку.
Всі зобов’язання за договором повинні виконуватися в натурі.
Будинок (його частина) або квартира, які передаються набувачеві, не повинні бути в заставі, або обтяжені іншими зобов’язаннями.
Набувач хоч і стає власником майна в момент нотаріального посвідчення договору, але не може відчужувати це майно і обтяжувати його іншими боргами за життя відчужувача. Випадкова загибель будинку (квартири), одержаного набувачем майна від відчужувача, не звільняє набувача майна від прийнятих ним на себе за договором довічного утримання зобов’язань.
Дія договору припиняється смертю відчужувача майна або розірванням договору.
Договір може бути розірваний на вимогу відчужувача або набувача майна у випадках невиконання або неналежного виконання ними своїх обов’язків за договором. При розірванні договору майно повертається відчужувачу. Витрати, понесені на довічне утримання набувачем, йому не повертаються.
У разі смерті набувача майна договір не припиняється, а обов’язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких переходить будинок (квартира) що відчужується за договором. При відсутності у набувача майна спадкоємців або їх відмову від договору довічного утримання, будинок (квартира) повертається відчужувачеві.
http:.//finlex.com.ua
Юридичний помічник
»
Публікації » 5 322 переглядів
